Формування англомовної мовленнєвої компетенції учнів 5 класу з використанням відеоматеріалів

Мовленнєва компетенція як складова іншомовних комунікативних можливостей. Зміст англомовної мовленнєвої компетенції учнів 5 класу загальноосвітньої школи. Дидактичний потенціал відеоматеріалів для формування та розвитку іншомовленнєвих умінь учнів.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Кафедра англійської мови та методики викладання

Курсова робота

Формування англомовної мовленнєвої компетенції учнів 5 класу з використанням відеоматеріалів

Виконала: Сенчук Олександра

Науковий керівник

ст. викладач А.М. Абрамович

Ніжин 2012

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Особливості формування мовленнєвої компетенції учнів 5 класу загальноосвітньої школи

1.1 Мовленнєва компетенція, як складова іншомовної комунікативної компетенції

1.2 Зміст мовленнєвої компетенції учнів 5 класу загальноосвітньої школи

Висновки до Розділу 1

Розділ 2. Використання відеоматеріалів для формування англомовної мовленнєвої компетенції

2.1 Дидактичний потенціал відеоматеріалів для формування та розвитку іншомовленнєвих умінь учнів 5 класу

2.2 Методичні розброки занять з розвитку мовленнєвої компетенції учнів 5 класу з використанням відеоматеріалів

Висновки до Розділу 2

Висновки

Література

Додатки



Вступ

Актуальність дослідження проблеми використання відеоматеріалів під час формування англомовної мовленнєвої компетенції зумовлена низкою чинників: розвитком сфери інформаційного виробництва, посиленням інтеграції національних масово-комунікативних мереж у транснаціональні, зростанням уваги певних соціальних груп та окремих індивідуумів до циркуляції відеоінформації, розвитком процесів соціальної комунікації, в яких усе більш значущими стають уміння спілкуватися, здійснюючи змістові взаємодії не лише на рівні міжособистісному, а й на рівні „медіатизованому”, тобто через посередництво технічних засобів, спробами адаптувати раніше створені моделі навчання іноземної мови до розвитку сучасних інформаційних умов, зростанням цікавості до медіапедагогіки як у світі в загалом, так і в Україні зокрема.

Об'єктом даної роботи є дослідження формування англомовної мовленнєвої компетенції учнів 5 класу, а предметом - використання відеоматеріалів для формування англомовної мовленнєвої компетенції учнів 5 класу в загальноосвітній школі.

Мета роботи - довести, що використання відеоматеріалів є ефективним способом формування англомовної мовленнєвої компетенції.

Дана робота має на меті виконати наступні завдання:

ь розкрити сутність мовленнєвої компетенції як складової іншомовної комунікативної компетенції;

ь висвітлити зміст мовленнєвої компетенції учнів 5 класу загальноосвітньої школи;

ь довести дидактичний потенціал відеоматеріалів для формування та розвитку іншомовленнєвих умінь учнів 5 класу;

ь практичним шляхом підтвердити цінність дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження обговорювалися на всеукраїнській науково-практичній конференції молодих науковців «Полілог культур: освітній і культурологічний аспекти» (Формування граматичних навичок з використанням мультфільмів у 5 класі загальноосвітньої школи), яка відбулася у м. Чернігів 27 березня 2012 року , та на звітній науково-практичній конференції молодих науковців в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя 19.04.2012.

Розділ 1. Особливості формування мовленнєвої компетенції учнів 5 класу загальноосвітньої школи

1.1 Мовленнєва компетенція, як складова іншомовної комунікативної компетенції

Основною метою навчання іноземної мови є оволодіння іншомовною комунікативною компетенцією. До компонентів іншомовної комунікативної компетенції належать мовна, мовленнєва та соціокультурна компетенції. Мовна компетенція передбачає опанування знаннями з лексики, граматики, фонетики, орфографії та формування відповідних навичок: фонетичних, лексичних, граматичних, морфологічних, синтаксичних, орфографічних, графічних та каліграфічних. Мовленнєва компетенція - володіння чотирьма видами умінь: аудіювання, говоріння, читання та письмо. Соціокультурна компетенція складається з: країнознавчої компетенції - знання учнів про культуру країни, мова якої вивчається; лінгвокраїнознавчої компетенції, що передбачає володіння учнями особливостями мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв [4, с. 55, 59, 64].

Оскільки мовленнєва компетенція складається з чотирьох компонентів, а саме говоріння, аудіювання, читання та письма, варто розкрити сутність кожного з них.

