Рослини і тварини шкільного куточку живої природи

Значення дослідів при вивченні біології. Екстракція пластидних пігментів. Роль дощового черв’яка у підвищенні родючості ґрунту. Наявність органів чуття та рефлексів у виноградного слимака. Дослід за риючою осою. Виявлення кольорового зору у бджіл.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Вступ

Успішне засвоєння учнями матеріалу з біології, набуття ними практичних умінь і навичок із вирощування рослин і догляду за тваринами, розвиток інтересу й працьовитості істотно залежить від практичних робіт і спостережень, які ведуться за живими об'єктами безпосередньо в природі. На жаль, багато уроків біології припадає на зимовий період, коли можливість спілкування з живими об'єктами в природі обмежена. Це певною мірою можна компенсувати роботою учнів в куточку живої природи.

Куточок живої природи є невід'ємною складовою кабінету біології загальноосвітнього навчального закладу. В ньому учні систематично доглядають за рослинами й тваринами, закладають досліди та проводять експерименти. В куточку живої природи вчитель має змогу виховувати в учнів інтерес і любов до природи, до праці, прищеплювати практичні уміння й навички, збагачувати знання розширювати світогляд і розвивати допитливість.

Живий куточок забезпечує наочність у вивченні біології. Учні ведуть систематичні спостереження за рослинами і тваринами, беруть участь у догляді за ними.

Наприклад, на уроці «Видозміни листків» екологічну пристосованість до зменшення випаровування води листопадом, зменшення площі листкової пластинки опушенням, восковим нальотом тощо учні можуть простежити на живих рослинах: монстері (вологі тропічні ліси Бразілії), камелії (Південний Китай), алое (з пустині Калахарі Південної Африки), кактусах (з пустинь Мексіки), хвої сосни, листках коров'яку та ін.

Живих тварин демонструють на уроках зоології, загальної біології й часто фізіології людини. Найбільш вдалими об'єктами для демонстрування в класі є тварини середнього розміру, переважно птахи й ссавці. їх утримують у клітках, сажках, а для демонстрування переносять на стіл.

Більш дрібних тварин, наприклад жаб, ящірок, вміщують у скляні банки або склянки, зав'язані марлею, і роздають на столи або показують, ходячи по класу. У пробірках, заткнутих ватою, демонструють ще більш дрібних тварин -- комах на різних стадіях розвитку, павуків.

Демонстрування дослідів або їхніх результатів на уроках проводять в усіх класах. Досліди можна проводити у різних варіантах, залежно від обладнання, й доручати різним учням.

Об'єктом мого ІНДЗ є рослини і тварини шкільного куточку живої природи.

Предметом: дослідницька діяльність учнів на уроках біології та природознавства в живому куточку.

Мета: довести виняткову роль дослідів у вивченні та засвоєнні навчального матеріалу.

Завдання:

1. Показати типові досліди з рослинами і тваринами живого куточка.

2. Описати організацію та обладнання живого куточка.

3. Вказати значення куточка живої природи у вивченні курсу біології.

1. Досліди з рослинами живого куточка

Найперше, необхідно вести систематичні спостереження за рослинами живого куточка. Нехай кожен учень вибере об'єкт спостереження, створює необхідні умови для її розвитку (за порадами вчителя) та веде щоденник фенологічних спостережень. З віком учнів ці спостереження мають ускладнюватись, як за часом, так і за кількістю характеристик.

Використовуючи рослини живого куточка можне поставити безліч цікавих дослідів безпосередньо на уроці.

Дослід 1

Тема. Значення повітря для утворення коренів.

Мета: переконатися у винятковому значенні повітря для утворення, росту і розвитку кореня.

Для досліду беруть дві банки з щільними кришками. Заповнюють їх наполовину водою. У першу банку наливають водопровідну воду, а в другу переварену. У кожну банку поміщають по дві однакових гілочки традесканції. У банку з перевареною водою наливають тонкий шар олії, щоб у воду не змогло прогіркнути повітря. Через 8 днів у першій банці традесканція утворила корені, а в другій -- майбутні корені тільки позначились.

Дослід 2

Тема: Дихання листків.

Мета: з'ясування значення кисню для дихання листків.

Нарізають великий листок або невеликий паросток пеларгонії з кількома листками і вміщують у склянку з водою. Цю склянку встановлюють на скло, а поруч ставлять ще одну з вапняною водою. Все це накривають ковпаком і ставлять у темну шафу на 4 дні.

Дослід 3

Тема: Фотосинтез

Мета: з'ясування значення світла для утворення крохмалю у листках до уроку «Фотосинтез» (варіант І).

