Українська народна музика в традиціях морального виховання

Сутність, структура та особливості народного морального виховання. Традиції народних свят та фольклористичний аналіз українських народних пісень. Розробка уроку музики з використанням української народної пісні для розвитку моральних якостей учнів.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ В НАРОДІ

1.1 СУТНІСТЬ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

1.2 УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА РОБОТА З ВПРОВАДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ МУЗИКИ В ПРОЦЕС МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

2.1 ОГЛЯД ПІСЕНЬ, ЩО ОСПІВУЮТЬ ТЕНДЕНЦІЇ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

2.2 РОЗРОБКА УРОКУ МУЗИКИ ДЛЯ УЧНІВ ЧЕТВЕРТОГО КЛАСУ

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ



ВСТУП

У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню. Моральне виховання починається з перших кроків свідомого життя дитини. Характерною рисою розвитку культури у нашій державі за останні роки стало повернення до традиційних основ, у тому числі й до моральних. Це явище не випадкове, й викликано багатьма причинами, зокрема соціокультурними проблемами сьогодення. Виховання моральних цінностей є одним із основних напрямків діяльності закладів освіти як системи спільної роботи суспільства й сім'ї, кожного педагога. Саме тому досліджувана проблема є актуальною та першочерговою для сучасної педагогіки, теорії та практики виховання.

Моральність як явище педагогічної думки сягає глибинних витоків людської культури. Відомі роботи філософів Давньої Греції: Протагора, Сократа, Платона, Аристотеля, Плутарха. Питання моральності, гуманізму в рамках психології розглядали західні науковці К. Гольштейн, Дж. Дьюї, А. Маслоу, Дж. Олпорт, К. Роджерс, та інші.

Серед педагогів XVII - початку ХХ століття, чиї праці пронизані ідеями моральності міжлюдських стосунків важливе місце займають Я.А. Коменський, Й.Г. Песталоцці, А. Дістервег, К.Д. Ушинський, О.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський. Послідовниками цих ідей є такі сучасні педагоги як Ш.О. Амонашвілі, В.О. Сластенін, І.Д. Бех, І.П. Підласий, І.А. Зязюн та інші.

Метою дослідження є визначення місця та ролі народного музичного мистецтва у процесі морального виховання, а також дослідження шляхів виховання музикою у процесі формування особистості з високими моральними якостями.

Для досягнення мети необхідно розв`язати наступні завдання:

1) розкрити сутність морального виховання;

2) виявити специфіку народного морального виховання;

3) проаналізувати українські народні пісні, що розкривають суть традицій морального виховання;

4) розробити урок музики з використанням української народної пісні для розвитку моральних якостей учнів.

Об`єктом дослідження є народні традиції морального виховання.

Предмет дослідження - українська народна музика як засіб морального виховання школярів

Методи дослідження.

1) вивчення та аналіз інформаційних джерел і педагогічного досвіду;

2) фольклористичний аналіз українських народних пісень;

3) спостереження за розвитком дітей у процесі застосування методів розвитку морального виховання під час проведення уроку музики.

Практичне значення одержаних результатів полягає у ознайомленні дітей четвертого класу з українською народною піснею, умінням розрізняти інтонаційні особливості жанру української народної пісні, а також у прищепленні дітям любові до Батьківщини.

Структура роботи. Робота складається з двох розділів, які, в свою чергу, містять по два підрозділи, висновків, списку літератури ( 26 інформаційних джерел), додатків.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ В НАРОДІ

1.1 СУТНІСТЬ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

Моральне виховання - це найважливіший бік формування і розвитку особистості дитини, який передбачає становлення її відносин з батьками, оточуючими, з колективом, суспільством, ставлення до своїх обов'язків і до самої себе [1, с. 5].

Моральне виховання -- дуже важка робота для вчителя, тому що не завжди збігаються вимоги школи і сім'ї, у суспільстві відбувається багато негативного, нелегко все передбачити і виконати у програмі з виховної роботи. Крім того, виховання має внутрішні суперечності: не спрацьовує відразу зворотний зв'язок (результатів виховної роботи відразу не побачиш), моральне виховання потрібно синтезувати іншими напрямами (розумовим, трудовим, естетичним, екологічним, правовим, статевим, фізичним тощо) [6, с 13].

Моральне виховання - виховна діяльність школи, сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності.

