Предмет і завдання педагогіки

На розвиток національної системи освіти й виховання впливають небачені в минулому обсяги освітніх обмінів, гуманізація, демократизація і гуманітаризація системи освіти й виховання.

Державотворчий процес виявив суттєві недоліки в галузі теорії та методики виховання. Існує низка виховних проблем, на які не можна дати шаблонні відповіді: наприклад, формування особистості українського громадянина, його світогляду, життєвих настанов і орієнтирів. Тому педагогіці належить обґрунтувати сучасну парадигму виховання й освіти в Україні. Ця парадигма, безумовно, повинна бути гуманною і водночас ураховувати основні аспекти національного виховання. Необхідні конкретні розробки щодо мети, ідеалів, цінностей і змісту виховання й освіти в українському суспільстві на сучасному етапі його розвитку.

Вивчення законів, закономірностей, цілей, принципів, змісту, методів і форм навчання й виховання як підростаючих поколінь, так і дорослих, дослідження найбільш стійких, сутнісних зв'язків, відношень між навчанням, вихованням, розвитком та самовдосконаленням особистості — основні завдання педагогіки.

Теорія виховання являє собою сукупність однорідних і внутрішньо узгоджених наукових педагогічних тверджень, знання яких дає змогу формувати й розвивати особистість згідно з визначеними цілями та ідеалами виховання в українському суспільстві.

Серед базових проблем теорії виховання — обґрунтування сучасної парадигми виховання; систематизація, глибокий аналіз і класифікація різних виховних впливів та визначення їхніх загальних законів і закономірностей; дослідження процесу виховання як системного соціально-педагогічного явища; вивчення структури виховного процесу та змін, які відбуваються в особистості вихованця і соціально-психологічних якостях колективу; поєднання теорії виховання з практикою; обґрунтування ідеалу виховання в українському суспільстві; оцінка і вимір результатів виховної роботи в певних виховних системах.