Фауна гризунів Куликівського району
ЗмістВступ1. Загальні відомості про ряд Гризуни: загальна характеристика, поширення, класифікація2. Характеристика найбільш поширених видів гризунів Куликівського району2.1 Звірі – синантропи, лісових масивів і зелених насаджень2.2 Гризуни відкритих просторів3. Шкода гризунів для людини та засоби боротьби з найбільш численними представниками4. Збирання живих об`єктів гризунівВисновокСписок використаної літературиВступТваринний світ — одна з основних складових частин природного середовища і природних багатств нашої Батьківщини.Гризуни, становлять велику й різноманітну групу серед тваринного світу нашої країни. Вони живуть скрізь, де є для них їжа та сприятливі умови життя: у лісах, на луках, гірських масивах, у морях, на узбережжях водойм у сільськогосподарських угіддях, у садах і парках, житлових і господарських будівлях.Куликівський район Чернігівської області розташований в зоні помірного клімату, який є сприятливим для життєдіяльності багатьох тварин, а також характеризується різноманітною рослинністю. Вирощування сільськогосподарських культур, а саме зернових, бобових, коренеплодів сприяє розповсюдженню різних тварин, а особливо гризунів, для яких вирощувані культури є гарним кормом.Склад диких звірів у природному середовищі, не зважаючи на іноді здавалося б однакові умови життя, неоднаковий. Він залежить від багатьох екологічних умов: особливостей деревостану, наявності чагарникових заростей, трав'янистого покриву, температурних умов, вологості повітря, висоти снігового покриву, складу ґрунту тощо.У наш час дуже часто домінуючу роль у розселенні-звірів відіграють зміни людиною природного середовища, що примушує тварин пристосовуватися до нових умов існування або мігрувати. Є тварини, які не витримують змінених умов і гинуть. Тому кількість окремих звірів у природі невелика.Крім користі, більшість видів гризунів завдають і шкоду. Наприклад, дуже шкодять сільському господарству мишовидні гризуни, які в роки масового розмноження знищують значну частину врожаю. Не менш шкідливі ссавці для людини як джерело небезпечних хвороб. Звірі впливають також на процеси лісовідновлення, формування трав'янистого покриву та структури ґрунту.Не все ще з біології окремих видів гризунів вивчено досконало, тому кожне спостереження, використане вченими-зоологами, може бути спрямоване на охорону, раціональне використання й збагачення тваринного світу нашої країни.Дана тема досить актуальна, оскільки клас гризуни досить численний, і недостатньо вивчена, особливо для районів Чернігівської області.Мета курсової роботи – з`ясувати видовий склад ряду Гризуни на території Куликівського району Чернігівської області.Визначена мета дослідження зумовила постановку і розв’язання таких завдань:визначити основні особливості та дати загальну характеристику ряду Гризуни; охарактеризувати найбільш поширені види гризунів в Куликівському районі Чернігівської області; проаналізувати негативну роль для людини гризунів та засоби боротьби з ними; ознайомитися з методичними порадами, щодо збирання та зберігання гризунів. Об’єктом дослідження є особливості будови та поширення гризунів.Предмет курсової роботи складає різноманітність представників ряду Гризуни на території Куликівського району.В основу методології дослідження покладено загальнотеоретичні принципи та підходи щодо визначення особливостей та різноманітності видового складу гризунів в межах Куликівського району Чернігівської області.У процесі дослідження використовувалися формально-логічний, системного підходу, системно-функціональний, структурно-функціональний, порівняльний та інші методи дослідження.