Пустелі Африки

Дослідження географічного положення, кліматичних поясів, природних зон та ресурсів Африки. Аналіз впливу природних умов та ресурсів пустель Африки на низький економічний розвиток окремих африканських країн. Характеристика пустель Сахара, Талак та Наміб.
Краткое сожержание материала:

Размещено на http:///

Зміст

Вступ

Розділ 1. Пустелі Північної півкулі Африканського континенту

1.1 Пустеля Сахара

1.2 Аравійська пустеля

1.3 Нубійська пустеля

1.4 Лівійська пустеля

1.5 Пустелі Талак і Тенера - ландшафти в межах пустелі Сахари

Розділ 2. Пустелі Південної півкулі Африканського континенту

2.1 Характеристика пустелі Наміб

2.2 Чалбі - глинисто-солончакова пустеля

2.3 Напівпустельна область Калахарі

Розділ 3. ЕкологіЧні проблеми пустельних зон Африки

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Африка - другий за величиною материк після Євразії. Його площа становить 30300000 км? ( з островами ). Населення - 840 млн. осіб ( 2005 ). Африка перетинається майже посередині екватором, окраїнами заходить у субтропічні широти. Крайній північний мис Ель-Аб'яд лежить на 37?20' пн.ш., крайній південний мис Голковий - на 34?52' пд..ш. Довжина з півночі на південь - майже 8000 км, ширина на півночі - 7500 км ( мис Альмади - мис Хафун ), на півдні - близько 3100 км. Африка омивається Середземним і Червоним морями, Індійським і Атлантичним океанами. Вузький ( 120 км ) Суецький перешийок, прорізаний однойменним каналом, з'єднує її з Азією. Від Європи Африка відділена Гібралтарською протокою ( найменша ширина 13 км ). Береги Африки порізані слабо, часто гористі. Довжина берегової лінії 32000 км, понад 1\5 площі віддалена від океанів і морів на 1000-1500 км. Великі затоки - Гвінейська і Сидру. Зручних бухт мало. Найбільший півострів Сомалі.

До Африки відносяться острови : на сході - Мадагаскар, Коморські, Маскаренські, Амірантські,Сейшельські, Пемба, Мафія, Занзібар, Сокотра ; на заході - Мадейра, Канарські, Зеленого Мису, Аннобон, Сан-Томе, Принсіпі, По і віддалені Вознесіння, Святої Єлени, Трінстан -да-Кунья.

На території африканського континенту можуть вільно поміститися Північна Америка і Європа. В Африці знаходиться 53 країни - це більше, ніж у будь-якій іншій частині світу.

В Африці переважають високі рівнини - плоскогір'я і плато. Цей континент витягнутий з півночі на південь, по його середині проходить екватор і це сприяє тому, що і північ і південь отримує майже однакову кількість сонячної радіації. Це найжаркіший континент світу. І розміщення природних зон Африки перебуває у прямій залежності від кліматичних умов, тобто чітко простежується широтна зональність.

Африка розміщена у чотирьох кліматичних поясах, які і визначають її природні зони :

Екваторіальний пояс - вологі екваторіальні ліси ;

Двох субекваторіальних - савани і рідколісся ;

Двох тропічних - пустелі і напівпустелі ;

Двох субтропічних - твердо листі вічнозелені ліси й чагарники [13].

Виражена широтна зональність у розміщенні природних зон на території Африки зумовлена переважанням рівнинного рельєфу і нерівномірним розподілом опадів.

На північ і південь від екватора вологі ліси розріджуються, склад їх біднішає, серед суцільного лісового покриву з'являються ділянки саван. Савани переходять у напівпустелі, які змінюються пустелями.

Пустелі - це тип ландшафту, що характеризується рівнинною поверхнею, розрідженістю або відсутністю флори, а з фауни присутні лише специфічні види. Нині пустелі займають 1\8 частину суші світу. більша їх частина, майже 75 % розташована на африканському континенті. Це - Данакіль, Калахарі, Наміб, Н'їрі, Ріхтерсвельд, Сахара ( Аравійська, Баюда, Великий Західний Ерг, Великий Східний Ерг, Гамада-ель-Хамра, Ель-Джуф, Ерх-Ігіді, Ідехан, Ідехан-Мурзук, Ес-Сахра Ель-Бейда ), Лівійська ( Піски Каланшо, Велика піщана ), Нубійська ( Серір-Тібесьті, Танезруфт, Тенере, Шеш ), Феріо, Чалбі. Такі ландшафти займають понад 39 % площі Африки.

Африка - один із багатших мінерально-сировинними ресурсами регіон світу. ЇЇ надра містять понад 30 % світових запасів корисних копалин. Але цей материк, в геологічному відношенні ще до сьогодні не вивчений. Серед інших регіонів світу Африка займає І місце за запасами бокситів, золота, алмазів, фосфоритів, марганцю і хрому ; ІІ - за запасами міді, урану, берилію і графіту ; ІІІ - за запасами нафти, газу, ртуті та залізної руди.

