Студенческий сайт КФУ - ex ТНУ » Учебный раздел » Учебные файлы »Журналистика

Дослідження "інформаційного середовища" та кількості акредитованих ЗМІ на Сумщині

Тип: контрольная работа
Категория: Журналистика
Скачать
Купить
Історія утворення інформаційного простору та тенденції його розвитку. Поняття інформаційного середовища, його складові та їх характеристика. Огляд друкованого та телерадіоінформаційного простору Сумщини, та засобів масової інформації у м. Шостка.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Зміст

Вступ

Розділ 1

1.1 Історія утворення інформаційного простору

1.2 Поняття інформаційного середовища та його характеристика

Розділ 2

2.1 Огляд засобів масової інформації Сумщини

2.2 Газети і телерадіокомпанії Шостки

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Сьогодні, як відомо, в земній цивілізації в цілому й кожній країні зокрема домінують процеси, які спонукають до прискорення формування інформаційного суспільства. Останнє зумовлює необхідність формування “інформаційного простору”. Якщо виходити з латинського слова «Інформувати», що означає зображати, складати уявлення про що-небудь, то легко додуматися, що «інформаційний простір», або «поле» якраз і означає те середовище, в якому виробляється, існує, циркулює, обертається інформація.

Як зазначає дослідник українського медіа поля, Віталій Карпенко, національний інформаційний простір - надзвичайно важливе політичне поняття, яке у вартісній шкалі соціальних цінностей потрібно ставити на друге місце після державної незалежності. Держава зобов'язана забезпечити використання свого інформаційного поля в інтересах держави та її громадян. Якщо вона цього не зробить, то її інформаційний простір буде використаний проти неї ж самої. І це ми бачили і частково спостерігаємо зараз, на власному досить сумному прикладі.

До розпаду Радянського Союзу на всій його території, з Україною включно, був єдиний комуністично-радянський інформаційний простір, який суворо охоронявся і куди не допускалася жодна інформація, що не вкладалася в рамки панівної ідеології.

Кількість теле- і радіоорганізацій постійно збільшується. За даними 2006 року в Сумській області 43 телерадіоорганізації мають ліцензії. В 16 районах і містах засновниками місцевого радіо (як проводового так і ефірного), а в Шостці і студії телебачення «Акцент» є органи виконавчої влади і місцевого самоврядування. Інші організації засновані підприємствами, організаціями, комерційними структурами, приватними особами.

У 13 містах і районах області створене кабельне телебачення, працюють 23 оператори. Найменше 8 каналів ретранслюється в кабельній мережі с. Рогинці Роменського району. Найбільше, 81 канал в місці Охтирка. Недержавні радіокомпанії працюють у Сумах, Конотопі, Охтирці та Шостці. Ефірно-кабельне телебачення є в містах Глухів, Охтирка, Ромни, Кролевецькому, Липоводолинському, Охтирському, Путивльському та Роменському районах.

Мета роботи - проаналізувати які ЗМІ є в місті Сумах, Сумській області та місті Шостка.

Методом роботи прийнято завдяки мережі Інтернет дізнатись, які ЗМІ є на Сумщині.

Запропонований підхід дасть змогу визначити значення поняття «інформаційного середовища» та дослідити кількість акредитованих ЗМІ на Сумщині

Завданням роботі є:

1. розкрити поняття інформаційний простір, окреслити світові тенденції його розвитку;

2. охарактеризувати складові інформаційного середовища, як поняття;

3. оглянути перелік акредитованих ЗМІ Сумщини;

4. дослідити засоби масової інформації представлені у м. Шостка.

Об'єктом дослідження є засоби масової інформації Сумщини

Предметом дослідження є друкований та телерадіоінформаційний простір Сумщини

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку і списку використаної літератури.

Розділ 1

1.1 Історія утворення інформаційного простору

Мабуть інформаційній простір з'явився завдяки журналістиці. Бо саме журналістика призвела до виникнення усередині кожної країни національних інформаційних просторів, які мало співвідносилися між собою. Але от уже майже два століття тому почав складатися світовий інформаційний простір, а масово-інформаційна діяльність пережила перший розподіл праці: між джерелами інформації та її розповсюджувачами, з'явилися посередники -- ними стали інформаційні агентства.

Кожній газеті було невигідно тримати власного кореспондента в зарубіжних країнах, дешевше було купити інформацію в спеціалізованому на її постачанні агентстві. Вони тоді називалися агентствами преси і, на відміну від тодішніх газет і журналів, що мали лише національне поширення, здобули статус світових центрів по збиранню інформації, постачаючи нею передплатників у різних державах світу.

Перше інформаційне агентство було засноване в 1835 році у Франції й називалося «Гавас» Восени 1940 року після захоплення Франції німецькими військами агентство «Гавас» опинилося в руках окупантів. У той же час лондонський відділ агентства «Гавас» було перетворене представниками Опору в Незалежне Французьке Агентство. У 1942 році в Алжирі виникло ще одне інформаційне агентство під назвою «Аванс Франсез де Пресе» (Французьке Агентство Преси), яке після реорганізації у вересні того ж року дістало своє нинішнє найменування «Франс Пресс». Таким чином, «Франс Пресс» стало спадкоємцем агентства «Гавас», успадкувавши його структури.

