Методика початкового навчання гри в баскетбол учнів молодшого шкільного віку
Краткое сожержание материала:
Размещено на
Размещено на
Курсова робота
На тему:
«Методика початкового навчання гри в баскетбол учнів молодшого шкільного віку»
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи навчання молодших школярів гри в баскетбол
1.1 Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку
1.2 Особливості рухового навику юних баскетболістів
1.3 Проблема навчання гри молодших школярів в баскетбол
1.4 Методи і форми навчання молодших школярів гри в баскетбол
2. Педагогічні умови навчання молодших школярів гри в баскетбол
2.1 Використання ігрового методу як умова навчання гри в баскетбол
2.2 Особливості навчання фізкультурним вправ у молодшому шкільному віці
2.3 Модель навчання техніки гри в баскетбол учнів молодшого шкільного віку
2.4 Оцінка техніки виконання прийомів гри в баскетбол
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Актуальність. Баскетбол, як засіб фізичного виховання, знайшов широке застосування в різних ланках фізкультурного руху.
У системі народної освіти баскетбол включений у програми фізичного виховання дошкільної, загальної середньої, середньої, професійно-технічної, середньої спеціальної і вищої освіти. [11]
Баскетбол є захоплюючою атлетичною грою, що представляє собою ефективний засіб фізичного виховання. Не випадково він дуже популярний серед школярів. Баскетбол, як важливий засіб фізичного виховання й оздоровлення дітей, включений у загальноосвітні програми середніх шкіл, шкіл з політехнічним і виробничим навчанням, дитячих спортивних шкіл, міських відділів народної освіти і відділення при спортивних добровільних організаціях. Багаторічне навчання дітей вимагає обліку особливостей їхнього вікового розвитку, і в зв'язку з цим, ретельного набору засобів і методів навчальної роботи. В даний час мається багато посібників, що докладно висвітлюють сучасну техніку баскетболу. У них викладені загальні питання організації педагогічної роботи, а також приведені конкретні практичні матеріали, які необхідно засвоювати у визначеному віці. [7]
Одна з найважливіших задач загальноосвітньої школи - виховання в дітей потреби в повсякденних заняттях фізичними вправами. Рішення цієї задачі вимагає від учителя фізичної культури наполегливості, творчості, багато умінь і знань. І насамперед, треба вміти будувати не тільки свою діяльність, але і діяльність учнів на уроці. Причому так, щоб вона мала своє відповідне продовження у формі самостійних занять у домашніх умовах з метою фізичного самовдосконалення. А для цього, у першу чергу, потрібно знати реальні можливості своїх вихованців. [16]
Розмаїтність технічних і тактичних дій гри в баскетбол і власне ігрову діяльність мають унікальні властивості для формування життєво важливих навичок і умінь школярів, усебічного розвитку їх фізичних і психічних якостей. Освоєні рухові дії гри в баскетбол і сполучені з ним фізичні вправи є ефективними засобами зміцнення здоров'я і рекреації і можуть використовуватися людиною протягом усього його життя в самостійних формах занять фізичної культури. [22]
Велика роль баскетболу у вирішенні завдань фізичного виховання в широкому віковому діапазоні, таких як формування усвідомленої потреби в освоєнні цінностей здоров'я фізичної культури і спорту; фізкультурна початкова освіта, спрямована на освоєння інтелектуальних, моральних і естетичних цінностей фізичної культури, формування основ фізичної та духовної культури основи особистості, підвищення ресурсів здоров'я, як системи цінностей, активно і довгостроково реалізовуються в здоровий стиль життя.
Застосування спортивних ігор у фізичному вихованні молодших школярів відіграє важливу роль у формуванні фундаменту рухових навичок і технічної підготовленості, тому що цей вік найбільш сприятливий для розвитку швидкісних і координаційних здібностей. На уроках фізичної культури навчання елементам гри в основному здійснюється через проведення рухливих ігор з елементами баскетболу. Тому слід приділяти більшу увагу методиці навчання елементам гри в баскетбол. Це і є актуальністю роботи. [5,7]
Мета дослідження: для навчання молодших школярів елементам гри в баскетбол. Об'єкт: навчання молодших школярів елементам гри в баскетбол. Предмет: засоби та методи, якi дозволять досконало оволодiти технiкою та прийомами гри у баскетбол.
Завдання:
1. визначити ефективність створення педагогічних умов під час навчання гри в баскетбол.
2. виявити вплив педагогічних умов на навчання молодших школярів елементам гри в баскетбол.
3. розробити комплект вправ навчання гри в баскетбол.
Методи дослідження:
Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, метод експертних оцінок, математичної статистики, теоретичне моделювання.
