Фізична географія Антарктиди та Антарктики

Розгляд геологічної будови та характеристики Антарктиди та Антарктики, їх льодовикового покриву. Фізико-географічне положення Антарктики, історичні особливості і геологія материка, господарське значення, сучасні проблеми та міжнародно-правовий статус.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ НАУКИ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра географії і природознавства

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Фізична географія Антарктиди та Антарктики

Виконала: студентка II курсу

Групи ГТ-21

Побігун Уляна

Науковий керівник:

доцент Сливка Р.Р.

Івано-Франківськ

2012

План

Вступ

Розділ 1 Теоретико-методологічні основи досліджень

1.1 Антарктида. Антарктика. Геологічна будова

1.2 Льодовиковий покрив

Розділ 2 Фізико-географічна характеристика

2.1 Фізико-географічне положення Антарктики

2.2 Історичні особливості

2.3 Районування суші

2.4 Льодовий покрив і морський лід

2.5 Геологія материка

2.6 Рельєф Антарктиди

2.7 Клімат

2.8 Внутрішні води

2.9 Органічний світ

Розділ 3 Глобальні проблеми Антарктика

3.1 Сучасні проблеми

3.2 Господарське значення Антарктики

3.3 Міжнародно-правовий статус Антарктики

Висновки

Список використаної літератури

антарктида антарктика географічний льодовиковий

Вступ

Актуальність теми.

Антарктида - самий холодний з усіх материків. По території Антарктида займає далеко не останнє місце серед інших частин світу. Площа її - близько 1400 млн. км² - це майже в два рази більше площі Австралії і в півтора рази більше площі Європи.

Антарктида - останній ресурсний резерв людства, це останнє місце, де людство зможе видобувати мінеральна сировина після його вичерпання на п'яти обжитих континентах. Геологи встановили, що надра Антарктиди містять значну кількість корисних копалин - залізні руди, кам'яне вугілля, знайдені сліди руд міді, нікелю, свинцю, цинку, молібдену, зустрінуті гірський кришталь, слюда, графіт.

Своїми обрисами Антарктида злегка нагадує Північний Льодовитий океан і різко відрізняється від всіх інших материків - потужним шаром льоду покриває майже весь материк - це найбільші запаси прісної води, тому дослідження і вивчення Антарктиди займаються багато провідних країн світу в тому числі і Україна.

Антарктикою називається великий район земної кулі, розташований навколо Південного полюса і охоплює материк Антарктида з прилеглими шельфовими льодовиками і островами, а також омивають його води південних частин Атлантичного, Індійського і Тихого океанів.

Запаси нафти у Антарктиці складають більше 100 мільярдів тонн, а запаси газу -- близько 15 трильйонів кубометрів. Також цей світовий резерв має в своєму розпорядженні великі запаси золота та інших корисних копалин.

Основні напрямки використання Антарктики в господарських цілях зосереджені в сфері рибальства і туризму. Будівництво шахт для видобутку вугілля відповідно до Протоколу щодо охорони навколишнього середовища Антарктики цілком заборонено.

Мета дослідження. Вивчити історію відкриття та фізико-географічну характеристику Антарктиди та Антарктики в цілому. Дослідити господарське значення Антарктики.

Об'єкт дослідження. Антарктида та Антарктика.

Предмет дослідження. Фізико-географічна характеристика Антарктики та Антарктиди.

Завдання дослідження:

- Вивчити історію відкриття та дослідження Антарктиди.

- Охарактеризувати рельєф та геологічну будову материка.

- Дати загальну фізико-географічну характеристику Антарктиці.

- Дослідити глобальні проблеми і господарське використання Антарктики та Антарктиди.

- Проаналізувати особливості флори і фауни.

Курсова робота складається зі вступу, обґрунтованого актуальністю, завданнями та метою дослідження, словником основних термінів. Відповідно до завдань розглянуті три розділи, висновки, список використаної літератури.

Містить: сторінок 42

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи досліджень

1.1 Антарктида. Антарктика. Геологічна будова

Антамрктика -- в широкому значенні південна полярна область Землі, до складу якої входить материк Антарктида та дільниці Атлантичного, Індійського і Тихого океанів, що межують з Антарктидою (або води Південного океану) і рупи островів: Південна Джорджія, Південні Сандвічеві, Південні Оркнейські, Південні Шетландські, Крозе, Кергелен, Баллені, Петра I тощо.