Структуру морального виховання можна представити у такій схемі:

Рис. 1 Структура морального виховання

Моральна культура - це найголовніший компонент духовного життя людини, який характеризує її досягнення в оволодінні основами моралі як сукупності принципів, вимог, норм, правил, які регулюють поведінку в усіх сферах життя [11, с. 103].

Моральна норма -- вимога, яка визначає обов'язки людини щодо навколишнього світу, конкретні зразки, які орієнтують поведінку особистості, дають змогу оцінювати й контролювати її. Введена в систему сукупність моральних норм утворює моральний кодекс. Якщо мораль є суб'єктивним уявленням людини про добро та зло, то практична її діяльність щодо творення добра, спонукана внутрішніми мотивами («голосом совісті») постає як моральність.

Моральність -- втілення у практичній діяльності людей моральних переконань, моральних ідеалів, норм, почуттів та принципів. Моральні переконання -- стійкі, свідомі моральні уявлення людини (норми, принципи, ідеали), відповідно до яких вона вважає за потрібне діяти так і не інакше. Моральні почуття -- стійкі переживання у свідомості людини, які є основою її вольових реакцій в різних ситуаціях, її суб'єктивне ставлення до себе, інших людей, окремих явищ суспільного життя, суспільства загалом. Моральні якості -- типові риси поведінки особистості [22, с. 250].

Моральний ідеал -- образ, що втілює в собі найвищі моральні якості, є взірцем, до якого слід прагнути. Це той взірець моральної досконалості, який спонукає особистість до саморозвитку і на який зорієнтований виховний процес.

Моральна свідомість -- одна із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і регулює моральний бік діяльності людини.

Моральні переконання -- пережиті та узагальнені моральні принципи, норми.

Моральні звички -- корисні для суспільства стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за будь-якої ситуації та умов.

Моральна спрямованість -- стійка суспільна позиція особистості, що формується на світоглядній основі, мотивах поведінки і виявляється як властивість особистості в різних умовах.

Методологічною основою морального виховання є етика -- наука про мораль, її природу, структуру і особливості походження. Мораль -- це система принципів, норм і правил, які регулюють поведінку людини в суспільстві, роблять її правильною. Поняття "моральний", "моральність" використовують, коли мова йде про конкретний вчинок, практичну сторону стосунків. Отже, мораль, етику і моральність не можна вважати синонімами [22, с. 250].

На сучасному етапі розрізняють дві етичні (моральні) системи. Перша - домінує в Західній Європі та Америці. Згідно з нею, заради досягнення навіть «великого добра» не можна допускати «мале зло». Для прихильників другої поєднання добра і зла цілком прийнятне [26, c 28].

У моральному вихованні слід спиратися на гуманістичну ідею про те, що людині від природи притаманне прагнення до добра, правди і краси. Виховання учнів, на думку О. Вишневського, має забезпечити формування в них наведеної нижче системи моральних цінностей.

Абсолютно вічні цінності -- загальнолюдські цінності, що мають універсальне значення та необмежену сферу застосування (доброта, правда, любов, чесність, гідність, краса, мудрість, справедливість та ін.) [22, с. 250].

Національні цінності -- є значущими для одного народу, проте їх не завжди поділяють інші народи. Наприклад, почуття націоналізму зрозуміле і близьке лише поневоленим народам і чуже тим, які ніколи не втрачали своєї незалежності. До цієї групи цінностей належать такі поняття, як патріотизм, почуття національної гідності, історична пам'ять тощо [22, с. 251].

Громадянські цінності -- ґрунтуються на визнанні гідності людей і характерні для демократичних суспільств. Це, зокрема, права і свободи людини, обов'язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, поваги до закону тощо.

Сімейні цінності-- моральні основи життя сім'ї, стосунки поколінь, закони подружньої вірності, піклування про дітей, пам'ять про предків та ін. [22, с. 251].

Моральні стосунки в сім'ї накладають відбиток на все життя людини, оскільки їх вплив пов'язаний, по-перше, із сильними переживаннями, по-друге, вони постійніші, по-третє, в них закладаються підвалини всіх моральних ставлень людини до суспільства, до праці, до інших людей.

Цінності особистого життя мають значення насамперед для самої людини, визначають риси її характеру, поведінку, стиль приватного життя та ін.

Зміст морал...