Яким повинен бути викладач

Вимоги Коменського до вчителів. Малюнок ідеального викладача вищого навчального закладу. Його вміння слухати думку інших. Ідеал педагогу ХХI століття - це викладач, який відхиляється від стандартної системи навчання та часто застосовує нововведення.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Виступ на тему :

«Яким повинен бути викладач»

Підготувала студентка

фізико-математичного факультету

групи М-22 Хлістун Ольга

Керівник: Котух Наталя Віталіївна

Полтава 2014



Вчитель - це людина яка навчає своїх вихованців, передає їм певні знання про життя. Учителем часто називають людину, чия мудрість і життєвий досвід залишили глибокий слід у розвитку окремої особистості та її долі. Це одна із найдавніших професій. Діяльність сучасного педагога включає в себе навчання й виховання учнів у школі, проведення позакласної роботи, зв'язок з батьками та пропаганда педагогічних знань. Слово «педагог» у Стародавній Греції означало дослівно «провідник дитини». Так називали не вчителів, а рабів, які відводили дитину до школи і забирали назад. Зазвичай у педагоги вибирали рабів, непридатних ні для якої іншої роботи, але тих, що були вірними домівці.

Не кожен вчитель є класним наставником, але кожен вчитель несе промінь, який торкається серця дитини, формує її душу. Кожний вчинок, кожна дія, кожне слово, жест, погляд учителя, вираз обличчя має бути осмисленим і вагомим. Вчитель - авторитет для учня, іноді навіть ідеал. Так само, як мати віддає саме найкраще й найдорожче дітям, так і вчитель вкладає свою душу в учнів. У цьоу я бачу суть педагогічної професії. Згадаймо слова Дейла Корнеги : «Велич людини великої розкривається в тім, як вона поводиться з тими,хто ще тільки росте, розвивається.»

Учитель повинен прийти до дітей не лише із знаннями, а й з тим добром, тим променем світла, який є в його серці. «Благодійна душа буде насичена, і хто напоїть інших, той сам напоєний буде» - сказано у Біблії.

Я на практиці переконалась у тому, що, якщо хочеш, щоб тебе почули, треба щиросердні слова вимовляти пошепки, а не викрикувати. Гучний голос, а тим паче крик, зумовлює протилежну реакцію у дітей. Важливо, щоб на уроці учні почували себе комфортно. Для цього створюю ситуацію успіху для кожної дитини. Я із задоволенням слухаю кожну відповідь, навіть якщо вона не правильна або неточна. Дитина думає, мислить, шукає, а це вже добре. І за це я похвалю її. А правильну відповідь ми все одно знайдемо з допомогою інших дітей.

Я ставлю собі за мету розвивати особистість, розумові здібності, творчі вміння самостійно здобувати знання, логічно мислити. З метою реалізації цієї мети уроки хочу проводити у формі ділових ігор, екскурсій, подорожей, диспутів, через активні методи навчання: групові дискусії, навчання інших, творчі завдання з урахуванням інтересів і потреб кожної дитини. На мою думку це зацікавить дітей адже навчання повинно сприйматися не як тяжке ярмо долі, а як її дарунок.

Щодо Яна Амоса Коменського, то у нього до вчителя були свої вимоги, з якими я ознайомилася. Я дізналася, що ніхто до Коменського не підносив так високо професії вчителя. Цю професію він називає «найпочеснішою під сонцем». Населення, на його думку, повинно з повагою ставитись до вчителів.

Але з другого боку, самі вчителі повинні сприяти цьому, і ставить до них надзвичайно високі вимоги. Коменський сформулював новий погляд на вчителя: « А найкращі з-поміж людей нехай будуть учителями...» - казав він.

Отже вимоги Коменського до вчителів:

Учитель повинен бути чесним, наполегливим, працьовитим, релігійним, бути зразком доброчесностей. 

Найбільша турбота вчителя - захоплювати дітей своїм прикладом.

Він повинен любити учнів і ставитись до них по-батьківськи. Бути для них не тільки керівником, але й другом і охоронцем у всьому доброму.

Коменський ставить високі вимоги до освіти вчителя. Для учнів він повинен бути живою бібліотекою. «Малознаючий учитель - хмара без дощу, лампа без світла, джерело без води, тіло без душі».

Коменський ставить перед учителем триєдине завдання, щоб він умів, міг і хотів навчати, тобто:

1) щоб сам знав, чому він повинен вчити;

2) щоб міг інших навчати тому, що сам знає (тобто був дидактом і вмів бути терпеливим);

3) щоб він тому, що знає і може також хотів навчати інших, щоб мріяв підняти інших до світла.

В одному з своїх творів Коменський писав: "Людська природа вільна і любить добру волю. Буркотливі вчителі, владні і такі, що використовують побої, є ворогами людської природи, вони ніби створені для того, щоб заглушувати і знищувати здібності, а не возвеличувати і облагороджувати. Сюди ж відносяться нудні і безплідні догматики, що навчають одними сухими настановами, не розважуючи учнів заради залучення їх до справи; вони з них роблять або буркотливих зануд або людей інертних, подібних до них самих".

