Процес вивчення геометричних величин в основній школі

Роль і місце вивчення геометричних величин, їх вимірювань у процесі навчання. Аналіз діючих підручників з геометрії основної школи. Методика вивчення прикладної спрямованості довжин, величин кутів та площ фігур в курсі геометрії, система прикладних задач.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ЗМІСТ

геометричний довжина площа величина

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ДО ТЕТИ «ПРИКЛАДНА СПРЯМОВАНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ВЕЛИЧИН В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ»

1.1 Особливості прикладної спрямованості шкільного курсу геометрії

1.2 Роль і місце вивчення геометричних величин, їх вимірювань у процесі навчання

1.3 Прикладна спрямованість вивчення довжин у курсі геометрії основної школи

1.4 Прикладна спрямованість вивчення величин кутів у курсі геометрії основної школи

1.5 Прикладна спрямованість вивчення площ фігур у курсі геометрії основної школи

1.6 Аналіз діючих підручників з геометрії основної школи

РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ПРИКЛАДНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ГЕОМЕТРИЧНИХ ВЕЛИЧИН В КУРСІ ГЕОМЕТРІЇ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

2.1 Методика вивчення прикладної спрямованості довжин в курсі геометрії основної школи

2.2 Методика вивчення прикладної спрямованості величин кутів в курсі геометрії основної школи

2.3 Методика вивчення прикладної спрямованості площ фігур в курсі геометрії основної школи

2.4 Педагогічний експеримент

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Актуальність теми. Однією з найважливіших проблем сьогодні в нашій країні є проблема освіти, сутність якої полягає в тому, що в учнів знизився інтерес до вивчення, як усіх предметів, так і математики, зокрема. Тому мета роботи полягає у підвищенні інтересу до математики за рахунок використання прикладних задач, які виникають за межами математики, але їх розв'язування вимагає застосування математичного апарату. Такі задачі стимулюють учнів до здобуття нових знань, збагачують їх теоретичними і практичними знаннями. У процесі навчання важливо досягти розуміння школярами того факту, що математичні поняття, з якими вони оперують на уроках, є абстракціями реальних явищ та процесів навколишнього світу.

Уявлення учнів про взаємозв'язок геометрії і навколишнього світу досягається поєднанням теоретичного і сучасних прикладних аспектів шкільного курсу геометрії. Цьому сприяє й той факт, що в програмі та навчальних посібниках відображені внутрішньо предметні та міжпредметні зв'язки. Великий інтерес представляють ті поняття, які знаходять застосування у кількох шкільних предметах. Одним з таких понять є поняття величини.

Величина - одне з основних математичних понять. Прикладна спрямованість вивчення в курсі математики основної школи величин і їх вимірювань має велике значення в плані розвитку школярів.

Сутність прикладної спрямованості шкільного курсу математики полягає в орієнтації цілей, змісту і засобів навчання математики у напрямку:

· здійснення цілеспрямованих змістових і методологічних зв'язків математики з практикою;

· набуття учнями у процесі математичного моделювання знань, умінь і навичок, які будуть використовуватись ними у повсякденному житті, в майбутній професійній діяльності.

Через поняття величини описуються реальні властивості предметів і явищ, відбувається пізнання навколишньої дійсності; знайомство з залежностями між величинами допомагає створити у дітей цілісні уявлення про навколишній світ; вивчення процесу вимірювання величин сприяє набуттю практичних умінь і навичок необхідних людині в її повсякденній діяльності.

Об'єкт дослідження: процес вивчення геометричних величин в основній школі

Предмет дослідження: прикладна спрямованість вивчення геометричних величин, а саме: довжин, величин кутів, площ фігур.

Мета дослідження: розробити методику реалізації прикладної спрямованості в процесі вивченні геометричних величин в основній школі.

Завдання:

· проаналізувати навчальну, періодичну та енциклопедичну літературу, в якій розглядаються геометричні величини та прикладна спрямованість вивчення геометричних величин в основній школі;

· встановити особливості прикладної спрямованості при вивченні геометричних величин;

· встановити роль і місце величин, їх вимірювань в процесі навчання;

· описати методику реалізації прикладної спрямованості при вивченні геометричних величин в основній школі;

· скласти систему прикладних задач для шкільного курсу геометрії. вивчення геометричний довжина площа

Методи дослідження:

· синтез необхідних відомостей при вивченні прикладної спрямованості геометричних величин;

· абстрагування, як виділення суттєвого та відокремлення від несуттєвого;

· узагальнення та систематизація отриманих даних.