І разом з тим - це один з найбільш відсталих у господарському відношенні регіон світу. Однією з причин цього є складні природні пустельні умови життя африканців на великій території материка, що і є причиною появи багатьох проблем населення : екологічних, продовольчих, економічних, соціальних і, навіть, політичних.

І актуальність теми курсової роботи саме у з'ясуванні взаємозв'язку цих проблем з наявністю в Африці великих пустельних територій.

Мета роботи. Розкрити вплив природних умов та ресурсів пустель Африки на низький економічний розвиток окремих африканських країн.

Завдання :

1. На основі аналізу використаних літературних джерел, інтернет-джерел, дати характеристику фізико-географічного положення, природних умов і ресурсів пустель Африки

2. Опрацювати додатковий матеріал до теми курсової роботи ( карти, слайди ).

Об'єкт дослідження. Пустелі

Предмет дослідження. Континент Африка.

Інформаційна база : основою роботи є літературні джерела бібліотек і ЗМІ, інтернет, статистичні дані, текстові та картографічні матеріали.

При виконанні роботи я використовувала такі методи досліджень : аналітичний, порівняльно-описовий, історичний, узагальнення, статистичний, картографічний.

РОЗДІЛ 1. Пустелі Північної півкулі Африканського континенту

1.1 Пустеля Сахара

Особливо великий простір займають пустелі в Північній півкулі. Тут від Атлантичного океану до Червоного моря на 5149 км широкою смугою з заходу на схід ( з півночі на південь - 1200 км ), простяглася пустиня Сахара «Додаток А». Це найбільша за площею пустеля світу. Вона займає третю частину африканського континенту, її площа приблизно дорівнює 9269594 км?, що не набагато менше таких країн як Китай або США.

В зону пустині Сахара входять держави : Морокко, Алжир, Туніс, Лівія, Египет, Судан, Чад, Нігер, Малі, Мавританія, Західна Сахара. Великі горні масиви : Аххагар, Тібетсі, Аїр. Річки : Ніл, Нігер, декілька пересихаючих річок ( ваді ) - Дра в Марокко, Шеліфф в Алжирі та інші.

Про існування найбільшої пустелі світу-- Сахари -- в давнину практично нічого не було відомо. Сучасній людині, звиклій до такого обширного і звичайно забарвленого в жовтий колір простору в північній половині Африканського континенту, може здаватися дивним, що за часів Геродота і декількома століттями пізніше європейці і, навіть, єгиптяни мали найсмутніше, невизначене уявлення про цю територію, як її тоді називали, - Лівію. У Геродота було повідомлення про те, що група мандрівників перетнула Лівійську пустелю і досягла річки, яка текла із заходу на схід. Судячи з усього, йдеться про Нігер, хоча Геродот припустив, що це був західний витік Нілу. Судячи з усього, перехід через Сахару в ті часи в даному районі не представляв особливих труднощів.

Не дивлячись на те що на північній околиці Африки існував Карфаген -- один з культурних центрів античності, походи звідти на південь, вглиб континенту, здійснювалися рідко, на порівняно невеликі відстані і без особливих успіхів. Правда, в епоху могутності Римської імперії здійснювалися походи по території Лівійської пустелі. Тоді римські когорти, очолювані легатом Корнелієм Бальбою, просунулися далеко на південь від побережжя Середземного моря. Дотепер не з'ясовано, чи вдалося їм перетнути Сахару.

Один з найбільших мандрівників всіх країн і народів Ібн-Баттута в XIV столітті за тридцять років мандрів пройшов шлях по суші і по морю протяжністю в 120 тисяч кілометрів. Біля 1350 року він відправився з посольством султана міста Феса в великий торговий центр Західної Африки Тімбукту, по дорозі назад він з караваном перетнув Центральну Сахару. Молодий німецький лікар Фредерік Конрад Хорнеман під виглядом мусульманського купця вчинив подорож з Каїру на захід через Сахару до міста Мурзук в квітні 1800 року. Подальша його доля невідома.

Центральна частина найбільшої пустелі світу залишалася недослідженою. В 1822 році з міста Тріполя на південь відправилися троє англійців: Діксон Денхем, Уолтер Аудні, Х'ю Клаппертон. Вони перетнули Сахару, рухаючись з караваном арабських купців від оазису до оазису. Дорогу серед піщаних і кам'янистих розсипів було нелегко б знайти, якби надійними вказівниками не служили скелети тварин і людей, полеглих на цьому шляху. За свідченням мандрівників, особливо багато скелетів знаходилося навкруги колодязів. Мандрівники перетнули Сахару, вже з півдня на північ, і повернулися до Англії. З середини XIX століття почалися активні дослідження Сахари англійцями і німцями.

Потужну британську експедицію очолив Джемс Річардсон. Проте він помер незабаром після початку робіт. Недовго прожив Адольф Офервег, який згодом очолив експедицію. Закінчувалася робота експедиції під керівництвом німецького філолога Генріха Барта, що перебував на британській службі. Він пройшов по...