Профілактика домашнього насилля в сім’ї: особливості роботи з насильником

Домашнє насильство як соціально-педагогічна проблема, його види та форми прояву. Хибні уявлення щодо природи домашнього насильства з точки зору гендерного аналізу. Психологічний та кримінологічний портрет особистості, яка вчиняє насильство в сім'ї.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка

Інститут педагогіки і психології

Кафедра соціальної педагогіки і гендерних студій

КУРСОВА РОБОТА

ПРОФІЛАКТИКА ДОМАШНЬОГО НАСИЛЛЯ В СІМ'Ї: ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З НАСИЛЬНИКОМ

Студентки 0036 гр.

Васильєвої Віталіни-

Тетяни Дмитрівни

Науковий керівник -

канд. філ. наук, доцент

Луценко Олена Анатоліївна

Суми - 2012



Зміст

Вступ

1. Домашнє насильство як соціально-педагогічна проблема

1. Гендерний підхід у вивченні проблеми домашнього насилля

2. Види та форми прояву домашнього насильства

3. Хибні уявлення щодо природи домашнього насильства з точки зору гендерного аналізу

4. Психологічний та кримінологічний портрет особистості, яка вчиняє насильство в сім'ї

2. Особливості соціально-педагогічної роботи з насильником

1. Організація профілактики насильницьких дій в сім'ї

3. Корекційна робота з суб'єктом насильства

Висновок

Список літератури

Додатки



Вступ

Проблема насильства в сім'ї завжди була неабияк актуальною. Раніше була впевненість, що так званих благополучних сімей у нас, в країні розвинутого соціалізму, значно більше, ніж сімей алкоголіків, нероб та й просто неосвічених людей з брутальною поведінкою, яким немовби «органічно» притаманне насильство щодо жінок та дітей. Ми змалку засвоювали істину про те, що «сміття з дому виносити не можна!». А це означало повне замовчування тих трагедій, які розгорталися за закритими сімейними дверима. [15, с. 12]

У 1993 р. з ініціативи жіночих громадських організацій з'явилися перші публікації, присвячені проблемам насильства в сім'ї. У рамках жіночого руху було покладено початок якісно нової концепції розуміння цього питання, стали діяти перші «телефони довіри», кризові центри, притулки та притулки для потерпілих від насильства. [28, с. 61]

У 2001 - 2002 роках було проведено соціологічне дослідження у 9 країнах СНД. Дослідники цікавились рівнем обізнаності населення про насильство в сім'ї та сексуальні домагання на робочому місці та їх висвітлення у засобах масової інформації. Було опитано 8500 осіб.

Виявилося, що населення країн СНД добре усвідомлює, що домашнє насильство є досить поширеним, але розпізнає як насильство зазвичай лише його грубі, жорстокі форми (фізичне та сексуальне насильство), що завдають травм тілу людини. Інші форми насильства - психологічне та економічне - ідентифікує як насильство лише невелика частина опитаних. На жаль, доводиться констатувати, що в основному населення вважає насильство припустимим. Дослідження також показало, що на території СНД, як і в усьому світі, частіше від усіх форм насильства страждають жінки. [15, с. 13]

За даними Українського інституту соціальних досліджень, лише 27% опитаних жінок вважають насильством над особистістю брудну лайку, лише 37% - брутальне приниження, і що цікаво - лише 49% - побиття, 56% - зґвалтування. Ще менше чоловіків відносять перелічені дії до насильств, наприклад, лише 45% чоловіків вважають побиття, а 50% - зґвалтування насильством над жінкою.

Але варто зауважити, що статистика насильства є латентною і реальні цифри значно вище офіційно зареєстрованих органами міліції та закладами соціальної допомоги.

Актуальність: в останні десятиліття насильство в сім'ї усвідомлюється як серйозна і масштабна проблема, яка породжує безліч інших соціальних проблем. На цій основі сформувалося розуміння того, що недостатньо тільки засуджувати, карати винних - необхідно також реабілітувати жертву насильства і працювати з людиною, яка вчинила насильство, для того, щоб уникнути повторення ситуації.

За даними дослідження на замовлення «Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні» 44% усіх опитаних (N=1800) зазнавали насильства в сім'ї ( станом на 2010 рік). [27, с. 8] Тож виділення насильства в самостійну проблему свідчить про її актуальність, необхідність розробки системи профілактичних методів, направлених на вирішення проблеми.

