Поняття та види економічних ризиків. Методи управління економічними ризиками. Загальний аналіз діяльності АППБ "Райффайзен Банк Аваль". Оцінка можливих резервів підвищення ефективності діяльності, методів кредитування і форм забезпечення повернення позик.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

47

Размещено на

• Управління економічними ризиками
• План
• Вступ
• Розділ 1. Поняття та види економічних ризиків
• 1.1 Поняття економічних ризиків
• 1.2 Види ризиків
• Розділ 2. Управління економічними ризиками
• 2.1 Методи управління економічними ризиками
• 2.2 Загальна характеристика діяльності підприємства
• 2.3 Ризики пов'язані з діяльністю банків і методи їх мінімізації
• 3. Оцінка можливих резервів підвищення ефективності діяльності АППБ "Райффайзен Банк Аваль»
• 3.1 Розвиток методів кредитування і форм забезпечення повернення позик
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• економічний ризик управління

Вступ

Незважаючи на те, що ринкова економіка це багатогранне поняття, головну її ознаку все ж таки можна виділити -- це принцип незалежності і самостійності господарської діяльності. Він декларує право суб'єкту господарювання обирати бажаний, доцільний, вигідний, більш вагомий вид економічної діяльності на свої ризик і відповідальність.

В умовах ринкової економіки фінансова діяльність на підприємстві суттєво ускладнюється і насамперед як наслідок фактора ризику. При адміністративно-командній системі умови діяльності суб'єктів господарювання, як правило, визначалися згори, і підприємство знало у розрахунку на п'ятирічку обсяг свого виробництва, ціни, постачальників і споживачів. Це дозволяло розраховувати обсяг реалізації, виручку, доходи та прибуток. Ризик був присутнім звичайно і за таких умов, але він був пов'язаний з імовірністю невиконання держзамовлення, порушенням умов договорів про поставку, незабезпеченням транспортом тощо. Відповідальність за це часто можна було покласти на вищу організацію, а втрати компенсувати з міністерських фондів. У ринковій економіці держава не несе відповідальності за зобов'язання підприємств, і наслідки ризику є повністю проблемою підприємця.

Конкуренція у міру насичення ринку посилюється, і для того, щоб вижити, потрібно здійснювати інновації, що також підвищує ступінь ризику. Оскільки він неминучий, то слід застосовувати методи прогнозування подій і не виходити за припустимі межі, причому слід мати на увазі, що ризик присутній за будь-якого управлінського рішення.

Ризик можна визначити як ймовірність певного рівня втрат. За допустиму його норму можна прийняти загрозу певної втрати прибутку від підприємницької діяльності. Більш небезпечним є критичний ризик, що пов'язаний із втратою передбаченої виручки. Найнебезпечнішим для підприємця є катастрофічний ризик, що призводить до втрати всього майна і як наслідок -- до банкрутства.

Оскільки ризик належить до категорії ймовірності, то в процесі прийняття рішення про його доцільність іноді важливіше визначити не ймовірність рівня втрат, а того, що вони не перевищать певного рівня. З цією метою для визначення ризику найчастіше використовують статистичний та експертний методи. Суть першого полягає у вивченні статистики втрат, що наявні на даному чи аналогічних підприємствах. При цьому встановлюється ймовірність віддачі та визначається середня величина ризику, після чого робиться прогноз на майбутнє із використанням показника варіації можливих результатів інвестиційних рішень. Він може бути описаний за допомогою двох величин: віддачі та ймовірності.

У більшості випадків керівник схильний до ризикових рішень, якщо впевнений у професійності виконавця. Готовність піти на ризик у чималій мірі визначається результатами реалізації попередніх рішень, прийнятих в умовах невизначеності. Понесені раніше в аналогічній ситуації втрати диктують вибір більш обережної стратегії.

Якщо інвестиційне рішення доводиться приймати в умовах визначеності, то на цей процес впливає лише одна змінна -- величина віддачі. За таких обставин інвестиційне рішення приймається просто, але за невизначеності робити все набагато складніше.

Одним із можливих способів зменшення ризику підприємницької діяльності є диверсифікація виробництва та інвестицій. Але при цьому важливо обрати таку комбінацію видів діяльності, яка б могла зменшити ризик фінансового банкрутства підприємства. Наприклад, на підприємстві із виробництва облицювальної цегли потенційно можна налагодити виробництво облицювальної плитки, тобто здійснити диверсифікацію. Доходність та вигідність підприємства залежать від поведінки покупця на ринку, саме тому необхідно проаналізувати попит на таку продукцію. З метою зниження ризику при формуванні портфеля інвестицій перевага дається виробництву такої продукції (послуг), попит на яку змінюється в протилежних напрямах, тобто при збільшенні попиту на один вид продукції падає попит на інший, і навпаки. Диверсифікація, як правило, зменшує сукупну рентабельність підприємства, але скорочує ризик різкого зменшення доходу.