Практичне значення: застосування набутих знань при вивченні прикладної спрямованості геометричних величин для поглибленого вивчення матеріалу шкілього курсу геометрії з метою забезпечення сприятливих умов для розвитку мислення, творчості, просторової уяви та розвитку всіх пізнавальних процесів.

Особистий внесок: узагальнено і систематизовано науково-методичну та навчальну літературу. Розкрито велику кількість науково-популярної літератури, в якій розглядаються питання щодо прикладної спрямованості шкільного курсу геометрії при вивченні геометричних величин, яку проаналізовано і використано в підготовці до даної роботи. Розроблено методику вивчення прикладної спрямованості геометричних велечин в курсі геометрії основної школи. Проведено педагогічний експеримент що до розв'язання учнями 9-тих класів задач прикладного характеру та оброблено його результати.

Застосування. Задачі прикладного характеру досить вдало доповнюють систему задач шкільного курсу математики і можуть використовуватись на різних етапах навчання і з різною метою. Прикладні задачі, які потребують знань про геометричні величини можуть зустрічатись в астрономії, фізиці, в мореплавстві, артилерії, картографії, техніці, геодезії і навіть у побуті.

Короткий виклад. Курсова робота складається з вступу, та двох розділів: РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ДО ТЕТИ «ПРИКЛАДНА СПРЯМОВАНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ВЕЛИЧИН В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ» (1.1. Особливості прикладної спрямованості шкільного курсу геометрії; 1.2. Роль і місце вивчення геометричних величин, їх вимірювань у процесі навчання; 1.3. Прикладна спрямованість вивчення довжин у курсі геометрії основної школи; 1.4. Прикладна спрямованість вивчення величин кутів у курсі геометрії основної школи; 1.5. Прикладна спрямованість вивчення площ фігур у курсі геометрії основної школи; 1.6. Аналіз діючих підручників з геометрії основної школи), РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ПРИКЛАДНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ГЕОМЕТРИЧНИХ ВЕЛИЧИН В КУРСІ ГЕОМЕТРІЇ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ (2.1. Методика вивчення прикладної спрямованості довжин в курсі геометрії основної школи; 2.2. Методика вивчення прикладної спрямованості величин кутів в курсі геометрії основної школи; 2.3. Методика вивчення прикладної спрямованості площ фігур в курсі геометрії основної школи; 2.4. Педагогічний експеримент). Також висновків та списку використаних джерел.



РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕТИ «ПРИКЛАДНА СПРЯМОВАНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ВЕЛИЧИН В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ»

1.1 Особливості прикладної спрямованості в шкільному курсі геометрії

Вперше означення поняття „прикладна спрямованість шкільного курсу математики” було запропоновано радянським педагогом-математиком В.В. Фірсовим. Згодом воно вдосконалювалось іншими вченими (Ю.М. Колягін, В.В. Пікан, З.І. Слєпкань, І.Ф. Тесленко, Г.П. Бевз, Б.В. Гнеденко). В найширшому розумінні сутність прикладної спрямованості шкільного курсу математики полягає в здійсненні цілеспрямованого, змістового та методологічного зв'язків математики з практикою та набуття учнями в процесі навчання математики знань, умінь і навичок, які будуть використовуватись ними в повсякденному житті, в навчанні, в майбутній професійній діяльності [1. 12 c. ].

Основним методом реалізації прикладної спрямованості шкільного курсу математики є метод математичного моделювання, а найбільш ефективним засобом - прикладні задачі, розв'язування яких потребує глибоких знань як з математики, так і з інших дисциплін.

Прикладними називаємо задачі, які виникають за межами математики, але розв'язування яких вимагає застосування математичного апарату.

Виділимо такі етапи математичного моделювання в процесі розв'язування прикладних задач:

· створення математичної моделі;

· дослідження математичної моделі;

· інтерпретація розв'язків.

Дослідження показують, що найбільш складним для учнів є перший етап. Це пов'язано, насамперед, з невмінням перекласти умову прикладної задачі з природної мови на мову математики та створити адекватну математичну модель, оскільки у більшості учнів розвинуте алгоритмічне мислення, що є перешкодою розвитку мислення творчого. Якщо ж учням запропонувати готову модель прикладної задачі (рівняння, систему рівнянь, функцію тощо), або допомогти створити її, то з розв'язанням учні справляються, як правило, добре. Менш успішним, порівняно з другим етапом, є третій етап. Учні не завжди м...