Для досліду використовуються листки пеларгонії і різні фігури Сакса. На листок пеларгонії кріпляться фігури зі світлонепроникаючого паперу, рослину поливають і ставлять у світле місце на 2--3 дні. Потім зрізають листок з черенком, занурюють у пробірку з водою, доводять до кипіння. Воду зливають і наповнюють пробірку спиртом. Кип'ятять на слабкому вогні 1--2 хвилини до повного знебарвлення листка. Спирт у пробірці стає зеленим.

Учнів запитують, чому спирт має такий колір. Потім листок промивають у теплій воді, розправляють на чашці Петрі, діють на нього розчином йоду. Через півхвилини та частина листка, що була під папером, стане кольоровою.

Дослід 4

Тема. З'ясування значення світла для утворення крохмалю у листках до 1 уроку «Фотосинтез» (варіант II).

Пеларгонію спочатку тримають у темній шафі 2--3 дні. Перед уроком на листку закріплюють фігуру Сакса і ставлять для освітлення під лампою Браа на 40--50 хвилин.

У другій частині уроку демонструють дослід у такій послідовності, як написано у попередньому варіанті. При цьому важливо підкреслити, що природне світло можна замінити штучним освітленням, що постійно використовується у теплицях, оранжереях, кімнатах тощо.

Дослід 5

Тема: Фотосинтез.

Мета: з'ясування значення світла для фотосинтезу і дихання зелених рослин (варіант І).

У дві банки з широкими шийками вміщують по три однакових гілочки традесканції. На дно наливають воду таким чином, щоб нижня частина стебла була ледь занурена у воду (0,5 см). Обидві банки щільно закривають кришками. Одну банку залишають на світлі, другу ставлять у темну шафу.

Дослід 6

Тема. Фотосинтез.

Мета: З'ясування значення світла для фотосинтезу і дихання зелених рослин (варіант II).

На дно банок, так само, як і в попередньому досліді, наливають шар води (0,5 см) і поміщають у них листки примули з довгими черешками. Зверху банки закривають кришками, обгортають щільним чорним папером і залишають на світлі. Цей дослід може бути закладений на різну тривалість (4 дні, 2 дні, 2 год. до уроку).

Дослід 7

Тема: Транспірація.

Мета: з'ясування кількості води, яку випаровують листки, залежно від розмірів листкової пластинки.

Великий листок пеларгонії поміщають у колбу, не відрізаючи його від стебла. Колбу закріплюють у штативі й залишають на світлі. Також закладають дослід з дрібним листком пеларгонії. Краще, якщо листки будуть з однієї рослини.

Дослід 8

Тема: Екстракція пластидних пігментів.

Мета: Отримати екстракт пластидних пігментів із рослин різних систематичних груп, проаналізувати повноту екстракції пігментів використовуючи воду, різні розчинники.

Листки різних рослин подрібнити ножицями або скальпелем, розтерти у ступі, додаючи, на кінчику скальпеля крейди, для нейтралізація клітинного соку (для чого це, можна запитати в учнів). Зволожити матеріал незначною кількістю розчинника, розтерти до однорідної маси і кількісно перенести на фільтр Шотта, змиваючи багаторазово ступку невеликими порціями ацетону (варіант перший), спирту (варіант другий) і водою (варіант третій). Розчини відфільтрувати, змиваючи стінки фільтра невеликими порціями розчинника доти, поки відфільтрована рідина не стане безбарвною. Вміст у пробірці збовтати. Порівняти забарвлення розчинів візуально.

2. Досліди з тваринами куточку живої природи

Дослід з дощовим черв'яком.

Мета: довести роль дощового черв'яка у підвищенні родючості ґрунту.

У ящик з шарами землі і піску з прозорою стінкою необхідно помістити декілька червів. На поверхню кладемо декілька листків з дерева. Через короткий проміжок часу всі листки будуть затягнуті червами в їхні нірки, на поверхні будуть знаходитися грудочки ґрунту, які вони винесли. Через декілька днів ґрун буде повністю перемішаний, шари землі та піску неможливо буде розрізнити.

Досліди з молюсками

Дослід 1.

Мета: довести, що беззубка дихаю киснем, розчиненим у воді, а ставковик великий - атмосферним повітрям.

Беззубка - представник класу Двостулкові молюски, має орган дихання зябра. Ставковик великий - представник Черевоногі молюскі, має орган дихання - легені. Враховуючи такі особливості можна запропонувати дослід.

Посудину з водою та молюсками залити олією. Утвориться тоненька плівочка на поверхні води. За таких умов беззубка продовжує існувати, повзаючи по дну. Ставковик декілька разів піднімається на поверхню води, але газообмін не відбувається. Молюск падає на дно і його процеси життєдіяльності сповільнюються або припиняються.

Дослід 2

Мета: довести наявність органів чуття та рефлексів у виноградного слимака

1. Помістити слима...