Розділ 1. Поняття та види економічних ризиків

1.1 Поняття економічних ризиків

Поняття ризику пов'язується з усвідомленням небезпеки, загрози, . ненадійності, невизначеності, непевності, випадковості, збитку. На думку дослідників, термін "ризик" походить від латинського слова "resecum" - скеля або небезпека зіткнення з нею. Протягом тривалого часу поняття ризику не лише асоціювалося з багатозначними негативними проявами життєвих ситуацій, а й часто вживалося як їх синонім.

В економічній літературі відомі численні спроби сформулювати теоретичні визначення поняття ризику. Найбільш послідовним серед них є твердження, згідно з яким ризик у своїй першооснові є невизначеністю.Стан невизначеності можливий у кожній суспільно-економічній ситуації, якщо наперед не можна виявити причинно-наслідкового зв'язку між основними елементами процесу господарської діяльності чи суспільного буття. Невизначеність породжується непередбачуваністю кінцевого результату, який може або збігатися з очікуваним, або бути ліпшим чи гіршим за нього. В умовах невизначеності кінцевий результат можна передбачити лише наближено, узявши одне з потенційно можливих значень. Така невизначеність зумовлюється, як правило, суб'єктивним сприйняттям реальних явищ. Поняття ризику, на противагу поняттю невизначеності, має практичне застосування, а тому його зміст потребує об'єктивного визначення. Отже, потрібний перехід від суб'єктивно сприйманої непевності, випадковості до об'єктивного поняття ризику, що на ній базується. Єдиний спосіб такого переходу - оцінити непевність (випадковість) кількісними методами, надавши їй реальних числових значень. Звідси випливає: ризиком буде визнано лише таку невизначеність, яку можна оцінити кількісно.Дати найточнішу кількісну оцінку невизначених величин можна, обчисливши ймовірність їх появи. Ця ймовірність має ту характерну особливість, що вона одночасно як два необхідні компоненти загальної оцінки враховує такі взаємодоповняльні випадковості:

1) частоту настання події щодо місця та часу;

2) розмір збитку, тобто абсолютну величину від'ємного відхилення фактичного результату від очікуваного.

Отже, показник ризику за своїм змістом - це не лише ймовірність появи непевної (випадкової) події, а й імовірність настання негативного результату.Залежно від наявних можливостей розрахункової бази, а також характеру випадкових явищ визначаються ймовірності кількох типів:

а) імовірність математична (апріорна);

б) імовірність статистична (апостеріорна);

в) імовірність експертна (естиматична).

Математична ймовірність обчислюється як відношення кількості ситуацій, за яких деяка випадкова подія настала, до кількості ситуацій, за яких вона може настати, за умови, що всі розглядувані ситуації однаково можливі та взаємонезалежні. Застосування цього типу розрахунку ймовірності обмежене, оскільки ситуації, описувані зазначеною математичною моделлю, рідко трапляються на практиці.

Статистична ймовірність - це відносна частота появи випадкової події певного виду в сукупності всіх можливих випадкових подій. Обчислення такої ймовірності ґрунтується на законі великих чисел і завдяки практичній доступності та достатній об'єктивності обчислених значень імовірності застосовується найчастіше, передусім у економічній сфері.Визначення експертної імовірності має здебільшого вимушений характер з огляду на брак необхідної математично-статистичної інформації про випадкові події. Експертне оцінювання ґрунтується на об'єктивних фактах, знаннях і суб'єктивних відчуттях експертів щодо реальної ситуації. Незважаючи на деяку обмеженість результативних можливостей методу експертного оцінювання, він доволі широко застосовується в економіці.Отже, визначити ризик та його ступінь у ситуації непевності можна лише одним із методів обчислення ймовірності появи негативних наслідків непевних подій. Якщо такий метод застосувати не вдається, то результат лишається непевним.

Негативними наслідками непевної події можуть бути не лише прямі втрати (збитки), а й непрямі, скажімо, недоотримана (втрачена) очікувана користь, якої планувалося досягти у процесі господарської діяльності. Звідси випливає такий висновок: ризик - це ймовірність зазнати втрат очікуваної економічної (фінансової) користі або прямих збитків через появу непевної (випадкової) події, що стосується майнового інтересу членів суспільства.Зауважимо, що поряд із суто науковим визначенням ризику Існують інтуїтивні, побутові його тлумачення, коли він асоціюється з небезпекою:

- ризик як "дамоклів меч";

<...