1. Теоретичні основи навчання молодших школярів гри в баскетбол
1.1 Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку
Для застосування раціональної методики навчання необхідно знати закономірності вікового розвитку найголовніших систем організму. Зміни, що відбуваються в будові і функціональний стан організму юних спортсменів, обумовлені не тільки впливом систематичних занять фізичними вправами, а й віковими особливостями. [2]
Баскетбол відноситься до нестандартних ситуаційних фізичних вправ, різкою зміною інтенсивності. У процесі гри інтенсивність рухів може бути то максимальною, то помірною, а в окремі моменти гри активна м'язова діяльність може бути припинена. Подібні зміни інтенсивності відбуваються безперервно, що визначається змінюється обстановкою, умовами гри. В результаті при грі в баскетбол складається своєрідний динамічний стереотип нервових процесів, що забезпечує швидкий перехід, переключення функцій з одного рівня діяльності на інший, з високого на низький і навпаки. У ході спортивного вдосконалення, за допомогою центральної нервової системи, поліпшується здатність керувати своїми рухами, підвищується швидкість реакції, покращуються функції аналізаторів. [12]
Знання вiкових особливостей дiтей являються основними умовами для професiйної, системної i успiшної роботи при пiдготовцi молодих баскетболiстiв. Дитина вiдрiзняється вiд дорослого i по фiзичним i по психологiчним характеристикам i не може розглядатися як сформована людина маленького зросту.
Коли говорять про вiковi характеристики, то пiдрозумiють, перш за все, бiологiчнi та фiзiологiчнi особливостi та психомоторнi функцiї дiтей у конкретному вiцi. Кожна дитина окремо з точки зору загальних характеристик має свiй власний, прискорений чи затриманий, темп розвитку спортивної активностi. Для дiтей дуже важливо бiологiчна та психологічна зрiлiсть. Про фізичний розвиток дитини можна судити з показників, які відбивають цей процес: зріст і маса тіла, окружність грудей, життєва місткість легень, стан мускулатури, жировідкладення, постава, статева зрілість, станова сила тощо. Активна м'язова робота сприяє розвитку кісткової і м'язової тканин, внутрішніх органів, поліпшенню діяльності органів чуттів; інтенсивніше відбуваються обмінні процеси, зростають захисні властивості організму. Школярі, які займаються фізичними вправами несистематично, як правило, відстають у рості і фізичному розвитку. Недостатність рухів (гіпокінезія) може призводити до сповільнення росту і дієздатності організму, поступової атрофії м'язів, ожиріння та інших порушень. При достатньому руховому режимі дівчатка фізично розвиваються нарівні з хлопчиками. Але якщо в молодшому віці вони мало рухаються, то надалі значно відстають від хлопчиків. Фізичні вправи покликані не тільки сприяти різносторонньому і гармонійному фізичному розвитку дитини, але й виправляти індивідуальні вади: порушення постави, плоскостопість, ожиріння. Найчастіше ними страждають учні молодшого віку; проте в цей період порушення мають нестійкий, функціональний характер їх можна виправити. Фізично дитина у цьому віці розвивається досить рівномірно. Збільшується зріст та вага тіла. За період від 6 до 12 років вага тіла подвоюється, збільшується приблизно від 18 до 36 кг., підвищується імунітет, швидко розвиваються м?язи серця. Артерії у школяра дещо ширші, ніж у дорослої людини, і саме цим пояснюються особливості артеріального тиску. Частота серцевих скорочень стійкіша, але під впливом різних рухів, позитивних і негативних емоцій вона швидко змінюється.
Кістково-сполучний апарат молодших школярів досить гнучкий, оскільки в їхніх кістках ще багато хрящової тканини. На це треба зважати, щоб запобігти можливому викривленню хребта, вдавлюванню грудей, сутулуватості. Ріст кісток особливо помітний.Це стосується, у першу чергу, лицьових, а також довгих кісток рук і ніг. Однак, у кістковій системі дітей як і раніше менше неорганічних з'єднань, більше води і білковоподібних речовин, чим у кістах дорослих. Дитячі кісти вимагають кращого кровопостачання, зв'язування закріплені менш міцно, а в місцях їхніх з'єднань більше простору, чим у дорослих, тому зростаюча дитина більш гнучка й у той же час більш чуттєвий до тиску і розтягання м'язів, має меншу опірність кістковим інфекціям, чим дорослий. [13]
Розвиток м?язової системи сприяє збільшенню фізичної сили дітей. Але малі м?язи кисті рук...
Методика навчання стрибків дітей раннього молодшого та дошкільного віку
Визначення, види, загальна характеристика фізичних рухів, їх значення. Техніка навчання стрибкам з місця, у висоту і довжину; розподіл навантаження. О...
Шляхи попередження важковиховуваності учнів у школі першого ступеня
Ґенеза становлення проблеми важковиховуваності дітей. Причини та чинники виокремлення важковиховуваних дітей молодшого шкільного віку. Удосконалення ф...
Підготовка дітей до шкільного навчання
Сутність готовності дитини до шкільного навчання: характеристика основних понять проблеми. Психологічні особливості дітей на межі дошкільного і молодш...
Удосконалення процесу виконання ранкової гігієнічної гімнастики учнями молодшого шкільного віку
Ранкова гігієнічна гімнастика, як основа здорового способу життя учнів молодшого шкільного віку. Місце, завдання і зміст гімнастики в режимі дня школя...
Гра – як засіб оптимізації навчання каліграфії та орфографії учнів початкових класів
Психологічні вікові особливості дітей молодшого шкільного віку. Теоретичний аналіз проблеми використання ігор на уроках іноземної мови, які є засобом...