Колектив як фактор формування особистості

Головні особливості колективу. Соціально-психологічні проблеми колективу. Роль колективу у формуванні та становленні особистості школяра. Колектив як головний фактор становлення особистості. Професійно важливі якості педагога, працюючого з колективом.
Краткое сожержание материала:

2

ПЛАН

Вступ

РОЗДІЛ І Головні особливості колективу

1.1 Сутність поняття колективу;

1.2 Соціально - психологічні проблеми колективу;

1.3 Розвиток творчої індивідуальності у колективі;

1.4 Роль колективу у формуванні та становленні особистості школяра

РОЗДІЛ ІІ Колектив як головний фактор становлення особистості

2.1 Професійно важливі якості педагога, працюючого з колективом;

2.2 Методики дослідження між особистих відносин;

2.3 Експериментальна перевірка впливу колективу на особистість.

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Людина не може існувати ізольовано від суспільства. Вона постійно знаходиться у русі, здобуває нові знання і обмінюється інформацією з оточуючими. Протягом життя існування людини постійно змінюється, у неї формуються нові погляди та інтереси. Ще з самого дитинства, з народження людину оточує сім'я, яка виховує в неї почуття поваги та любові і поступово відкриває шлях у дорослий світ.

Проблема впливу колективу на особистість не є новою для педагогіки. Ще Ян Амос Каменській досліджував цю проблему. В одній зі своїх праць, К.Д. Ушинський зауважив, що „ людина - предмет виховання, а виховуватись та розвиватись вона може лише у колективі” [13,120]. Крім того, він розкрив принцип народності у вихованні та навчанні особистості, значення почуттів, емоцій, особистісних симпатій у формуванні та становленні особистості. Найдетальніше досліджували проблему колективу В.О. Сухомлинський та А.С. Макаренко. Підтвердження цьому можна знайти у численних працях цих педагогів.

У житті зрілої людини колектив також відіграє суттєву роль. Роки студентства формують в неї почуття відповідальності, самостійності та відвертості. Людина дорослішає не лише фізично, а й психологічно. Формування особистості відбувається безпосередньо за участі колективу. Він безсумнівно впливає на її становлення та відіграє важливу роль.

Від того, в якому оточенні перебувала людина, які поради та настанови вона отримувала, залежатиме і її життя. Буде зрозуміло, чи зможе вона досягти чогось у житті і стати тим, ким прагне бути.

Тож, як бачимо, проблема колективу доволі актуальна і потребує обговорення. Відповідно до цього темою нашої курсової роботи ми обрали „Колектив як фактор становлення особистості”.

Об'єктом дослідження визначено відносини колективі, а предметом дослідження є відповідно процес становлення особистості.

Метою роботи ми виявили необхідність визначити і теоретично обґрунтувати особливості колективу та його вплив на життя людини.

Гіпотезою дослідження ми обрали таке положення : якщо розглядати особистість не ізольовано, а як члена колективу, то виявляється, що оточення суттєво впливає на її розвиток та становлення.

Виходячи з мети та гіпотези дослідження, його основними завданнями стали:

1. Проаналізувати значення колективу в житті кожної людини, особливо дітей шкільного віку;

2. Обґрунтувати методи впливу колективу на особистість;

3. Виявити певні позитивні і негативні моменти діяльності колективу, які можуть відбитися на подальшому житті людини

Етапи нашої роботи полягають в наступному:

1. Аналіз літературних джерел по вибраній темі

2.Систематизація та ознайомлення з літературними джерелами

3.Уточнення та реалізація задач

4.Написання чорнового варіанту роботи

5.Корегування тексту роботи, остаточне її завершення

6.Захист курсової роботи.

Наша робота складається з 2 частин:

Частина I подає нам теоретичні основи по даній темі

Частина II включає практичну реалізацію впливу колективу на особистість. У ній висвітлюються певні факти з наших власних спостережень під час проходження педагогічної практики, наведені приклади і розглянуті як позитивні, так і негативні моменти впливу колективу на особистість.

В роботі застосовано декілька методів наукового дослідження, а саме:

· аналіз літературних джерел;

· вивчення передового педагогічного досвіду;

· спостереження;

· тестування;

· анкетування;

· опитування.