А зараз я хочу розповісти вам про ідеального викладача вищого навчального закладу, про ту людину, яка б сподобалася будь-якому студентові. Отже розпочнем із самого простого, з вміння слухати думку інших.

Ідеальний викладач слухає думку студента, якою б вона не була. І навіть якщо вона помилкова він не буде висміювати її. Тому, що студент висуває свою точку зору, яка навіть може і не співпадає з точкою зору викладача.

Ідеальний викладач вкладає у справу душу. Якщо подивитися на нього під час лекції або звичайно пари, то повинно здаватися, що в словах викладача присутній пристрасть, величезне бажання навчити студента всьому, що він знає сам. Такий викладач ніколи не буде спілкуватися зі студентами так, ніби через десять хвилин засне прямо за своїм столом.

Ідеальний викладач розвиває в студентах вміння мислити. Все, що він скаже на занятті, застаріє через кілька років. Ніколи не втратить актуальність тільки отриманий студентами навик міркувати і самостійно знаходити рішення. Викладач, який не вчить мислити, не вчить нічому.

Ідеальний викладач чудово знає свій предмет. Звучить банально, але ... Ви ніколи не бачили доктора психологічних наук, який не в змозі заспокоїти зал і з ображеним виглядом йде на середині лекції? Або професора кафедри риторики, який читає матеріал таким голосом, що вже в середині залу нічого не розбереш? Студент повинен бачити доказ того, що перед ним професіонал, а не людина, яка займає викладацьку посаду тому, що ні на що більше не здатен.

Я розпитала у деяких студентів як вони уявляють собі «Ідеального викладача», і ось що я почула:

Ідеальний викладач має бути другом студента, його веселим та енергійним товаришем, людиною, яка б не вимагала від нас більших знань, аніж має сама. Викладач має розуміти наші проблеми і поважати наші ідеї, а ще - бути дуже доброю людиною і прищеплювати студентству любов до предмета, який він викладає» - вважає студентка 4-го курсу.

«Це - людина врівноважена, з почуттям гумору, яка не ставить себе вище за інших, яка знає і любить свій предмет і вкладає всю, так би мовити, “професійну” душу. До того ж, ідеальний викладач повинен бути в міру суворим» - розмірковує 3 курс.

«На мою думку, це, передусім, людина чуйна, та, яка не стоятиме осторонь проблем студентства. Такий викладач має бути організованим, вміти тримати аудиторію. Крім того, він має бути сучасним, вміти адекватно реагувати на стиль життя студентів та їхню поведінку. Таким є моє бачення ідеального викладача» - розповіла студентка з 2-го курсу.

«Ідеальний викладач повинен бути уважним, поважати думку студентів, не виявляти суб'єктивного ставлення, бути професіоналом у своїй справі. Вже сам вигляд викладача має викликати у студентства бажання навчатися, а оцінки ідеальних викладачів не повинні бути наслідком їхнього поганого настрою. Також досконалий у всьому викладач повинен бути прикладом для студентів. А ще, бажано, щоб він завжди посміхався. Адже почуття гумору - це якість, яка часом цінується студентами більше за професіоналізм!» - переконує студент 1-го курсу.

На мою думку, ідеальний викладач не просто відчитає лекцію або проведе пару. Він привертає увагу студента, не дає можливості нудьгувати: приводить багато прикладів з життя, фактів, висловлюється доступною мовою. Тоді студент сприймає думки викладача на ходу. Правильне відношення - офіційне, але таке, що не доводить до сильного напруження. Не можна допускати розв'язної поведінки, але й небажано, щоб студент відчував себе некомфортно. Добре, якщо викладачі враховують думку студентів, питають, що вони хотіли б почерпнути для себе на лекції. Хай тема тривіальна, але заняття можна побудувати в ігровій формі, внести елементи імпровізації, запропонувати помінятися ролями. Головне - щоб ці експерименти були до душі обом сторонам.

Мій ідеал - це викладач, який відхиляється від стандартної системи навчання, вводить нововведення. Педагог ХХI століття повинен ставитись творчо до процесу передачі знань, а не зациклюватись на застарілих підходах. Якщо це гуманітарний предмет, то ми повинні займатися не тільки писаниною, але і проводити більше бесід, роздумів, щоб людина могла себе проявити. Чим більше викладач спілкується із студентом, тим краще.

Для правильного засвоєння навчального матеріалу непогано б було, якби викладач сам слідував тим принципам, яким намагається навчити. Якщо він говорить, що ми повинні бути чесними, то він сам, в першу чергу, повинен бути чесним та справедливим по відношенню до всіх студентів в однаковій мірі, а не робити виключення для когось конкре...