Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки

Сутність довідково-бібліографічного апарату бібліотеки; його особливості та функції. Аналіз сукупності довідкових і бібліографічних видань, бібліотечних каталогів і картотек. Поняття та роль абетково-предметного покажчика. Профіль комплектування ДБА.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

План

Вступ

1. Довідково бібліографічний апарат бібліотеки

1.1 Особливості його становлення та розвитку

2. Структура довідково-бібліографічного апарату

2.1 Функції довідково-бібліографічного апарату

3. Довідково-бібліографічний фонд як частина довідково-бібліографічного відділу

Висновок

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Довідково-бібліографічний апарат (ДБА) бібліотеки є сукупність довідкових і бібліографічних видань, бібліотечних каталогів і картотек, призначена для пропаганди творів друку та інших документів і цілеспрямованого керівництва читанням.

У самому загальному сенсі ДБА бібліотеки являє собою не тільки засіб бібліографічного та фактографічного пошуку, здійснюваного в самих різних цілях, але і основу всіх без винятку напрямків бібліографічної діяльності бібліотеки, всієї роботи з читачами.

Функції ДБА з розширення інформаційного потенціалу будь-якої бібліотеки за рахунок надання відомостей про вітчизняні та закордонні документах безвідносно до їх місцезнаходженням конкретизується першочерговою вимогою: забезпечити читачам доступ до єдиного бібліотечного фонду країни.

Найбільш загальні вимоги до ДБА окремої бібліотеки зводяться до того, що він повинен:

відповідати обсягу і змісту роботи бібліотеки певного типу, всіляко сприяти вирішенню, що стоять перед нею народногосподарських, виховних та інших завдань;

оперативно поповнюватиметься новимиРазмещено на

матеріалами і звільнятися від застарілих, невикористовуваних і дублюючих один одного джерел;

профілювати Размещено на

відповідно до договорів про кооперацію і координації з іншими бібліотеками та органами НТІ;

зберігати єдність, удосконалювати свої системні якості на основі всебічного розвитку специфічних функцій складових його частин і, разом з тим, посилення взаємодії між ними.Размещено на

Размещено на

1. Довідково бібліографічний апарат бібліотеки

1.1 Особливості його становлення та розвитку

Рівно 30 років тому висунута концепція сутнісної моделі бібліотеки як системи, що складається з чотирьох атрибутивних елементів:

v бібліотечного фонду

v контингенту користувачів,

v матеріально-технічної бази

v та бібліотечного персоналу.

Практично відразу ж після оприлюднення цієї концепції виникла пропозиція доповнити існуючу модель ще одним елементом - довідково-бібліографічним апаратом, без якого модель оголошувалася страждає істотною вадою.

Першим порушив це питання 3. Р. Сукіасян, що помістив у центр системи, де названі елементи рівномірно вписувалися в коло, бібліотечний каталог. Слідом виступив І. Г. Моргенштерн, який висунув аргумент: довідково-бібліографічний апарат інформує не тільки про фонд даної бібліотеки, а й про існуючий зовнішньому документного масиву. Отже, по відношенню до бібліотечного фонду він представляє собою автономний об'єкт і повинен розглядатися на рівних правах з іншими чотирма.

Виступи на захист п'ятого елементу особливо активізувалися в 1990-х рр. Деякі автори висували цю ідею знову і знову.

Підводячи підсумки розвитку світового бібліотекознавства в XX ст., Н. І. Тюліна прийшла до висновку, що в останні роки «був підірваний колишній, що існував століттями принцип, згідно з яким кожна бібліотека обслуговувала читачів лише власними матеріалами». Значно зросла роль довідково-бібліографічного апарату бібліотеки, стверджувала далі Н. І. Тюліна, і «з допоміжного компонента він перетворився на повнозначних, що грає в обслуговуванні самостійну роль. У результаті змінилася вся інфраструктура бібліотеки. З чотирьохелементної структури, що включає, як це показав Ю. М. Столяров, фонди, читачів, бібліотекарів та матеріально-технічну базу, вона перетворилася на п`ятиелементну. П'ятим елементом став її довідково-бібліографічний апарат ».

У методологічному відношенні Н. І. Тюліна помилилася двічі: перший раз, коли розглянула довідково-бібліографічний апарат і інші сутнісні елементи бібліотеки як інфраструктура, тобто вивела їх за рамки структури бібліотеки як системи. Другий раз - коли зрадила забуттю той факт, що система, доповнена ще одним елементом, в ту ж мить перетвориться в нову систему, тобто перестає бути самою собою. Якщо Н. І. Тюліна права, значить, бібліотеки в кінці XX ст. перестали існувати.

