Зв'язок політичної системи і ЗМІ

Поняття та призначення засобів масової інформації, оцінка їх ролі та значення в сучасному суспільстві та політичній системі. Преса як чинник демократизації суспільно-політичного життя. Політичний статус ЗМК за системи поділу влади, його формування.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Курсова робота

Зв'язок політичної системи і ЗМІ

Вступ

Актуальність роботи. Дискусія про шляхи та перспективи демократизації українського суспільства посідає нині чільне місце в світі наукових пошуків вітчизняних та зарубіжних вчених-суспільствознавців, політичних та громадських діячів. Як відомо, у демократичних державах взаємодія влади і суспільства базується на механізмах зв'язку з громадськістю та наданні інформаційних послуг населенню. Свобода слова виступає підґрунтям, на якому будується сама демократія і без якого існувати демократичні інститути не можуть. Особливого значення проблема відкритості інформаційних систем набуває в сучасних умовах - умовах побудови в Україні відкритого демократичного суспільства. Очевидно, що розвиток економіки, науки, культури, техніки, сфери соціальних відносин, а також розвиток і вдосконалення політичної системи безпосередньо залежать від якості інформації, що надається суспільству, її повноти, оперативності і форми подання. Зважаючи на це, науковий інтерес становить проблема місця та ролі ЗМК, як чинника в процесі демократизації суспільно-політичного життя. У запропонованій статті робиться спроба з'ясувати, в якій мірі засоби масової інформації сприяють побудові в Україні інститутів демократичного, а також розвиненого громадянського суспільства.

Людину впродовж усього життя оточує найрізноманітніша інформація, створюючи своєрідне інформаційне поле. Інформація акумулює сукупний досвід людства. Потреба в інформації, в інформаційному спілкуванні -- одна з найважливіших соціальних потреб. Саме розуміння сутності, змісту, функцій засобів масової інформації кожним громадянином, знання ним місця і ролі ЗМК в політичній сфері і зумовлює актуальність даної теми.

Розглядаючи засоби масової комінікації (ЗМК) як особливий чинник впливу на формування способу життя молоді, треба зазначити, що безпосереднім об`єктом дії інформаційних повідомлень є як окремий індивід, так і велика група людей, що становлять аудиторію для того чи іншого конкретного засобу масової комунікації. ЗМК мають чималі можливості впливати на спосіб життя та здоров`я особистості як суто інформаційно, так і за допомогою практичних зразків такого стилю життя.

Таким чином, розгляд питання про засоби масової комунікації в політиці має дуже важливе значення. Оскільки ЗМК є невід'ємною ознакою правової демократичної держави. Вони забезпечують свободу слова громадян, свободу інформаційної сфери, право на висловлювання власної думки та позиції, право на отримання й поширення інформації без перешкод.

У зв'язку з інформаційними потребами суспільства стрімко розширюється мережа рекламних компаній, прес-служб при державних, комерційних, громадських, конфесійних організаціях. Все більше утверджується нова галузь інформаційної діяльності -- паблік рілейшнз (зв'язок з громадськістю).

В Україні набули поширення клуби й асоціації журналістів, які сприяють обміну і поширенню важливих повідомлень, соціальне значущої інформації.

На думку ряду вчених, в останні роки технічні засоби соціальної комунікації окреслюють три великі групи: засоби масової інформації, телекомунікація, інформатика. Об'єднання цих галузей під загальним терміном «масова комунікація» не нівелює їх принципові відмінності як у концептуальному, так і у антропологічному планах.

Проблема політичної влади, системи і засобів масової комунікації, пов'язана із зміною статусу комунікацій у нашому суспільстві. Ще вчора політична влада була якщо не оточена повною секретністю, то в усякому разі замкнутою на самій собі і майже не «відкривалась».

Сьогодні становище докорінно змінилося, і тепер самі політичні влади постійно пояснюють свої дії, виступають «комунікаторами», ризикуючи тим самим перетворити журналістів на підручних в новій іпостасі, а саме -- «інформаційних підручних».

Сьогодні політичні діячі і журналісти утворюють головну дійову пару в широкому комунікативному просторі, причому в такій мірі, що вже важко зрозуміти, хто ж тут кого підтримує. Саме тому я вибрала дану тему курсової роботи, щоб дослідити нерозривний зв'язок ЗМК із суспільством, політикою.

Предметом курсової роботи є дослідження засобів масової інформації в політичному суспільстві.

Об'єктом роботи є політика і засоби масової інформації.

Мета роботи полягає у висвітленні проблематики визначення засобів масової інформації у нерозривному зв'язку із політичним суспільством.