Антарктимда (від грец. бнфй -- проти та грец. бскфйкпт -- північний, «протилежний Арктиці») -- континент у південній півкулі навколо географічного південного полюса, омивається Південним океаном, займає 10% поверхні Землі. Там розташовані 90% світових запасів криги, в яких сконцентровано 70% прісної води на Землі.

Материки або континенти (від лат. continens terra, родовий відмінок continentis, що означає неперервна земля) -- найбільші масиви суші Землі, більша частина поверхні яких виступає над рівнем моря, а периферійна частина лежить під водою.

Земнам корам -- зовнішній шар земної кулі, одна зі структурних оболонок планети, як ядро, мантія. Є два типи земної кори - материкова (континентальна) та океанічна. Океанічна земна кора розташована під океанами.

Материкова земна кора є послідовним нашаруванням осадових гірських порід різного віку. У континентальній корі розрізняють осадовий (до 20-25 км), «гранітний» або «гранітно-метаморфічний» (в сер. 15 км, густина порід 2,6-2,7 т/м3) і «базальтовий» (20-35 км, густина порід 2,7-3,0 т/м3) шари. Назви «гранітного» і «базальтового» шарів умовні і історично пов'язані з виділенням межі Конрада, яка їх розділяє. Обидва ці шари іноді об'єднують в поняття консолідованої кори.

Континентальна кора, що складається з порід, до складу яких входять переважно кремній (Si) і алюміній (Al), легша і набагато старіша (деякі ділянки мають вік більше ніж 4 млрд. років) від океанічної кори, що складається в основному з кремнію (Si) і магнію (Mg) і має вік не більше 200 млн. років. Межа між континентальною та океанічною корою проходить біля підніжжя материкового схилу або по зовнішній межі мілководного шельфу, що облямовує кожен материк. Шельф додає 18% до площі материків. Глибинними розломами земна кора розділена на блоки. Вік найдревніших порід земної кори досягає 4,0-4,1 млрд. років. Протягом перших 2 млрд. років, можливо, сформувалося від 50% до 70-80% всієї сучасної континентальної кори, в наступні 2 млрд. років -- щонайбільше 40%, і лише близько 10% -- за останні 500 млн. років, тобто у фанерозої.

Геологічна платформа -- ділянка земної кори з відносно малою інтенсивністю тектонічних рухів і магматичних проявів. Геологічна платформа має двоярусну будову:

чохол -- представлений товщею горизонтально- і пологозалягаючих шарів осадових порід;

фундамент -- складається з інтенсивно деформованих кристалічних і метаморфічних гірських порід.

Літосфемрні плимти -- великі жорсткі блоки літосфери Землі, відокремлені одна від одної тектонічними розривами (швами) по осьових лініях сейсмічних поясів Землі. Згідно з уявленнями нової глобальної тектоніки Літосферні плити знаходяться у постійному русі, пересуваючись по шару астеносфери від зон розтягу (серединно-океанічні хребти) до зон стиску (зони Беньофа, зони всмоктування). Тут літосферні плити зіштовхуються між собою, насуваються або підсуваються під континент. Крім того, літосферні плити можуть зміщуватися одна відносно одної вздовж трансформних розломів.

Півострів -- частина материка різної величини і форми, висунута в море або озеро ще її називають кяшем.

Гори - широкі ділянки земної поверхні, значно підняті й сильно розчленовані. За зовнішнім виглядом гори поділяються на: гірські хребти, ланцюги, кряжі й гірські країни. Одинокі гори зустрічаються дуже рідко й являють собою або вулкани (діючі або згаслі), або залишки древніх зруйнованих гір.

1.2 Льодовиковий покрив

Айсберг (від німецького Eisberg -- льодова гора) -- плавуча льодова гора великих розмірів. Висота айсбергу над водою може досягати 100 м., довжина -- кількох кілометрів.

Кривавий водоспад (англ. Blood Falls) -- криваво-червоний від великого вмісту оксиду заліза потік, що витікає із Льодовика Тейлора в Сухих долинах в Східній Антарктиді. Б...