Розвиток паливно-енергетичного комплексу країн Латинської Америки

Теоретико-методологічні основи дослідження паливно-енергетичного комплексу: суть та структура ПЕК, чинники розвитку ПЕК, методи дослідження. Місце ПЕК в економіці країн Латинської Америки. Основні напрямки та шляхи інтенсифікації розвитку ПЕК цих країн.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Розвиток паливно-енергетичного комплексу країн Латинської Америки

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження паливно-енергетичного комплексу (ПЕК)

1.1 Суть та структура ПЕК

1.2 Чинники розвитку ПЕК

1.3 Методи дослідження ПЕК

Розділ 2. Сучасні тенденції розвитку ПЕК країн Латинської Америки

2.1 Місце ПЕК в економіці країн Латинської Америки

2.2 Фактори розвитку ПЕК країн Латинської Америки

2.3 Характеристика ПЕК країн латинської Америки

2.3.1 ПЕК Бразилії

2.3.2 ПЕК Мексики

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку ПЕК країн Латинської Америки

3.1 Проблеми функціонування ПЕК країн Латинської Америки

3.2 Основні напрямки та шляхи інтенсифікації розвитку ПЕК країн Латинської Америки

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Вступ

Латинська Америка -- нетто-імпортер енергоресурсів, у першу чергу рідкого палива. Але чотири її нафтовидобувні країни -- Мексика, Венесуела, Тринідад і Тобаго є експортерами нафти і нафтопродуктів на світовому ринку. Гідроенергетичний потенціал багатий і територіально розосереджений. Його активно використовують. За сукупними потужностями ГЕС, а вони виробляють 2/3 електроенергії регіону.

Сучасний стан розвитку економіки Латинської Америки вимагає ефективного функціонування паливно-енергетичного комплексу поряд з іншими міжгалузевими комплексами та галузями народного господарства. Зростаюча увага до нього зумовлена роллю цього комплексу в справі підвищення темпів росту національного доходу, створення виробничих потужностей на новій технічній базі, у вирішенні соціальних та економічних проблем, адже паливно-енергетичний комплекс є складовою частиною системи кожного територіального утворення.

Паливно-енергетичний комплекс Латинської Америки розвивається в умовах зниження видобутку палива. Тому дослідження територіальних особливостей, проблем, тенденцій та перспектив паливно-енергетичного комплексу як єдиного цілого, зв'язків між його ланками в нових умовах господарювання має важливе значення для виявлення можливостей підвищення ефективності його функціонування.

У даній курсовій роботі висвітлюються теоретичні аспекти паливно-енергетичного комплексу. В роботі у стислій та доступній для сприймання формі охарактеризовано паливно-енергетичний комплекс Латинської Америки, а також проблеми та перспективи розвитку, які з ним пов'язані.

Об'єкт дослідження - ПЕК країни Латинської Америки.

Предмет дослідження - тенденції, особливості, проблеми та перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу країн Латинської Америки.

Мета дослідження - проаналізувати і дослідити особливості паливно-енергетичного комплексу країн Латинської Америки, а також проблеми та перспективи його розвитку.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) розглянути теоретико-методологічні аспекти паливно-енергетичного комплексу;

2) охарактеризувати суть та структуру ПЕК;

3) визначити чинники розвитку ПЕК;

4) розглянути методи дослідження ПЕК;

5) дослідити сучасні тенденції розвитку ПЕК країн Латинської Америки;

6) визначити місце ПЕК в економіці країн Латинської Америки;

7) розглянути фактори розвитку ПЕК країн латинської Америки;

8) охарактеризувати ПЕК країн Латинської Америки;

9) дослідити проблеми та перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу країн Латинської Америки.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, синтез, порівняння, картографічний, статистичний, прогнозування.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Список використаних джерел включає 28 найменувань. Робота викладена на 46 сторінках друкованого тексту.

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження паливно-енергетичного комплексу (ПЕК)

1.1 Суть, значення та структура ПЕК

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) - сукупність галузей і підгалузей промислового виробництва, що спеціалізуються на видобутку, збагаченні, переробці і споживанні твердого, мінерального, рідкого і газового палива, виробництві, передачі і використанні електроенергії й тепла [1, 234].

