Цариці Карпатських гір - смерека і береза
ЦАРИЦЯ КАРПАТСЬКИХ ГІРХто хоч раз побував у Карпатах, той ніколи не забуде чарівливих смерекових шат, які сповивають гори від долів до верховин. Смерека є головною лісоутворюючою породою цих гір з прадавніх часів. Сьогодні вона займає 40,4 % вкритої лісом площі Українських Карпат, а за запасами деревини — понад 126 млн. м3.Невибагливість смереки (ялини) до ґрунту справді вражаюча. Вона міцно вросла у непідвладний багатьом деревам кам'янистий ґрунт, утворюючи щільні лісові масиви, і на голих кам'янистих розсипах та скелях, і на багатих на поживні речовини супіщаних та суглинистих ґрунтах. Добре розгалужена коренева система проникає у тріщини між камінням, розповзається, скріплюючи ґрунт, далеко по поверхні. На мало-кам'янистих землях смерека менш стійка проти вітровалу порівняно з ялицею, тому домішка останньої (до 20—ЗО %) тут дуже доречна. Найчастіше смерека сусідує в Карпатах з явором та ільмом, буком та ялицею. Тіньовитривала, призвичаєна до надмірної вологості клімату, найкращі умови для зростання смерека знаходить на багатих, свіжих, добре дренованих, але не надто сирих землях та в лісах, зволожених протічними водами. Найкращі деревостани вона утворює в середній та нижній частинах схилів (до 1100—1200 м н.р.м.) на суглинках та су-піщаниках. Тут зростають високопродуктивні насадження, що мають в середньому 700—800 м3/га деревини у віці 120—150 років. Запас деревини смереки на площі у стиглих і перестійних лісостанах перевищує 400—500 м3, а в окремих випадках становить і навіть більше. У Рахівському лісокомбінаті зустрічаються окремі екземпляри висотою і діаметром . їх вік — 300—350 років.Нижня межа смереки у Карпатах проходить на висоті 600—700 м (Прикарпаття) і 700—800 м (Закарпаття), верхня ж — 1400—1500 м н.р.м. Оптимальні умови зростання цієї породи спостерігаються на висоті 850—1100 м. Смеречники там відзначаються високою продуктивністю, швидким ростом і малою ураженістю стовбурів серцевинною гниллю.На потужних бурих лісових ґрунтах в умовах Карпат на висоті від .700 до 1100—1200 м смерека росте швидко. У віці 120—130 років вона виростає на у висоту. Взагалі за весь свій вік рідко коли досягає 40—50 м.Крім Карпат та Прикарпаття, смереку, або ялину європейську, як декоративну породу культивують на всій території України. У природних умовах невеликими ділянками вона росте у хвойних лісах на Поліссі та в Західному Лісостепу.Стовбур смереки вкритий порівняно тонкою з дрібними тріщинами корою. Крона у молодих та стиглих дерев різко вираженої пірамідальної форми. Гілки та хвоя густі, довжина хвої коливається від 1 до , у поперечному розрізі вона ромбічної форми. Хвоя опадає через 5—7 років. Стільки ж часу триває перерва між урожайними роками. Цвіте смерека в травні — червні. Чоловічі і жіночі шишечки з'являються на кожному дереві. Насіння дозріває до жовтня, але випадає з шишок лише у другій половині зими. Шишки звисаючі, довжиною 8—16 см. Насіння бурувате, з світло-коричневими крильцями, добре розноситься вітром. Його схожість досить висока — від 60 до 95 %, зберігається протягом чотирьох-п'яти років. Воно дуже любить тепло і проростає лише тоді, коли ґрунт прогрівається до 18—20 °С. Крім насіння, смерека розмножується ще й відводками — вкоріненими нижніми гілками, вершини яких підіймаються угору і дають початок новій рослині.Великої шкоди насадженням смереки завдають шовкопряд-монашка та типограф. Часто вона уражується і грибними хворобами — опеньком та кореневою губкою (спричинюють гниття).У мішаних високопродуктивних та щільних смеречниках буреломи бувають рідко, переважно на гірських вітроударних хребтах та вологих ґрунтах. У цих місцях необхідно створювати мішані лісостани з домішкою ялиці та модрини європейської (до 20 %).Слід зазначити, що з 1945 по 1965 р. обсяг рубок головного користування в смерекових лісах Карпат перевищував 2—3 розрахункові норми, що призвело до різкого виснаження лісостанів, посилення ерозійних процесів на суцільних вирубках і стало однією з причин виникнення вітровалів та повеней, які завдали великих збитків народному господарству. Щорічне змивання верхнього родючого шару грунту на вирубках досягло величезних розмірів (500—600 т/га) і призвело до зменшення продуктивності сучасних смерекових молодників.Для підвищення вітростійкості і продуктивності смерекових лісів потрібно приділяти належну увагу рубкам догляду в молодниках і середньовікових лісостанах, реконструювати чисті смерекові молодники і відтворювати біологічно стійкі корінні типи смерекових лісів.Деревина смереки має велике народногосподарське значення. Вона м'яка, легка, не надто насичена смолистими речовинами, її використовують у будівництві, в целюлозно-паперовій промисловості. Рідкісні екземпляри мають дуже щільну деревину, річні кільця її рівномірно притиснуті одне до одного. З таких смерек роблять музичні інструменти.Кора смереки містить значну кількість танінів. Високо цінується також олія, яку добувають екстрагуванням або пресуванням з насіння. З хвої смереки також одержують ефірну олію для парфюмерії і концентрат вітаміну С. С...
Другие файлы:
Характеристика рослин береза бородавчаста береза польова березовий гриб
Береза: Рецепты лекарственных средств
Береза издавна ценится за свои целебные свойства. В народной медицине применяются фактически все части растения: почки, листья, ветви, Кора, корни и д...
Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.
Царська грамота Єлизавети I про відновлення гетьманства. Останній гетьман України Кирило Розумовський. Посилення позиції козацької старшини. Спрямуван...
