Відомості з історії математики як засіб формування мотивації учіння молодших школярів

Мотивація учіння як рушійна сила у навчанні молодших школярів. Особливості використання історичного матеріалу на уроках математики у початковій школі, форми організації занять. Виявлення труднощів методичного характеру у вчителів при підготовці до уроків.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації

Луцький педагогічний коледж

Циклова комісія викладачів математики

Курсова робота

з методики викладання математики

Відомості з історії математики як засіб формування мотивації учіння молодших школярів

студентки 4- В курсу

спеціальності 5.010102

«Початкове навчання»

Неліпович Людмили Ярославівни

Науковий керівник:

Філіпович Євген Станіславович

Луцьк 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ЯК ЗАСОБУ МОТИВАЦІЇ УЧІННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1 МОТИВАЦІЯ УЧІННЯ ЯК РУШІЙНА СИЛА У НАВЧАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.2 ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.3 ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАНЯТЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІСТОРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВІДОМОСТЕЙ З ІСТОРІЇ МАТЕМАТИКИ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ

2.1 АНАЛІЗ МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІЗ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.2 ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИЧНИХ ЗАДАЧ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

2.3 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Формування мотивації учіння молодших школярів є однією з найважливіших проблем педагогічної теорії та практики. Педагоги, психологи, методисти розглядають різні аспекти даної проблеми. Результати досліджень фахівців показали, що одним з ефективних засобів формування мотивації учнів початкових класів на уроках математики є використання елементів історизму.

На нашу думку, знайомство учнів з історією математики означає продумане, планомірне використання на уроках фактів з історії математики. Ця робота повинна проводитися на уроках різного типу та на різних етапах уроків з математики. Вчитель має чітко усвідомлювати наступне:

1. З якою метою пропонується даний історичний матеріал.

2. В якій формі подається (повідомлення учнів, повідомлення вчителя, вікторина, історична задача тощо).

3. Як організована при цьому діяльність учнів.

Очевидно, що мета використання елементів історизму визначає їх місце на уроці.

Зміст історичних відомостей може бути різним, а саме: біографія відомого математика, історія виникнення математичних результатів, узагальнення відомого із шкільного курсу математичного твердження, історія походження певного символу, тлумачення математичної термінології тощо.

Форми подання історичної інформації також можуть бути різними: коротка бесіда, екскурс, розв'язання задачі, демонстрація та пояснення певного рисунку.

Очевидно, що організація і проведення таких уроків вимагає великих зусиль учителів. Ефективність таких уроків можна підвищити, якщо залучити до підготовки самих учнів (виготовлення малюнків, підготовка повідомлень).

На нашу думку, такі уроки з математики дозволяють показати учням, що математика - жива наука, яку створили і продовжують розвивати люди. Це сприяє підвищенню інтересу учнів до вивчення математики, формуванню їх критичного мислення та наукового світогляду, що є одним з основних завдань сучасної школи.

Народна мудрість говорить, що, не знаючи минулого, неможливо зрозуміти справжній сенс сьогодення і мету майбутнього. Це, звичайно, стосується й математики.

У математичній літературі, в підручниках завжди приділялася велика увага цікавим старовинним задачам різних народів і епох, оскільки вважалося, що елемент цікавості полегшує навчання, розвиває пізнавальну активність. До цікавих завдань ми відносимо задачі з цікавим змістом або цікавими способами розв'язання, математичні ігри, завдання, що стосуються цікавих властивостей чисел і геометричних фігур.

У сучасній педагогічній діяльності відбувається полеміка про те, як вчити дітей розв'язувати завдання, як зацікавити їх в настільки складному процесі.

Деякі педагоги виділяють використання історичного матеріалу як спосіб розвитку пізнавальної активності школярів, проте з іншого боку питанню використання історичного матеріалу в школі приділяється недостатня увага.

Дане протиріччя формує проблему необхідності використання історичного матеріалу при формуванні мотивації учіння школярів. Якщо проблему не вирішувати, то у дитини розвивається пасивне ставлення до вирішення завдань, що в підсумку може призвести до виникнення наступних труднощів: невміння аналізувати завдання, втрата інтересу до розв'язання задач.

Проблему формування мотивації школярів можна вирішувати різними способами, методами, прийомами, технологіями.