Одне з найбільших і найстаріших інформаційних агентств Європи «Рейтер» засноване в Адені в 1849 році німцем Паулем Юліусом Рейтером.

У 1940-1950-ті роки з розвитком телебачення виникають нові інформаційні агентства. До числа найбільших світових інформаційних агентств належало й «Телеграфне агентство Радянського Союзу» (ТАРС). Воно постало як наслідок тривалого розвитку інформаційної мережі Росії.

РАТАУ було засноване як центральний інформаційний орган України в 1918 році на правах державного комітету за постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету. Та з 1971 року воно було влите до складу єдиної державної інформаційної системи СРСР

Із розпадом СРСР в 1991 році в незалежних країнах на базі структур ТАРС створено свої державні інформаційні агентства. В Україні --"Укрінформ". ДІНАУ (Державне інформаційне агентство України)

1.2 Поняття інформаційного середовища та його характеристика

Є декілька визначень до поняття «Інформаційне середовище». Прийнято вважати що це сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації або це світ інформації навколо людини і світ його інформаційної діяльності. Але інші джерела кажуть що це сфера діяльності суб'єктів, пов'язана зі створенням, перетворенням, споживанням інформації.

Більш докладно інформаційний простір характеризують:

1) матеріальні (технологічні) способи підготовки й поширення інформації по горизонталі, включаючи її передачу, ретрансляцію й отримання;

2) соціально-економічні можливості доступу до інформації населення, включаючи усі його верстви в даній країні; забезпечення поширення інформації по вертикалі;

3) існування національної системи інформації та зв'язку з її конкретними компонентами, що визначають територію поширення інформації;

4) наявність національного законодавства в галузі інформації та зв'язку, що регулюють функціонування й використання ЗМІ в забезпеченні національних і державних інтересів;

5) наявність законодавчої бази міжнародного рівня та міжнародних і регіональних угод в галузі масової інформації, що забезпечують обмін нею між державами і взаємопроникність національних інформаційних просторів.

Сучасна людина занурена в інформаційне середовище, адже живе серед телебачення, радіо, журналів та газет. Таким чином, інформація відіграє все більшу роль в життєвому циклі людини. В наслідок цього сучасне інформаційне середовище дуже суперечливе, але водночас надзвичайно різноманітне за характером, за рахунок представлення різних точок зору, підходів до тих чи інших явищ.

Існують декілька видів інформаційного середовища, такі як: зовнішнє інформаційне середовище і внутрішнє інформаційне середовище.

Внутрішнім інформаційним середовищем можна назвати приміщення, в якому знаходиться людина. Воно має здатність до розширення своїх меж та навпаки до звуження. В свою чергу зовнішнім інформаційним середовищем можна назвати все за межами приміщення. Зовнішнє інформаційне середовище накладає відбиток на внутрішньому.

Практичне вивчення інформаційного середовища можливо на прикладі засобів масової інформації (друкованих та телевізійних), що взаємодіють із людьми. Структура інформації, яка надається засобам масової інформації, в ідеальному випадку повинна відображати потреби населення, а в реальному випадку відбувається практично навпаки - засоби масової інформації формують світогляд і інформаційні потреби населення, в чому і проявляється їх роль як найважливішого інструменту державного та регіонального управління.

Розділ 2

2.1 Огляд засобів масової інформації Сумщини

Згідно списку ЗМІ, акредитованих при Сумській обласній державній адміністрації на 2014 рік, на Сумщині працюють 24 друкованих засобів масової інформації, 3 телерадіокомпанії та 1 телерадіоорганізація.

Так до акредитованих друкованих мас-медіа здебільшого входять комунальні газети, засновниками яких є районні адміністрації та міські ради. Серед друкованих ЗМІ присутній наступний перелік газет: «Білопільщина» Білопільська районна газета; «Рідний край»...

Другие файлы:

Побудова моделі оцінки конкурентного середовища
Маркетингові дослідження як основа аналізу конкурентного середовища. Розробка та впровадження вибіркового плану дослідження. Розвиток фармацевтичного...

Функціонування системи інформаційного обслуговування користувачів бібліотек у сучасних умовах
Процеси інформатизації, що мають місце в сучасному суспільстві, вимагають суттєвої корекції інформаційної діяльності. Теоретичне осмислення і розробка...

Голодомор на Сумщині у спогадах очевидців (Кн. 1,2)
Збірник містить спогади очевидців голодоморів 1932-1933 та 1947 років на Сумщині, зібраних учнівською та студентською молоддю, а також педагогами у ра...

Інформаційно-аналітичний огляд галузі
Дослідження документального інформаційного потоку за заданою тематикою з використанням фондів і каталогів бібліотеки. Формування інформаційного масиву...

Визначення забруднення довкілля з використанням біоіндикаторів
Біомоніторинг забруднення атмосфери за допомогою рослин. Забруднюючі речовини, що впливають на рослинний покрив. Дослідження середовища методами біоін...