Багаторічний хід температури повітря на території Шацького національного природного парку

Температура повітря як один із головних метеорологічних елементів. Аналіз природних умов Шацького національного природного парку. Вивчення багаторічних коливань середніх величин температури повітря на метеостанції Світязь, розгляд хронологічних графіків.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Багаторічний хід температури повітря на території Шацького національного природного парку

температура повітря парк метеостанція

Вступ

Актуальність теми. Одним із головних метеорологічних елементів є температура повітря. Дослідження багатолітнього режиму температури повітря являє значний інтерес у першу чергу для теоретичної кліматології, оскільки температурний режим є найважливішою характеристикою клімату. Крім того, знання температурного режиму необхідні для вирішення багатьох теоретичних і прикладних завдань, які стоять перед іншими природничими науками (фізичною географією, гідрологією, геоморфологією, біологією) і практикою. Починаючи з 1960-х рр.. інтерес до проблеми багатолітніх коливань температури повітря значно посилився серед як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, котрі майже одностайно ведуть мову про глобальне потепління клімату. Оскільки названа проблема досить обширна і складна, то для задовільного її вирішення потрібно виконати ще немало досліджень, зокрема, на регіональному рівні.

Отже, тема дипломної роботи є актуальною.

Об'єкт дослідження - температура повітря.

Предмет дослідження - багаторічні коливання середніх річних, за холодний і теплий періоди та за найхолодніший і найтепліший місяці величин температури повітря Шацького національного природного парку.

Мета дослідження - за даними систематичних спостережень на метеостанції Світязь встановити закономірності багаторічних коливань характерних величин температури повітря Шацького національного природного парку: середніх річних(I-XIIмісяці), за холодний (XI-III), теплий (IV-X) періоди та за найхолодніший (січень) і найтепліший (липень) місяці. На цій основі скласти прогноз ходу вказаних величин на найближчі роки і десятиліття.

Завдання дослідження:

1.Вивчити природні умови Шацького національного природного парку особливо клімату, з точки зору досліджу вальної проблеми.

2.Проаналізувати фахову літературу по темі дипломної роботи і підібрати декілька різних, найбільш обґрунтованих, методів дослідження багаторічних коливань метеорологічних величин, зокрема, температури повітря.

3. Зібрати, проаналізувати й оцінити вихідну метеорологічну інформацію по темі роботи на предмет її відповідності, повноти і якості для виконання дослідження. Вихідні дані підготувати у табличній формі (у вигляді додатків) для безпосереднього використання.

4.Виконати, різними методами, якісний і кількісний аналіз багаторічного ходу досліджуваних величин температури повітря, встановити його закономірності. Спрогнозувати вказаний процес на найближчі роки і десятиліття.

Вихідні матеріали. Основним джерелом інформації про температуру повітря були Шацького національного природного парку фондові матеріали систематичних спостережень за температурою на метеостанції Світязь у період 1946-2009 рр., представлені у вигляді таблиць місячних величин температури (Волинський центр з гідрометеорології ).

Методика дослідження. У дипломній роботі використано такі методи дослідження: графічний й табличний аналіз вихідної інформації та її узагальнення, прийоми теорії ймовірностей і математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для Шацького національного природного парку виконане комплексне і детальне дослідження багаторічних коливань характерних величин температури повітря: середніх річних, за холодний (XI-III) і теплий (IV-X) періоди та за найхолодніший (січень) і найтепліший (липень) місяці. На основі цього дослідження встановлено закономірності багаторічних коливань названих величин температури повітря і сформульовано прогноз їх змін на найближчі роки і десятиліття.

Практичне значення роботи. Результати дипломного дослідження можна використовувати для:реконструкції температурного режиму дослідженої і прилеглих територій за період до початку тут систематичних метеорологічних спостережень, складання дострокових прогнозів багаторічного ходу розглянутих у роботі величин температури повітря, розрахунків кліматичних характеристик температури повітря.

На сьогодні вказані результати частково використовують у своїй роботі співробітники відділів агрометеорології та гідрології Волинського центру з гідрометеорології.

1.Природні умови району дослідження

Даний розділ, укладений на основі аналізу літературних джерел[2, 3, 13, 21 - 24, 27 - 30], присвячено короткій характеристиці природних умов Шацького національного природного парку.