Виходячи з вищевикладеного тема курсового дослідження наступна: «Відомості в історії математики як засіб формування мотивації учіння молодших школярів».

Мета роботи: провести теоретичне дослідження в області формування мотивації учіння молодших школярів на уроці математики через використання історичного матеріалу.

Об'єктом дослідження є процес формування мотивації молодших школярів.

Предмет курсового дослідження - використання історичного матеріалу на уроках математики.

Для того щоб досягти мети дослідження, було поставлено наступні завдання:

1. Проаналізувати методичну літературу з досліджуваної проблеми.

2. Вивчити методи формування мотивації молодших школярів.

3. Виявити особливості історичного матеріалу, що вивчається на уроці математики у початковій школі.

4. Розробити систему завдань з використанням історичного матеріалу та рекомендації для вчителя в його роботі з завданнями історико-математичного характеру.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основна частина роботи складає 48 сторінок. Додатки замаюють 18 сторінок.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ЯК ЗАСОБУ МОТИВАЦІЇ УЧІННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1 МОТИВАЦІЯ УЧІННЯ ЯК РУШІЙНА СИЛА У НАВЧАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Мотивація (від лат. «рухати») - загальна назва для процесів, методів, засобів спонукання учня до активної пізнавальної діяльності. Керують мотивами спільно вчителі та учні. Маючи на увазі перше, говоримо про мотивацію навчання, а з позиції учня слід вести мову про мотивацію учіння. Мотивація як процес зміни станів і відносин особистості ґрунтується на мотивах, під якими розуміються конкретні спонукання, причини, що змушують учня вчитися, діяти, робити вчинки. В ролі мотивів виступають потреби та інтереси, прагнення та емоції, установки та ідеали. Мотиви, а їх багато, завжди взаємозв'язані, і в педагогічному процесі ми маємо справу не з одним діючим мотивом, а з багатьма.

Класифікувати мотиви, що діють в системі навчання, можна за різними критеріями. До видів мотивів можна віднести пізнавальні і соціальні мотиви. Якщо у школяра в ході навчання переважає спрямованість на зміст навчального предмета, то можна говорити про наявність пізнавальних мотивів.

Пізнавальні мотиви можуть мати різні рівні: широкі пізнавальні мотиви (орієнтація на оволодіння новими знаннями - фактами, явищами, закономірностями), навчально-пізнавальні мотиви (орієнтація на засвоєння способів отримання знань, прийомів самостійного набуття знань), мотиви самоосвіти (орієнтація на отримання додаткових знань і потім на побудову спеціальної програми самовдосконалення).

Мотиви названих видів і рівнів можуть проходити в своєму становленні наступні етапи: актуалізація звичних мотивів, постановка на основі цих мотивів нових цілей, позитивне підкріплення мотиву при реалізації цих цілей, поява на цій основі нових мотивів, супідрядність різних мотивів і побудова їх ієрархії, поява в ряду мотивів нових якостей (самостійності, стійкості та ін.)

Якості мотивів можуть бути змістовними, пов'язаними з характером навчальної діяльності (усвідомленість, самостійність, узагальненість, дієвість, домінування в загальній структурі мотивації, ступінь поширення на кілька навчальних предметів та ін.), і динамічними, пов'язаними з психофізіологічними особливостями дитини (стійкість мотиву, його сила і виразність, переключення з одного мотиву на інший, емоційне забарвлення мотивів) і т. д.

Мотиви поділяються на зовнішні і внутрішні. Перші виходять від педагогів, батьків, класу, суспільства в цілому і набувають форми підказок, натяків, вимог, вказівок, підганянь або навіть примусів. Вони, як правило, діють, але їх дія нерідко зустрічає внутрішній опір особистості, а тому вони не можуть називатися гуманними. Необхідно, щоб сам учень захотів щось зробити і зробив це. Істинне джерело мотивації людини знаходиться в ній самій, але його потрібно активізувати.

Скласти первинне уявлення про переважання і дії тих чи інших мотивів навчання можна, спостерігаючи відношення школяра до учіння. Дослідження дозволяють виділити декілька ступенів включеності дитини у процес навчання: негативне, байдуже і позитивне.

З цього випливає, що, працюючи з різними групами дітей, потрібно ставити різні цілі. Найбільш значущою дл...