Модель електронної бібліотеки, побудована А. І. Земскова, включає в себе, зокрема, системи індексації ресурсів, навігації і пошуку, тобто, іншими словами, довідково-бібліографічний апарат. Дійсно, без нього уявити собі електронну бібліотеку неможливо. Але електронна бібліотека - приватний випадок бібліотеки як такої, і те, що властиво електронній бібліотеці, не обов'язково поширюється на бібліотеку взагалі, тоді як з зворотної ситуації виключення неможливі.

Бібліотеку утворюють найпростіші вихідні родові і безліч похідних елементів. Похідними, або акцидентна, елементами визначається все різноманіття типів і видів бібліотек, вони з'являються в процесі розвитку, ускладнення системи, часто виступають на передній план, створюючи уявлення про бібліотеку як суспільному явищі. Сьогодні цю думку легко проілюструвати появою і бурхливим розвитком електронних бібліотек з їх специфічними технічними і навігаційними засобами та іншими особливостями. Підкреслювалося, що акцидентна елементи мають минущий характер, існуючи не більше того терміну, який визначається умовами історичної епохи або суспільними потребами. На відміну від цього атрибутивні елементи присутні спочатку, постійно і у всіх без винятку бібліотеках, починаючи з найпримітивніших. Без довідково-бібліографічного апарату такі бібліотеки обходяться цілком вільно.

Тут спеціально обмовлялося, що каталог (як і інші різновиди довідково-пошукового апарату) з'являється лише на стадії досягнення фондом якоїсь граничної величини. Але і при великому фонді його потребують лише частина користувачів і частину документів. Номенклатура видів каталогів (довідково-бібліографічних фондів у цілому) теж не має принципового, сутнісного характеру.

Де ж дійсне місце довідково-бібліографічного апарату в структурі системи «бібліотека»? Це місце можна визначити, виходячи з його сутнісної функції. Вона випливає з його вдруге-документальної природи: довідково-бібліографічний апарат покликаний ідентифікувати відбивані первинні документи. По своїй суті він представляє собою модель документного масиву або потоку. З цього випливає, що він не рядоположено з атрибутивними елементами, а є одним з елементів другого контуру бібліотеки як системи. Цей контур виникає у розвинутій бібліотеці, яка може ефективно функціонувати лише за наявності довідково-бібліографічного апарату.

Документний масив по відношенню до довідково-бібліографічного апарату виконує прототипну функцію, а довідково-бібліографічний (довідково-пошуковий) апарат по відношенню до документного масиву - функцію ідентифікаційну.

Довідково-бібліографічний апарат включає в себе, за Д. Я. Коготкова, три компоненти: бібліотечні каталоги, бібліографічні картотеки та довідково-бібліографічний фонд. Перші два компоненти однозначно відносяться до різновидів моделей бібліотечного фонду - їх прототипу. З довідково-бібліографічним фондом справа дещо складніша. З одного боку, він являє собою складову частину самого бібліотечного фонду, фізично представлений у ньому як відносно автономний підфонд - такий же, як, скажімо, підфонд будь-якого іншого структурного підрозділу: читального залу, абонементу, філії.

Але з іншого боку, оскільки призначення частини цього фонду - відображати фонд ж, то одночасно цією частиною (точніше, тією частиною бібліографічних записів, яка відображає фонд даної бібліотеки), довідково-бібліографічний фонд теж входить до моделі бібліотечного фонду. Іншими словами, структурно і функціонально він двоєдиний: він одночасно входить і до бібліотечного фонду, і в модель цього фонду; він виконує функцію і прототипну - в одному відношенні, та ідентифікаційну - в іншому відношенні. Але самостійним, окремим елементом першого контуру в системі «бібліотека» він, як би там не було, не є.

Залишається розглянути другу, зазвичай найбільшу частину довідково-бібліографічного фонду, в якій відбивається в не бібліотечний документний ресурс. Наскільки можна зрозуміти опонентів, саме цією його властивістю бібліографи і бібліотекознавець пояснюють його якісну відособленість у структурі «бібліотека».

Здається, що рішення має бути дещо іншим: треба визнати, що цей елемент другого контуру є моделлю - явною або латентною, в даному випадку це не принципово - не тільки документного фонду даної бібліотеки, а й зовнішнього документного ресурсу за профілем цього фонду.

Згідно з ГОСТом 7.1-84 довідково-бібліографічний апарат (ДБА) - це сукупність довідкових і бібліографічних знань, бібліотечних каталогів та картотек, призначених для інформування і популяризації творів друку та інших документів залежно від інформаційних потреб користувачів.

Складовою частиною ДБА є система каталогів і к...