Формування позитивної мотивації студентів засобами активних методів навчання

Особливості впливу активних методів навчання на формування позитивної мотивації студентів вищих навчальних закладів. Характеристика місця і сутності змагальних методів навчання у системі активних методів навчання при вивченні курсу "Політична економія".
Краткое сожержание материала:

28

ВСТУП

Тема даної курсової роботи є актуальною на сьогоднішній день, оскільки при вивченні курсу «Політична економія» дуже важливо показати практичне застосування вивченого матеріалу та стимулювати студентів до навчання за допомогою змагальних методів. Змагання у навчанні є важливим фактором, який покращує засвоєння знань студентами, робить навчальний процес більш цікавим та різноманітним. А оскільки зараз використання змагальних методів на досить поширене явище, то розробка цієї курсової роботи допоможе змінити думку про використання змагання на заняттях. До того ж саме змагальні методи навчання допомагають розвивати увагу, креативність та уяву у студентів, що є важливими факторами при підготовці майбутніх спеціалістів. Актуальність також підкреслюється тим, що зараз у вищих навчальних закладах увага приділяється практичному застосуванню знань, адже такий метод забезпечує краще та ефективніше запам'ятовування матеріалу. Тобто також необхідно дослідити ефективність застосування активних методів навчання у вищих навчальних закладах. Якщо і дійсно активні методи, а, зокрема, змагальні методи навчання допоможуть у підвищенні знань та практичних навичок, то їхнє дослідження стане актуальним не тільки при написанні курсових робіт, але й при подальшому науковому дослідженні.

Метою курсової роботи є дослідження активних методів навчання та їх вплив на роботу студентів вищих навчальних закладів. Також особлива роль приділяється активним методам навчання та їх місцю у системі активних методів навчання.

Завдання цієї курсової роботи полягають в:

1. Визначенні впливу активних методів навчання на формування позитивної мотивації студентів вищих навчальних закладів;

2. Розкритті місця і сутності змагальних методів навчання у системі активних методів навчання;

3. У показі можливостей використання змагальних методів навчання при вивченні курсу Політичної економії у вищих навчальних закладах;

4. Розробці економічного КВК.

Структура курсової роботи має два розділи. У першому ми вивчаємо та досліджуємо теоретичну сторону поняття «активні методи навчання», тобто, що включає в себе це поняття, основні характеристики цього методу, його дієвість та можливість використання. Також ми визначаємо місце і роль змагальних методів навчання у системі активних, їхню загальну характеристику і сутність. Другий розділ має практичне значення, в якому ми розглядаємо можливість використання на практиці змагальних методів навчання та безпосередньо розробку економічного КВК з теми «Конкуренція та монополія».

При написанні курсової роботи ми користувалися такими методами як: спостереження, вивчення та систематизація фактів, теоретичний аналіз, порівняння та узагальнення, які полягають в процесі накопичення фактів та даних, потрібної інформації, їх обробці, аналізі та вивченні.

При написанні курсової роботи ми користувалися такими основними джерелами:

Павленко О.О. Модуль 6 «Активізація навчання в економічній освіті» з дисципліни «методика викладання економіки»/ Павленко О.О. - Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2003. - 52с.

Бурлачук Л.Ф. Словник-довідник по психологічній діагностиці/ Л.Ф.Бурлачук, С.М.Морозов. - К.:Наукова думка, 1989.

Фіцула М.Ш. Педагогіка/ Фіцула М.Ш. - К.: Академія, 2002. - 527с.

Полякова Г. Компетентність як орієнтація вчителя на найвищий результат у своїй роботі. // Завуч. - 2006. - №34 (грудень).- С.8-12.

РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

1.1 Вплив активних методів навчання на формування позитивної мотивації студентів

Одна з найважливіших проблем дидактики - проблема методів навчання - залишається актуальної як у теоретичному, так і безпосередньо в практичному плані. Залежно від її рішення перебувають сам навчальний процес, діяльність викладача й студентів, а отже, і результат навчання у вищій школі в цілому.

Термін "метод" походить від грецького слова "methodos", що означає шлях, спосіб просування до істини. Етимологія цього слова позначається й на його трактуванні як наукової категорії. Так, наприклад, у філософському енциклопедичному словнику під методом у самому загальному значенні розуміється “спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності”.

Метод навчання - спосіб подання (подачі) інформації студентові в ході його пізнавальної діяльності. Це ті дії, які взаємопов'язують педагога й студента, тобто бінарні, двоїсті по своїй суті.[1]*

У педагогічній літературі немає єдиної думки щодо ролі й визначення поняття "метод навчання". Тому виділяють і інші варіанти визначення поняття «метод навчання».

