Написання орфограм в коренях, префіксах і суфіксах. Тренувальні вправи

Краєвид, зорепад, ВНЗ, власноруч, заходити, праліс, вітерець, безмежний, митися, перехід, переходити, Ткач — ткач, добридень, черговий, блакить, синьо-жовтий, присадибний, юннат, молода, командуючий, полонений, медсестра, спортзал, голіруч, молодь.

Створіть невеликий твір-опис «Весна», використовуючи слова різних способів творення. Способи творення вказати у дужках одразу після використаного слова.

Закінчення (флексія) — афікс, займає кінцеву позицію в змінюваному слові, виступає показником синтаксичних зв'язків між словами у словосполученні й реченні.

Словотворчий аналіз — встановлення способу словотворення аналізованого слова (визначення творчої основи та словотворчих афіксів). Різниця з морфемним аналізом: поділ на морфеми відбувається (при морфемному аналізі) безвідносно до способу творення і з'ясування, за допомогою яких словотворчих засобів виникло аналізоване слово.

Словотворчі засоби відіграють важливу роль у стилістичному забарвленні слів і в стилетворенні. Стилістична виразність тексту посилюється, якщо в ньому використано слова, що завдяки словотворчим засобам виділяються своїми стилістичними функ ціями. Наприклад, правда — неправда, воля — неволя, рука — ручище, рученька, ручечка...

Стилістичні можливості словотвору виявляються, насамперед, у синонімії словотвірних афіксів. Одні суфікси використовуються для творення від якоїсь основи слів з відмінними значеннями — рука — ручний, рушник, рукав; воля — вільний, вольовий, воліти.