Мета курсової роботи передбачає постановку наступних завдань:

1. Охарактеризувати поняття і риси ЗМК;

2. Визначити основні функції ЗМК;

3. Прослідкувати політичний статус ЗМК за системи поділу влади.

Ступінь дослідження проблеми представлений працями Симоненка В.Б. «Нові інформаційні технології і політика», де автор називає суспільство «інформаційним», визначає його функції, виділяє ефекти від впровадження інформаційних технологій Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.:Центр навчальної літератури, 2005. - С.614. Ставицька О.В. в роботі «Інформаційні технології у виборчій боротьбі» визначає інформаційну стратегію організаторів виборчих кампаній, говорить про сучасні засоби масової інформиції Там же, - С.616. Коваленко А.О. у статті «Політична комунікація та засоби масової інформації» визначає поняття політичної комунікації, засобів масової інформації, їхню роль у політичному житті. Тарас Петрів у статті «Українське суспільство: від епохи тоталітаризму до часів інформаційного маніпулювання» відзначає, що розвиток сучасного українського суспільства тісно пов'язаний із становленням нових інформаційних відносин.

Дана робота не дає вичерпних відповідей на запитання, пов'язаних з визначенням політики як суспільного явища. Це лише спроба ознайомитись з даною проблемою і визначити основні її парадигми.

1. Роль ЗМК в політичній системі суспільства

Інформаційна сфера, як ніяка інша галузь суспільного життя, віддзеркалює всі досягнення і всі суперечності нашого часу. У політичній системі демократичного суспільства засоби масової комунікації (ЗМК) відіграють важливу роль. Засоби масової інформації - це розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою, поширенням інформації. У цю мережу входять телерадіопрограми, газети, журнали, інформаційні агентства, кінодокументалістика. Сьогодні в українському політичному процесі активно починає використовуватися Інтернет, який дозволяє політикам встановити зворотний зв'язок зі своїми виборцями. Сучасні ЗМК з установами, створеними для відкритої публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітних відомостей будь-яким особам Політологічний енцеклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. - К.: Генеза, 1997. - С.134-135.

Зміст масових комунікацій і характер засобів їх трансляції невпинно вдосконалюються. У найдавніші часи інформацію поширювали за допомогою примітивних засобів: сповіщали про наступ ворогів та кликали до зброї розпалені багаття, церковні дзвони, попереджувальні постріли тощо. У деяких місцевостях Африки термінові новини й досі передають за допомогою тамтамів: вони сповіщають про подію, не пояснюючи і не коментуючи її. Одночасно використовувалися і мовні засоби поширення інформації. «Мовна епоха» охоплює три етапи. Спочатку це були усні форми: церковні проповіді, інші публічні виступи. Вони не лише стисло сповіщали про події, але й супроводжували повідомлення коментарями, надавали їм ціннісну характеристику, емоційну оцінку. Так, у «Слові про закон і благодать» митрополита Іларіона Київського не лише згадується про володарювання князів київських, але й підкреслюється, що вони «не в слабкій і безвісній землі володарювали, а в Руській, що знана і чувана є в усіх чотирьох кінцях землі». Отже, поруч з постаттю комунікатора з'являється постать коментатора. Спочатку обидві ці постаті поєднувалися в одній особі, але поступово коментатор ставав самостійною і важливою фігурою в інформаційному процесі. В сучасних умовах ці функції виконують спеціальні служби, аналітичні підрозділи, навіть якщо реципієнт чує або бачить лише одного коментатора Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. - К.: Видавничий центр «Академія», 2003. - С.376.

Мовна інформація спочатку поширювалася усно; з виникненням писемності -- письмово, друкарства -- друкованими засобами. Письмова та друкована інформація фіксувалося на папірусі, папері, тканині, камені (закони вавилонського царя Хаммурапі), на металі (римські закони XII таблиць). Це дало змогу зберігати та передавати інформацію прийдешнім поколінням. Мовні засоби передачі інформації -- усні, письмові, друковані, ніколи не втрачали свого значення. За даними ЮНЕСКО, на початку 90-х років XIX ст. у світі видавалося понад 8 тисяч щоденних газет загальним тиражем понад півмільярда примірників. Насиченість друкованими засобами масової інформації є одним з найважливіших показників рівня культурного розвитку країн і нині. За критеріями ООН, мінімальна для цивілізованої країни кількість газет на 1000 осіб населення повинна становити не менше 100 примірників. Світовими лідерами є Японія та Швеція (понад 500 примірників). В Україні в середині 90-х років XX ст. видавалося до 450 газет загальним тиражем...