Сутність девіації, точки зору на її причини. Головні вияви девіантної поведінки. Соціологічний аналіз соціальних чинників і факторів формування девіантної поведінки молоді. Особливості формування девіантної поведінки у дітей та підлітків у родині й школі.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Важковиховуваність особистості та її причини

Зміст

• Вступ
• Розділ І. Теоретико-методологічний аналіз девіантної поведінки
• 1.1 Сутність девіації і основні точки зору на її причини
• 1.2 Девіація як процес
• 1.3 Головні вияви девіантної поведінки
• Розділ ІІ. Соціологічний аналіз соціальних чинників та факторів формування девіантної поведінки молоді
• 2.1 Соціальна детермінація девіантної поведінки молоді
• 2.2 Передумови формування девіантної поведінки у родині
• 2.3 Особливості формування девіантної поведінки у дітей та підлітків у школі
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

Актуальність дослідження. Девіантна поведінка молоді як соціальне явище була однією з центральних проблем, які розглядалися у різних аспектах і філософських концепціях. Підхід до вивчення проблеми девіантності з позицій принципу детермінізму дає можливість з'ясувати суперечливість зв'язку причини і наслідку, а також дійти висновку, що девіантність молоді у різних її варіантах і проявах як соціальне явище є наслідком гострих суспільних суперечностей, внутрішніх і зовнішніх конфліктів, які з усією повнотою проявилися у сучасному суспільстві під впливом трансформаційних процесів.

Проблема девіантності молоді останнім часом набула особливої значущості у зв'язку з тими соціальними, політичними, економічними змінами, які відбулися у пострадянському суспільстві. Затягування перехідного періоду, незавершеність реформування усіх сфер життєдіяльності, відсутність чітко визначених орієнтирів подальшого розвитку, ціннісної парадигми - усе це створює передумови для загострення внутрішніх конфліктів у молоді, невизначеність її соціального статусу, незадоволеність своїм соціальним і матеріальним положенням, що у своїй сукупності стає однією з причин девіантності її поведінки.

В зв'язку з цим однією з важливих проблем було і залишається з'ясування передумов девіантності поведінки людини взагалі і молоді, зокрема. Виявлення об'єктивних закономірностей явища девіантності і його суб'єктивних чинників дає можливість прослідкувати динаміку його розвитку через вікові особливості формування індивіда, прояви його у різних життєвих ситуаціях.

Важливою сферою, у якій молода особа набуває перших елементів девіантності поведінки і де вона має можливість проявитися в усіх своїх різновидностях, є молодіжне соціальне середовище. У сучасній соціальній філософії соціальне середовище розглядається як об'єктивний чинник спрямування життєвих потреб людини, її інтересів, ціннісних орієнтацій, впливаючи на реальну поведінку особи, на її самовизначення і самореалізацію.

Молодіжне соціальне середовище є невід'ємною частиною загального соціального середовища, яке згуртовує у собі молодь як окрему демографічну групу. Молодіжне середовище аж ніяк не являє собою однорідне явище. Якщо розглядати його як макросередовище, то воно включає в себе низку мікросередовищ, тобто підструктурних компонентів, які формуються за віковими особливостями, за місцем проживання, за інтересами та іншими показниками. Молода особа може одночасно перебувати у різних соціальних мікросередовищах і піддаватися їх впливу, які часто за своєю суттю суперечать одні одним.

Сучасне соціальне молодіжне середовище характеризується тим, що воно об'єднує в собі молоде покоління, соціалізація якого здійснювалася на роздоріжжі соціальних пріоритетів, невизначеності перспектив суспільного розвитку. Цим пояснюється його висока схильність до криміналізації, оскільки такі властивості характерні були для усіх сфер життєдіяльності людини у пострадянському просторі. Під молодим поколінням слід розуміти соціальне, відносно самостійне якісне утворення, яке реалізує притаманні йому функції, а також являє собою однорідну за віком частину соціуму, яка перебуває в стадії самовизначення і самореалізації.