Структура курсової роботи визначена метою і завданнями дослідження та включає в себе вступ, чотири розділи, висновки та список використаних джерел.1. Загальні відомості про ряд Гризуни: загальна характеристика, поширення, класифікаціяРяд Гризуни – найпоширеніший ряд ссавців (належить близько третини усіх звірів, що населяють земну кулю), більшість із яких дрібного та середнього розмірів (довжина тіла - від 5 до 130 см, маса - від 6 г до 60 кг). Гризуни живляться переважно рослинною їжею, у зв'язку з чим мають своєрідну будову зубної системи. У них у кожній щелепі є по парі великих долотоподібних різців, які не мають коренів і ростуть постійно. Тверда емаль вкриває лише передню частину різців, тому вони сточуються і завжди залишаються гострими. Ікол немає. Між різцями і кутніми зубами є беззубий проміжок - діастема. Кутні зуби мають плоску або тупогорбкувату поверхню і служать для перетирання рослинної їжі. Кишки довгі; добре розвинена сліпа кишка, що виконує роль бродильного чана. Характерне раннє статеве дозрівання і висока плодючість. У фауні України зустрічається 41 вид з 9 родин.Родина Білячі – Sciuridae - об'єднує звірків середніх розмірів (довжина тіла - 6-60 см), у яких задні кінцівки майже вдвічі довші за передні. Більшість активні вдень. Зимою багато з них впадає в сплячку. Окремі роблять запаси їжі. Розмножуються 1-3 рази на рік. За способом життя - деревні, напівдеревні форми, а також норники. В Україні поширені представники родин Білки, Ховрахи, Бабаки.Родина Мишачі – Muridae - включає переважно дрібних гризунів з видовженою і загостреною мордочкою, порівняно великими очами і добре розвиненими вушними раковинами. Хвіст здебільшого довгий, покритий кільцями лусочок, позаду яких розміщені зрідка волосини. Кінцівки довгі, особливо задні, що забезпечує можливість швидко бігати і добре стрибати. Більшість живе в норах, проте є деревні і підземні форми. Висока пластичність забезпечила пристосування до життя в антропогенних ландшафтах та поряд з людиною (синантропами стали миші і пацюки). Поширені по всій земній кулі. У сплячку не впадають. Присмеркові та нічні тварини. У місцевостях з теплим кліматом розмножуються цілий рік; у приплоді - від 1 до 22 малят. Тривалість життя — 1-3 роки. Мишачі — масові шкідники сільського, лісового і комунального господарства, небезпечні поширювачі й переносники багатьох захворювань. Належать пацюк сірий (Rattus norvegicus), пацюк чорний (R. rattus), миша хатня (Mus musculus), миша жовтогорла (Apodemus flauicollis), миша лісова (A. sylvaticus), миша маленька Місrітуs minutus, (остання будує із трав'янистих рослин кулеподібні гнізда, які розміщує серед рослинності над землею) та миша польова (A. agrarius). Миша польова - невеликий гризун (довжина тіла - до 12,5 см), поширений у лісовій та степовій зонах, за винятком посушливих районів степу. Вологолюбна тварина, тому заселяє зволожені біотопи. Живиться різноманітною їжею: насінням, коренеплодами, зеленими частинами рослин та ін. Протягом сезону одна особина знищує до 3 кг зерна і 7 кг зеленої маси. Статева зрілість у самки настає в тримісячному віці; вагітність триває 22 дні. Дає 3-4 приплоди по 5-8 мишенят.Родина Хом'якові — Cricetidae — об'єднує гризунів, що мають довжину тіла від 5 до 35 см. Поширені по всіх материках (крім Австралії). Є серед них норники, підземні та напівводні форми, що позначилося на осо...
Другие файлы:
Фауна і біологія багатоніжок Ківерцівського району
Геолого-геоморфологічна будова і рельєф, клімат та грунти області. Дослідження фауни, біології та хорології багатоніжок у біогеоценозах Ківецівського...
Придніпровський економічний район
Природо-ресурсний потенціал придніпровського економічного району. Тектонічна будова Придніпровської височини, Причорноморської низовини. Клімат, водні...
Історія смт. Демидівки та Демидівського району
Демидівський край: згадки періоду неоліту, таємниці вільбарської культури східно-германських племен готів, археологічні знахідки. Герб і Прапор Демиді...
Тенденції і проблеми розвитку Придніпровського економічного району
Географічне положення Придніпровського економічного району, його спеціалізація, природно-ресурсний та трудовий потенціал. Територіально-галузева струк...
Суспільно-географічна характеристика населення Вільшанського району
Геологічна будова і рельєф, кліматичні умови Вільшанського району. Історія заселення та господарського освоєння досліджуваного району. Ознайомлення із...