Говоріння - усний продуктивний вид мовленнєвої діяльності (МД), який може бути підготовленим і непідготовленим. Говоріння забезпечує усне спілкування іноземною мовою в діалогічній формі (паралельно з аудіюванням) і в монологічній формі. Воно спрямоване до однієї особи або до необмеженої кількості осіб. Як і будь-яка інша діяльність, акт говоріння завжди має певну мету, мотив, в основі якого лежить потреба; предмет -- думки того, хто говорить; продукт -- висловлювання (діалог або монолог) і результат, який може виражатися у вербальній або невербальній реакції на висловлювання [7, с. 142-3].

Діалогічне мовлення - це процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування. Тому в межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступає як слухач і як мовець[7, с. 146].

Першоелементом діалогу є репліка - окремі взаємопов'язані висловлювання, межею яких є зміна співрозмовника. Сукупність реплік, що характеризується структурною, інтонаційною та семантичною завершеністю, називають діалогічною єдністю (ДЄ). ДЄ є одиницею навчання діалогічного мовлення. Перша репліка ДЄ завжди ініціативна (її називають ще реплікою-спонуканням або керуючою реплікою). Друга репліка може бути або повністю реактивною (інакше - залежною або реплікою-реакцією), або реактивно-ініціативною, тобто включати реакцію на попереднє висловлювання і спонукання до наступного [7, с. 149].

Залежно від провідної комунікативної функції, виділяють чотири основних типи діалогів: діалог-розпитування, діалог-домовленість, діалог-обмін враженнями/ думками, діалог-обговорення /дискусія [7, с. 152].

Існують різні підходи до навчання діалогічного мовлення, з яких можна виділити два основних. Відповідно до першого - "зверху вниз" - навчання ДМ розпочинається зі слухання діалогу-зразка з його наступним варіюванням, а згодом і створенням власних діалогів в аналогічних ситуаціях спілкування. Другий - "знизу вверх" - передбачає шлях від засвоєння спочатку елементів діалогу (реплік ДЄ) до самостійної побудови діалогу на основі запропонованої навчальної КС, що не виключає прослуховування діалогів-зразків [7, с. 156-7].

Вправи для навчання підготовленого діалогічного мовлення: відповіді на питання (короткі, повні і розгорнуті); постановка ситуативних і ключових питань; діалогізація прослуханого чи прочитаного монологічного тексту; складання (нового чи прочитаного) діалогу на задану тему; драматизація монологічного тексту; доповнення чи видозміна діалогу, проведення спрямованого (чи самостійного) діалогу. Вправи для навчання непідготовленого діалогічного мовлення: складання аргументованих відповідей на питання; проведення комбінованих діалогів (з репліками і коментарями інших учнів); побудова без попередньої підготовки керованого діалогу (з опорами і без опор); проведення ігор чи вікторин; - проведення дискусій [8, c. 65].

Монолог -- це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи [7, с. 167].

Залежно від комунікативної функції та характеру логіко-синтаксичних зв'язків між реченнями розрізняють такі основні типи монологічних висловлювань: опис, розповідь і роздум (міркування) [7, с. 168].

З мовної точки зору, монологічне мовлення характеризується структурною завершеністю речень, відносною повнотою висловлювання, розгорнутістю та різноструктурністю фраз. Крім того, монологічному мовленню властиві досить складний синтаксис, а також зв'язність, що передбачає володіння мовними засобами міжфразового зв'язку [7, с. 171].

В методиці навчання іноземних мов виділяють три етапи формування вмінь монологічного мовлення. Завдання першого етапу полягає в тому, щоб навчити учнів об'єднувати ЗМ рівня фрази в одну понадфразову єдність. На другому етапі учні вчаться самостійно будувати висловлювання понадфразового рівня. Важливим видом вербальної зорової опори є підстановча таблиця. Головне завдання третього етапу -- навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в такому обсязі, який передбачено програмою для даного класу [7, с.173, 174, 176].

Вправи для навчання підготовленого монологічного мовлення: відтворення зв'язних висловлень з деякою модифікацією; складання ситуації чи розповіді; опис малюнку чи серії малюнків; відтворення ситуацій, у яких використані названі слова; переказ; передання інформації декількома фразами; складання плану прослуханої розповіді; виклад діалогів у монологічній формі тощо. Вправи для навчання непідготовленого монологічного мовлення: придумування заголовка та його обґрунтування; опис картини чи карикатур, не пов'язаних з темою, що вивчається; обґрунтування власного судження чи відношення до фактів; оцінка прослуханого чи прочитаного [9, c. 156, 157].<...