Мета курсової роботи: дослідити теоретичні та практичні основи профілактики домашнього насильства, орієнтуючись на роботу з насильником.

Об'єкт курсової роботи: домашнє насильство та робота з насильником.

Предмет курсової роботи: природа домашнього насильства , шляхи запобігання та корекційна робота з насильником.

Завдання курсової роботи:

1. Розкрити зміст поняття «домашнє насилля» його види та форми.

2. Дослідити ґендер насильства та основані на них міфи.

3. Визначити психологічний та кримінологічний портрет особистості, яка вчиняє насильство в сім'ї.

4. Зупинитись на профілактиці та корекції насилля в сім'ї.



1. Домашнє насильство як соціально-педагогічна проблема

1.1 Гендерний підхід у вивченні проблеми домашнього насилля

Багато теорій намагалися пояснити поведінку насильників. Існує теорія, що така природа чоловіків, що вони народжуються агресивними. Ми бачили раніше, самі по собі біологічні докази непереконливі. Хоча тестостерон і пов'язаний з агресивністю, він не спричиняє агресію, а лише сприяє виявленню тої агресивності, яка вже існує. (Він, приміром, не справляє жодного впливу на неагресивних представників чоловічої статі.) Крім того, ця каузальна залежність не завжди має направленість від гормону до поведінки. Переможці спортивних змагань переживають зростання рівня тестостерону після того, як вони виграли. Насильство викликає підвищення рівня тестостерону; гормональні підйоми спричиняють насильство. [18, с. 376]

«Справжній» чоловік спрямований на успіх, на подолання труднощів. Він повинен бути сильним, націленим на перемогу. Якщо він цього не бажає, то він - «баба». Тобто існує модель - «справжній мужчина». У рамках цієї моделі чоловік має прагнуги до успіху будь-якою ціною.

Щоб досягти перемоги, чоловікові необхідно стати жорстким, мужнім і ні в якому разі не показувати слабкість або страх. «Справжній мужчина» не плаче! Для чоловіка небезпечно, коли піддають сумніву його чоловічість. Тобто те, що ідентифікується з поняттям «мужчина», «чоловік». Проаналізуймо, які риси характеру чоловіки вважають позитивними в рамках цієї моделі, а які - негативними.

Самоідентифікація чоловіка:

«Позитивні» чоловічі якості	«Небажані» чоловічі якості
Амбіційний	Природний
Агресивний	Делікатний
Домінуючий	Боязкий
Сильний	Емоційний
Непоступливий	Вразливий
Рішучий	Ніжний
Ініціативний	Уважний

Аби відповідати ідеалу «справжнього мужчини», чоловік робить собі емоційне «харакірі», після чого стає психологічно нечутливим до болю і страждань (як своїх власних, так і оточуючих). Це не означає, що чоловік не має емоцій, просто вони не можуть проявитися. Він не тільки не здатен висловити своє співчуття, бути ніжним, уважним, але й не бажає демонструвати подібні почуття. Адже, з погляду «справжнього мужчини», це робить його доступним і вразливим.

Така самоідентифікація стає пасткою для сучасного чоловіка, формуючи з нього домашнього кривдника. При цьому рушійною силою його насильницької поведінки щодо дружини можна вважати традиційну чоловічу самоідентифікацію.

Традиційна чоловічу самоідентифікація виховується і підтримується суспільством, а чоловіки-кривдники відповідають суспільним контекстам, які розглядають чоловіка як жорстку, агресивну особистість, котра має право чинити насильство для досягнення своєї мети.

В родині хлопчик отримує визначені стандарти поведінки і стійкі погляди на свою майбутню сімейну роль. Його майбутня поведінка буде залежати від того, хто керував у його власній сім'ї, хто приймав рішення; чи вчили його дискутувати, розмовляти з близькими і шанувати їх. чи, навпаки, його вчили агресії та насильству. Чимало майбутніх кривдників встановлюють свої стандарти поведінки з дружиною, спираючись на дитячі спогади-спостереження, пам'ятаючи, що їхня мати постійно була підпорядкована батьку. В подальшому житті вони реалізують те, чому навчилися в дитинстві: якщо в сім'ї було не прийнято підтримувати...