Дидактичні умови використання методів мистецької освіти в процесі педагогічної практики майбутніх вчителів музики

Теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищому навчальному закладі. Особливості експериментальної методики впровадження нових методів процесу підготовки майбутнього вчителя музики.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Дипломна робота

Дидактичні умови використання методів мистецької освіти в процесі педагогічної практики майбутніх вчителів музики

ВСТУП

программа арифметическая прогрессия

Сучасні соціально-економічні зміни в Україні вимагають розробки і реалізації нових концепцій навчання та виховання учнів. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність у визначенні нових вимог до підготовки вчителя. Сьогодні на якісно новому рівні розглядаються питання підготовки вчителя нового типу, здатного в процесі навчання розвивати творчий потенціал особистості дитини, використовуючи при цьому весь арсенал дидактичних засобів. Тому необхідним у процесі підготовки майбутнього вчителя музики є формування варіативного мислення, що виявляється в умінні будувати процес навчання з урахуванням усіх факторів, що впливають на його хід, та вносити корективи в наперед запланований навчальний процес. Розвитку варіативного мислення майбутніх педагогів сприяє формування вмінь конструювати як процес навчання взагалі, так і методи навчання зокрема, які є основним засобом отримання очікуваного результату. Саме доцільно підібраний та вдало сконструйований метод навчання є запорукою досягнення поставленої мети та забезпечення ефективності навчального процесу в цілому.

Теоретичний та методичний аспекти вибраної проблеми постійно досліджуються в педагогіці (О.О. Абдулліна, Ю.К. Бабанський, П.М. Гусак, Н.Ф. Білокур, Н.В. Кузьміна, О.Г. Мороз, В.О. Сластьонін, О.І. Щербаков та ін.). Значна увага приділяється визначенню компонентів педагогічної діяльності, змісту професійно-педагогічних умінь (О.О. Абдулліна, І.О. Піскунов, Р.П. Скульський, В.О. Сластьонін, Л.Ф. Спірін та ін.). Розглядається проблема формування педагогічних умінь (Н.Ф. Білокур, В.О. Сластьонін та ін.), проте конструктивна діяльність вчителя як один із важливих компонентів професійної підготовки цілісно ще не вивчена. Дидактами (А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський, В.І. Бондар, А.А. Кендюхова, І.Я. Лернер, В.О. Онищук, В.Ф. Паламарчук, І.П. Підласий, М.М. Скаткін, І.М. Шапошнікова та ін.), зроблений значний внесок у галузь теорії методів навчання. Ними виявлені теоретичні передумови формування у студентів умінь вибору та конструювання методів навчання.

Найбільш ефективне поєднання теоретичного потенціалу методичної підготовки з його практичною реалізацією здійснюється в процесі педагогічної практики студентів. Вищезазначене зумовлює необхідність якісно нового підходу до проведення даної практики в умовах вищого навчального закладу. Питання щодо організації практичної діяльності студентів в аспекті їх методичної підготовки досліджуються представниками різних наук. Зокрема, у ряді сучасних філософських праць визначається основний зміст понять "практика" та "діяльність", обґрунтовується їх взаємозв'язок, підкреслюється пізнавальний характер практичної діяльності (В.Я. Вильчинський, П.К. Гречко, М.С. Каган, Т.І. Ойзерман та ін.). Представники психологічної науки досліджують особливості практичної діяльності людей та конкретної особистості, структуру цієї діяльності, її основні характеристики (Б.Г. Ананьєв, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, А.В. Петровський, С.Л. Рубінштейн та ін.). Ґрунтовне висвітлення загальних проблем, пов'язаних з підготовкою майбутніх фахівців до практичної діяльності містять праці відомих вчених у галузі вищої педагогічної освіти: А.М. Алексюка, С.І. Архангельського, В.І. Бондаря, І.А. Зязюна, Н.В. Кузьміної, О.Г. Мороза, М.І. Шкіля. Ряд досліджень присвячено вирішенню конкретних питань щодо організації педагогічної практики у вищий школі (О.О. Абдулліна, В.І. Журавльов, Н.М. Загрязкіна, В.П. Тарантей та ін.).