Структура паливно-енергетичного комплексу (рис. 1) формується з урахуванням паливно-енергетичного балансу, що склався, і відображає територіальну специфіку видобутку (виробництва) і споживання паливних та енергетичних ресурсів.

Рис.1.1. Структура паливно-енергетичного комплексу [25, 96]

До паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) належить паливна промисловість (видобування та переробка палива), електроенергетика (виробництво і передача електроенергії), а також тісно пов'язані з ними обслуговуючі підприємства. Характерна наявність розвинутої виробничої інфраструктури у вигляді магістральних високовольтних ліній і трубопроводів.

На сучасному етапі економічного розвитку найважливіша -- паливно-енергетична проблема. Успішне її розв'язання визначає можливості, темпи й напрями економічного та соціального розвитку. Значення палива для економіки будь-якої держави величезне: без нього неможливий виробничий процес.

Паливно-енергетичний баланс -- співвідношення видобутку різних видів палива і виробленої енергії (прибуток) та їх використання в господарстві (витрати). Особливості його структури залежать від запасів паливно-енергетичних ресурсів, їх калорійності, можливостей використання, затрат на добування, які змінюються з розвитком техніки. Паливні ресурси -- частина паливно-енергетичних ресурсів, що використовуються тільки як паливо. Найважливішими паливними ресурсами є вугілля, нафта і газ, уран, торф. Найбільш економічні нафта і газ, бо їх добування, транспортування трубопроводами обходиться дешево. Ресурси енергетичні -- сонячна енергія, космічна енергія, енергія морських припливів і відпливів, геотермальна енергія, гравітаційна енергія, енергія тиску, атмосферна електрика, земний магнетизм, біопаливо, нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, торф, атомна та ядерна енергія. Запаси енергії рік і водойм, що лежать вище рівня моря, називають гідроресурсами [25, 98].

Паливна промисловість включає нафтовидобувну, нафтопереробну, газову, вугільну, торфову і сланцеву промисловість. Мінеральне паливо служить основним джерелом енергії у сучасному господарстві і водночас важливою промисловою сировиною. Наближення до джерел сировини є однією з головних вимог раціональної територіальної організації промисловості. Розміщення підприємств, де затрати на паливо становлять значну частку в собівартості готової продукції, перебуває під великим впливом паливного фактора. Переробка палива служить основою формування промислових комплексів, у тому числі нафтохімічних, вугільнохімічних та інших.

Паливна промисловість відіграє важливу роль у розвитку продуктивних сил, є основною ланкою паливно-енергетичного комплексу. Мінеральне паливо -- основне джерело енергії в сучасному господарстві, а водночас -- важливе технологічне паливо і сировина для металургії, нафтохімічної, хіміко-фармацевтичної та інших галузей народного господарства.

Паливна промисловість має важливе районоутворююче значення. Воно тим вагоміше, чим більші масштаби і вищі техніко-економічні показники паливних ресурсів. Масове і дешеве паливо притягує до себе паливомісткі виробництва, визначаючи певною мірою напрям спеціалізації, профіль району. Кількість різних видів палива визначають в умовних одиницях, теплота згоряння 1 кг якого визначена в 7 тис. ккал, а тепловий коефіцієнт дорівнює одиниці. Цінність паливних ресурсів залежить не тільки від калорійності, а й від можливостей його використання, затрат на видобування, що з розвитком техніки змінюються. Найбільш економічні нафта, газ, адже їх видобування і транспортування трубопроводами обходиться дешевше. У зв'язку з цим розміри видобування і використання різних видів палива змінюються [25, 99].

Просторові співвідношення між запасами, видобуванням і споживанням мінерального палива свідчать про напруженість паливного балансу України.

Нафтова промисловість. Видобуток нафти змінюється не тільки територіально (вшир), а й углиб. Раніше нафту добували лише з третинних відкладів, тепер -- з палеозойських і мезозойських. Розвинувся також видобуток з шельфових зон морів. Зараз важливою проблемою є збереження високої продуктивності старих нафтових районів. Розв'язання подібного завдання може бути досягнуто внаслідок підвищення нафтовіддачі за допомогою використання хімічних (виштовхування нафти різними хімічними розчинами) і термічних (нагнітання у пласт пари чи гарячої води) методів. Практикується й використання попутного газу. В таких випадка...