1.1 Геолого-геоморфологічна будова та грунтово-рослинний покрив

Геолого-геоморфологічна будова .Територія Шацького національного природного парку (рис. 1.1.) , розміщена на крайньому північному заході Волинського Полісся у межах вододілу р. Західний Буг та р. Прип'ять. За фізико-географічнім районуванням України вона відноситься до Верхньоприп'ятського району, але К.І Геренчук виділяє окремо Шацький ландшафтний район, хоч і невеликий за площею, проте дуже багатий на озера. В межах парку на площі в 32.8 тис.га нараховують 23 озера, що становить 21% від площі парку.

Північно-західна окраїна Волинського Полісся розміщена у межах Волинського підняття палеозойського віку, де виділяється Шацьке антиклінальне підняття та Піщанське синклінальне зниження.

На території парку поширені верхньо крейдові відклади, які утворюють велику монокліналь, розчленовану ерозійними зниженнями та пасмами. Залягання крейдових відкладів визначає загальне зниження у рельєфі в північному напрямку. Вирівняний характер рельєфу зумовлений особливостями нагромадження четвертинних (плейстоценових та голоценових) відкладів, потужність яких становить від 0,5 м. до 40 м. Оскільки, територія знаходиться у межах крайової зони Дніпровського зледеніння, тут поширені воднольодовикові відклади.

Льодовикові форми рельєфу характеризуються складною будовою та різноманітністю форм і типів. Територія Шацького поозер'я знаходиться у межах Верхньо - прип'ятської низовини, яку називають алювіально-моренною, що виділяє головну роль акумулятивної діяльності р. Прип'ять, оскільки значні нерівності рельєфу приурочені лише для зони вододілу між р. Прип'ять та р. Західний Буг. На формування льодовикових форм рельєфу визначальний вплив мав дольодовиковий крейдовий рельєф території. Вододіли, пасма крейдового віку були природною перешкодою на шляху руху льодовика.

У межах сучасного Шацького національного парку виділяють водно-акумулятивні та біогенні форми рельєфу, які представлені озерно-акумулятивною рівниною, кінцево-моренними підняттями та грядами, болотами й заболоченими зниженнями. Поруч з цими формами рельєфу зустрічаються денудаційні поверхні, ускладнені карстовими процесами. Піщані ози зустрічаються в околицях оз. Світязь. Своєрідні форми рельєфу зі значним перепадом висот характерні для урочища Татарської гори, що знаходиться на західному березі озера Світязь.

Абсолютні відмітки території, як для зандрової рівнини, досить значні і коливаються від 154,9 м до 189,4 м. Територія слаборозчленована. Найбільші перепади відносних висот спостерігаються на кінцево-моренних підвищеннях - до 7-10 м.

Головна геоморфологічна особливість території Шацького природного національного парку - наявність озерних котловин. Їх утворення пов'язане з процесами карстування, роботою дніпровського льодовика, інверсійними тектонічними рухами території.

Грунтово-рослинний покрив. Своєрідність рельєфу території парку, гідрологічний режим, поширення воднольодовикових відкладів зумовлюють значну різноманітність ґрунтового покриву. Переважаючими є дерно-підзолисті ґрунти, які сформувались на древньоалювіальних та флювіогленіальних відкладах. За механічним складом це піщані та супіщані ґрунти. Високе залягання ґрунтових вод призводить до посилення процесів оглеєння, особливо це відмічається у зниженнях. Значно багатші на гумус та карбонатні та дерново-карбонатні ґрунти, які поширені в місцях виходу на поверхню карбонатних глин та суглинків. На алювіальних відкладах поширені дерново-глеєві та лучні ґрунти, лучно-болотні грунти й торфові ґрунти іторфовища, поширені на міжозерних рівнинах. Торфові горизонти можуть сягати потужності до 60 м.

В результаті проведення меліоративних робіт значні площі торфовищ перетворені в сільськогосподарські угіддя.

Тісно пов'язана з ґрунтовим покривом та іншими природними умовами рослинність даної території.

На території парку переважають соснові ліси чорнично-зеленомохових та евтрофних осокових боліт. Ліси, в тому числі на болотах, займають 48% загальної площі парку, луки - 13%, болота - 11%, водойми - близько 10%. Уся інша площа - сільськогосподарські угіддя.

Домінуючою лісововою формацією є соснові ліси, які займають 70% всієї лісопокритої території парку. Серед них виділяють: соснові чорничники - 49%, соснові ліси зелено мохові - 12%, соснові лишайникові ліси, соснові вересові заболочені ліси, соснові багново-лохинові .

В межах парку поширені болота всіх типів, проте переважаючими є евтрофні болта, меншу площу займають мезотрофні, зовсім мало поширені оліготрофні болота. Серед евтрофних боліт переважають трав'яні болота. Лісові евтрофні болота представлені чорновільшаниками. Чагарникові болота...