Також метод навчання - це взаємопов'язана діяльність викладача та учнів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь та навичок, виховання та загальний розвиток.[3]

У вузькому розумінні метод навчання є способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, що має виконувати три функції:

· Навчальну;

· Виховну;

· Розвиваючу.[5]*

Він є складним педагогічним явищем, в якому поєднані гносеологічний, логіко-змістовий, психологічний та педагогічний аспекти. Складовою методу навчання є прийом навчання.

Прийом навчання - це сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу. Чим багатший арсенал прийомів у структурі методу, тим він повноцінніший та ефективніший.

Ідея визначальної ролі активності особистості у її власному розвитку і необхідності стимулювання активності у процесі навчання стала загально визначеною. Але коли студент сам тягнеться до знань, освіти? Тоді, коли ним рухають внутрішні спонукання до навчання, дій або навчальної діяльності в цілому, тобто мотиви.

Мотив - це внутрішнє спонукання особистості до того чи іншого виду активності (діяльність, спілкування, поведінка) пов'язане із задоволенням певної потреби. У ролі мотивів можуть виступати ідеали, інтереси, переконання, установи, цінності, оскільки за ними завжди стоять потреби особистості: базові, життєві, біологічні, соціальні.[8]

У практичній педагогіці вся багатогранність мотивів навчальної діяльності студентів об'єднана у три взаємопов'язані групи:

· Безпосередньо-спонукальні мотиви;

· Перспективно-спонукальні мотиви;

· Інтелектуально-спонукальні мотиви, які базуються на одержанні задоволення від самого процесу пізнання; інтерес до знань;

допитливість; намагання розширити свій культурний рівень; оволодіти певними уміннями та навичками.

Людина залучається до діяльності тільки за наявності мотиву до участі в ній. Як правило, кожен студент під час заняття розвиває декілька видів діяльності. Всі вони мотивовані: або нав'язані (вдало і вміло чи з-під палиці) викладачем, або ж мотиви з'явилися у самого студента. Завдання викладача полягає в тому, щоб спрямувати процес мотивації пізнавальної діяльності з даної теми так, щоб вона захопила студента, витіснивши на певний час інші мотиви. Для підтримання цього процесу потрібно міняти види діяльності. Причому щоразу, коли з'являється нове навчальне завдання, студент повинен розуміти, навіщо така діяльність йому потрібна. Лише тоді він сприйме нав'язану викладачем мотивацію як свою особисту.

Якщо бажання розібратися в питаннях, розглянутих на занятті, стане головним для студента і витіснить усі інші, то він зосередиться, і процес пізнання триватиме успішно.

Для цього потрібно використовувати активні методи навчання. Найкраще це можна зробити, коли студенти працюють самостійно і спілкуються при цьому одне з одним. Групова робота в різних її варіаціях підходить для цього якнайкраще.

Ще одним активним мотиваційним стимулом до якісного навчання є цікавість, еврестичність, яскравість подачі викладачем матеріалу. Слід частіше пропускати через практику, тобто активні методи навчання те, що вивчили. Навіть якщо тема є суто теоретичною, її можна опрактикувати через рольову гру в цілому класі, групах, парах.

Серед поширених методів активного навчання є змагальні. Це коли студенти апробовують свої знання через гру, змагаючись один з одним або група з групою. У даному випадку йтиметься про два важливі типи мотивації - мотивація успіху і мотивація боязні невдачі.[14]*

Мотивація успіху однозначно позитивна. При такій мотивації дії людини направлені на досягнення конструктивних, позитивних результатів. Особистісну активність визначає потреба в досягненні успіху. Особистості цього типу зазвичай активні, ініціативні. Якщо трапляються перепони - шукають шляхи їх усунення. Продуктивність діяльності і ступінь її активності в меншій мірі залежать від внутрішнього контролю. Відрізняються наполегливістю в досягненні мети. Схильні планувати своє майбутнє на великі проміжки часу.

Мотивація боязні невдачі відноситься до негативної сфери. При даному типі мотивації людині важливо перш за все уникнути зриву, невдачі, покарання.

Отже, для того, щоб розвити позитивну мотивацію у студентів, необхідно урізноманітнювати навчання і все частіше застосовувати активні методи навчання.

Первинне уявлення про перевагу тих чи інших методів учіння в певній їх ієрархії можна отримати шляхом спостереження за ставленням студента до учіння. Це ставл...