В музично-педагогічних дослідженнях Е.Б. Абдулліна, О.О. Апраксиної, Л.Г. Арчажникової, Л.В .Матвеєвої, І.М. Немикіної, Г.М.Падалки, О.Я. Ростовського, О.П. Щолокової та інших підкреслюється важливе значення педагогічної практики для забезпечення якісної методичної підготовки майбутнього вчителя музики. Систему методичної підготовки студентів науковці пов'язують з вирішенням багатьох проблем музичної педагогіки: поєднанням виконавського та методичного компонентів професійної підготовки студента (Л.М. Василенко, Н.Ф. Гажим, М.А. Моісєєва), розвитком професійної активності майбутнього вчителя музики (С.Х. Костанян), його професійного мислення (О.П. Кулинкович), самостійності (Р.Р. Джердімалієва), творчих якостей (Л.І. Бамбурова), професійних інтересів (В.Л. Яконюк) тощо. В ряді дисертаційних досліджень педагогічна практика розглядається в контексті формування педагогічної культури майбутнього фахівця (М.М. Букач), його професійно-педагогічної спрямованості (К.С. Тюребаєва), професійної адаптації (М.М. Булатова) та професійної орієнтації (Г.С. Кожевніков) майбутнього вчителя музики, розвитку його професійних інтересів (Г.В. Яковлєва), творчих здібностей (Л.А. Ісаєва) та дослідницьких вмінь (Л.М. Пічугіна).

Проте, проблему не можна вважати достатньо розробленою, оскільки відсутні наукові праці, в яких би педагогічна практика досліджувалась як самостійний компонент у структурі методичної підготовки майбутнього вчителя музики. Разом з тим, аналіз стану професійної підготовки студентів дозволив виявити ряд певних суперечностей: між методико-теоретичною підготовкою майбутніх учителів музики і недостатнім рівнем володіння ними методичними освітніми компонентами у практичній діяльності; між потребою особистості в творчій самореалізації та недостатньою творчою спрямованістю методико-практичної діяльності студентів у процесі організації музично-виховної роботи з учнями. В зв'язку з цим, потребують уточнення та конкретизації деякі теоретичні аспекти методичної підготовки майбутнього вчителя музики; є необхідність вироблення критеріїв даної підготовки, визначення та апробації педагогічних умов, які забезпечують оптимізацію методичної підготовки студентів у вищому навчальному закладі.

Актуальність дослідження визначається існуючими суперечностями між вимогами до майбутнього вчителя предмету «Музичне мистецтво» та наявними у нього професійними якостями; однобічністю підходу до педагогічних явищ, у тому числі й до методів навчання, вибір і конструювання яких здебільшого зводиться до врахування їх зовнішніх характеристик, що випливають із класифікації методів навчання за словесними, наочними та практичними носіями освітньої інформації, без використання їх внутрішніх сутностей; недостатнім дослідженням та розробкою проблеми формування вмінь вибору методів навчання для організації макро- і мікродіяльності вчителя та учнів.

Актуальність проблеми формування вмінь вибору та конструювання методів навчання, недостатнє її опрацювання в теорії навчання та незадовільний стан розв'язання в практиці загально дидактичної підготовки фахівців зумовили вибір теми диплому “Дидактичні умови використання методів мистецької освіти в процесі педагогічної практики майбутніх вчителів музики».

Мета дослідження полягає в розробці, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці дидактичних умов використання методів мистецької освіти в процесі педагогічної практики майбутніх вчителів музики .

Відповідно до мети визначені завдання дослідження:

- Проаналізувати стан дослідження проблеми в філософській, психолого-педагогічній, науково-методичній літературі та практиці.

- Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність структурно-функціональної моделі формування вмінь вибору методів навчання в процесі загально дидактичної підготовки майбутніх вчителів музики.

- Розробити навчально-методичний комплекс, який сприятиме формуванню вмінь вибору методів мистецької освіти у процесі педагогічної практики майбутніх учителів музики

Об'єктом дослідження є загально дидактична підготовка майбутніх учителів музики.

Предметом «Дидактичні умови використання методів мистецької освіти в процесі педагогічної практики майбутніх вчителів музики».

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що використання методів мистецької освіти в процесі педагогічної практики майбутніми вчителями буде здійснюватися більш ефективно за умов:

- усвідомлення сутності змісту методів мистецької освіти;

- застосування професійно орієнтованих завдань і ситуацій.

Методи дослідження. З метою перевірки гіпотези та розв'язання поставлених перед дослідженням завдань була розроблена програма його проведення, реалізація якої передбачала застосування комплексу методів, а саме:

- теоретичні - аналіз філософської, психологічної і педагогічної літератури, нормативних документів з проблеми дослідження; класифікація та систематизація теоретичних і експериментальних даних; теоретичне моделювання процесу;

- формування вмінь вибору методів навчання, що надало змогу систематизувати теоретичний матеріал з теми дослідження; метод сходження від абстрактного до конкретного;

- емпіричні - методи збору інформації (анкетування, тестування, бесіда, педагогічне спостереження, вивчення продуктів діяльності студентів), що сприяло вивченню стану та реалізації досліджуваної проблеми; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) з метою перевірки ефективності запропонованої моделі;

- методи обробки результатів дослідження - порівняльні методи, кількісний та якісний аналіз отриманих даних для вивчення процесу формування вмінь вибору методів навчання, методи математичної статистики.

Експериментальна база та організація дослідження.

Дослідно-експериментальною базою були обрані На...