Для кожної вікової категорії соціальне середовище визначається поєднанням внутрішніх процесів і зовнішніх впливів, чим і зумовлюється динаміка психічного розвитку того чи іншого вікового періоду. Однак дані властивості найбільш яскраво проявляються у підлітковому і ранньому юнацькому віці. Ці періоди розвитку особистості характеризуються бурхливою анатомо-фізіологічною перебудовою всього організму, стрибком у зрості, змінами у гормональній системі, що впливає на психічний стан, робить його збудливим, нетерпимим до оточуючих, не сприйнятливим до тих перемін, які відбуваються навколо [6, 125].

З'ясовуючи причини девіантності поведінки сучасної молоді, необхідно, передусім, їх шукати не лише у біологічних особливостях молодої особи, її природжених задатках, але й в особливостях соціальної сфери, у якій вона живе, не тільки у психологічних особливостях людини, але і у особливостях соціального макро- і мікросередовища, яке її оточує.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження.

Об'єкт дослідження - девіантна поведінка молоді.

Предмет дослідження - чинники та механізми формування девіантної поведінки молоді.

Мета дослідження - проаналізувати фактори, передумови формування девіантної поведінки в українському суспільстві.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

вивчити методологічні підходи дослідження проблем девіантної поведінки;

розглянути основні причини і чинники формування девіантної поведінки молоді;

проаналізувати девіацію як процес;

розглянути основні вияви девіантної поведінки молоді;

охарактеризувати сучасні особливості життєдіяльності молоді;

дослідити передумови формування девіантної поведінки у родині та у школі.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація, спостереження.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.

Розділ І. Теоретико-методологічний аналіз девіантної поведінки

1.1 Сутність девіації і основні точки зору на її причини

Сучасне молоде покоління, ставши перед задачею початку самостійного життя, зіткнулося з складними і суперечливими умовами створення необхідних основ для забезпечення свого існування, з багатьма такими труднощами, яких не знали, наприклад, їх батьки. Таким чином, утворився своєрідний парадокс: суспільство чекає від молоді зростання інтелектуальної, високої професійної підготовки, яка відповідала б вимогам епохи, а реальна ситуація склалась такою, що система суспільних стимулів в галузі культури, освіти стала досить лабільною, оскільки всім сьогодні відомо, що спеціальності, які вимагають високого рівня освіти і кваліфікації, дають значно менші матеріальні доходи, ніж спеціальності, які не вимагають цього або зовсім не зв'язані з освітнім рівнем.

Таке положення даної групи молоді в новому суспільстві спонукає її шукати різні види заробітків, що часто приводить її до девіантних, а то й просто злочинних у групувань, які протизаконними, кримінальними діями досить швидко досягають задоволення тих потреб, які чесною (а здебільшого високопрофесійною) працею можна не задовольнити навіть впродовж усього життя.

Та ж частина молоді цієї групи, яка вирішила здобути освіту за рахунок забезпечення своїх інтелектуальних потреб матеріальними можливостями батьків, як правило, поєднує навчання з різними видами трудової діяльності, які також досить часто носять незаконний характер, що приводить до девіантних вчинків.

Як наслідок таких процесів, а також спаду в економічній сфері всього суспільства, є уповільнення соціальної мобільності. Для цієї групи проблемною стає можливість "піднятися", "стати на власні ноги" власними силами. "З цього середовища, - як відзначають дослідники, - виходить сьогодні більша частина молодих злочинців, число яких зростає; сюди ж відносяться й ті, хто не в змозі, а у більшості випадків і не бажає отримати якусь професійну підготовку" [6, 9].

Негативну роль у поширенні девіантної поведінки серед сучасної молоді відіграє реклама споживацького способу життя, яка стимулює у молоді різні форми споживання таких предметів і об'єктів, які переважній частині молоді просто недоступні. В таких суперечливих умовах проходить процес соціалізації молоді, яка, з однієї сторони, підпадає під вплив вседозволеності, що собі дозволяють деякі державні діячі, відповідальні особи різних рівнів, які хизуються заробітною платнею, що "мало чим відрізняється" від прожиткового мінімуму, а фактично належать до найбагатшої частини соціуму, що сприяє появі у молодої особи питання: "Як же може людина мого віку так швидко розбагатіти?"

Такий стиль поведінки людей, які повинні показувати приклад чесності, соціальної справедливості, а в реальності - самі є девіантами, ставить молоду особу в ситуацію сумніву у необхідності дотримання соціальних норм поведінки. Тим більше,...