Теоретичне та практичне значення наукової роботи: систематизація та уточнення понять, виявлення суттєвих рис та ознак колективу, виділення певних рекомендацій та порад, розкриття головних та суттєвих аспектів вибраної теми.

Розділ І Головні особливості колективу

1.1. Сутність поняття колектив

Слово «колектив» походить від латинського «collectivus», яке виникло від слова «collegere» - збирати разом. Проте в сучасному розумінні коллектив- це зовсім не механічне об'єднання індивідів. Зрозуміло, без індивідів ніякого колективу бути не може, так само як не може існувати води без складових її атомів водню і кисню. Але ж вивчення водню і кисню окремо не дає ніякого уявлення про воду, так само не можливо говорити про колектив, вивчаючи окремо його індивідів, за межами їх колективної діяльності. Насправді коллектив - це специфічне об'єднання людей, що характеризується своїми соціальними і соціально психологічними особливостями. [ ]

Колектив - це, перш за все, сукупність людей, об'єднаних спільною метою. В інакшому випадку це можливо було б назвати безцільним чи безглуздим об'єднанням.

Розуміння колективу, запропоноване А. С. Макаренком, зумовило питання про місце особистості в колективі і системі взаємовідносин людей: «Коллектив- це цілеспрямований комплекс осіб, організованих, володіючих певними колективними якостями. Там, де є організація колективу, де є органи колективу, там є організація уповноважених осіб, довірених колективом, і питання ставлення людини до людини - це не питання дружби, не питання любові, не питання сусідства, а це питання відповідальної залежності» [10,58].

Вчитель має справу не лише з окремими учнями, кожен з яких відрізняється яскравою індивідуальністю, йому одному властивими особливостями і своєрідністю, але, перш за все, з різними об'єднаннями дітей - колективами (клас, спортивна команда, гурток), групами, компаніями, що стихійно склалися. Формування особистості в колективі, взаємовідношення особистості і колективу, вплив колективу на особистість, ефект виховного впливу вчителя багато в чому визначаються структурою колективів і груп, в які входить учень, їх спрямованістю, характером взаємостосунків їх членів, залежать від положення учня в колективі, або від його соціометрического статусу.

Вивчаючи дитячі і юнацькі об'єднання, розрізняють, перш за все, формальні і неформальні групи. Формальні (офіційні) - це спеціально організовувані, переважно дорослими, для спільної діяльності дитячі об'єднання. Неформальні (неофіційні) групи - стихійно виникаючі добровільні об'єднання, що складаються на основі дружніх відносин, симпатій, близькості поглядів і інтересів, сумісних ігор, сумісного проведення часу і т.д.

Вища форма організованої групи і є колектив. Будь - який колектив-група, але не всяка група є колективом. Основна ознака колективу - суспільна значущість його мети і завдань. Якщо група є навіть добре організованою, але дотримується неповажної, низької мети, колективом вона не буде. Вона може називатися корпорацією, групою, але не колективом. Колективи пов'язані між собою, кожний колектив зазвичай є частиною більшого колективу.

Учень, як правило, є членом цілого ряду різних об'єднань - колективів і груп. Перш за все, він є членом свій сім'ї, далі він член класного і загальношкільного колективів. Крім цього, він ще може бути учасником драматичного гуртка або членом спортивної волейбольної секції. У дворі у нього своя компанія, активним членом якої він є. В кожному з цих колективів або груп учень вступає у відповідні відносини з іншими учасниками, займає серед них певне положення, піддається під той або інший вплив.

Дитячий колектив є найнеобхіднішою умовою самоствердження особистості. Йому властива спільність цілей та адекватність мотивів предметно-практичної сумісної діяльності, яка направлена на користь суспільству. Найбільш розвинені форми взаємовідносин дітей створюються у процесі ціленаправленної организации їх суспільної деятельности: учбової, організаційно - суспільної, трудової, художньої, спортивної тощо. Максимальний розвиток самостійної діяльності дітей є визначною ознакою розвитку дитячого колективу.

Як інструмент виховання, дитячий колектив створюється дорслим. Відповідно до цього важливим значенням є питання про співвідношення: 1) потреба дітей у спілкуванні; 2) задачі, які поставленні перед колективом. Практично у будь - якому організованому дитячому об'єднанні реально існує певне сполучення цих двох факторів. Хоча найбільш широкі можливості їх взаємодії створю...