Управління валютною позицією комерційного банку

Методика розрахунку валютної позиції комерційного банку і вплив світової фінансової кризи на регуляторні зміни НБУ. Результати стрес-тестування впливу грошової позиції ПАТ "Альфа-Банк" у докризовий та кризовий періоди на прибуток і власний капітал банку.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

КУРСОВА РОБОТА

"Управління валютною позицією комерційного банку"

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ВАЛЮТНОЇ ПОЗИЦІЇ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

1.1 Валютна позиція як основний показник валютного ризику в діяльності комерційного банку

1.2 Методика розрахунку валютної позиції комерційного банку

1.3 Вплив світової фінансовї кризи на регуляторні зміни НБУ. Методики розрахунку валютної позиції комерційного банку у 2009 - 2010 рр

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ВАЛЮТНОЮ ПОЗИЦІЄЮ В КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ ПАТ „АЛЬФА-БАНК"

2.1 Вплив світової фінансової кризи на результати діяльності ПАТ „Альфа-Банк" у 2007 - 2010 рр

2.2 Оцінка та проблеми дотримання лімітів валютної позиції в ПАТ „Альфа-Банк" у докризовий та кризовий періоди 2007 - 2009 рр

2.3 Результати стрес-тестування впливу валютної позиції ПАТ „Альфа-Банк" у 2007 - 2009 рр. на прибуток та власний капітал банку

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВАЛЮТНОЮ ПОЗИЦІЄЮ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

3.1 Основні проблеми додержання лімітів валютної позиції в умовах антикризового регулювання НБУ міжбанківського валютного ринку у 2009 - 2010 рр

3.2 Пропозиції впровадження інструментів хеджування валютної позиції комерційного банку за допомогою міжбанківських реальних (нефорвардних) "своп" - операцій "валюта-гривня"

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що відкрита валютна позиція є одним із основних чинників валютного ризику в діяльності комерційного банку та, одночасно, джерелом додаткового ризикового прибутку банку. Тому своєчасна ідентифікація та управління оптимальним розміром відкритої валютної позиції є одним із важливих напрямків банківського менеджменту.

Предметом дослідження курсової роботи є валютна позиція в комерцій-них банках України.

Об'єктом дослідження є публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк".

Метою дослідження є аналіз ефективності застосовуємих методів ідентифікації та управління валютною позицією в комерційному банку, а також надання пропозицій по шляхам удосконалення оперативного управління рівнем валютної позиції.

Інформаційною базою курсового дослідження були нормативні докумен-ти Національного банку України, аналітичні документи асоціації комерційних банків України та департаменту банківського нагляду НБУ за 2005 - 2010 рр., а також звітна документація ПАТ "Альфа-Банк" і річні звіти за 2005 -2010 рр.

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ВАЛЮТНОЇ ПОЗИЦІЇ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

1.1 Валютна позиція як основний показник валютного ризику в діяльності комерційного банку

Однією з передумов успішного функціонування будь-якої фінансово-кредитної установи є її спроможність керувати у певних макроекономічних умовах власними ризиками. В країнах з перехідною економікою, яким здебільшого притаманна нестабільність макроекономічної ситуації та висока мінливість параметрів фінансового ринку, менеджмент ринкових ризиків набуває особливого значення.

До ризику схильні практично усі види банківських операцій. Аналізуючи ризики комерційних банків України на сучасному етапі, треба враховувати [26]:

- кризисний стан економіки перехідного періоду, яке виражається у падінні виробництва, фінансовій нестійкісті багатьох організацій і т.д.;

- нестійкість політичної ситуації;

- відсутність або недосконалість деяких основних законодавчих актів, невідповідність між правовою базою і реально існуючою ситуацією;

- інфляцію і ін.

Дані обставини вносять зміни в сукупність банківських ризиків, що виникають, і методів їх дослідження. Проте це не виключає наявності загальних проблем виникнення ризиків і тенденцій динаміки їх рівня.

Специфіка банківської діяльності полягає у взаємопов'язаності всіх процесів, які відбуваються як всередині банку, так і в продуктах, які надає банк своїм контрагентам. Валютний ризик не є виключенням з цієї аксіоми, оскільки діяльність банку на валютних ринках, в першу чергу, тісно пов'язана з такими категоріями, як ліквідність та платоспроможність банку. Певною мірою валютний ризик проявляється в кредитних операціях банку, перетинається з інформаційним, операційним, ринковими та багатьма іншими різновидами ризиків. З цієї причини ідентифікацію валютного ризику доцільно проводити в комплексі з іншими категоріями ризику, тим самим підвищуючи вірогідність виявлення більшої кількості загроз, на які наражається банк, що, в свою чергу, вже є першим кроком до їх мінімізації. Банку доцільно розглядати такі зв`язки валютного ризику з іншими видами ризиків, які наведені на рис.1.1 [26].

Рис.1.1. Взаємов`язки валютного ризику з іншими видами ризиків

Ідентифікація (розпізнавання) ризиків є першим етапом на шляху управління ризиками. Річ у тому, що в кожній операції декілька ризиків і сукупність операцій створює нові ризики.

Різке зростанням обсягів міжнародних торговельних і фінансових операцій, непрогнозовані коливання валютних курсів, зростання обсягів валютних спекуляцій спричиняє різке збільшення залежності кінцевих фінансових результатів діяльності підприємств і фінансово-кредитних установ від валютного ризику.

Проблема валютного ризику в економічній теорії та практиці вперше постала наприкінці 70-х років XX століття, після підписання країнами -- членами Міжнародного валютного фонду Ямайської угоди (Кінгстон, Ямайка, 1976 p.), відповідно до якої було офіційно визнано демонетизацію золота, скасовано його офіційну ціну і золотий паритет, введено міжнародну розрахункову одиницю СДР (спеціальні права запозичення), яка мала стати основою визначення валютних курсів національних валют, і введено режим вільного курсоутворення на базі "плаваючих" валютних курсів -- флоатинг.

Найбільшої гостроти проблема валютного ризику набула у 80-х pp. і залишається актуальною на перспективу. Це пов'язано з різким зростанням обсягів міжнародних торговельних і фінансових операцій, непрогнозованими коливаннями валютних курсів, зростанням обсягів валютних спекуляцій, що спричиняє різке збільшення залежності кінцевих фінансових результатів діяльності підприємств і фінансово-кредитних установ від валютного ризику. У зв'язку з цим виникла ціла індустрія управління валютним ризиком - спеціальні установи, інструменти, методи, системи.

Валютний ризик належить до категорії ринкового ризику. Під валютним ризиком розуміють наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу банку, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют.

Можна виділити три основні складові валютного ризику[25]:

- ризик зміни валютного курсу - ризик знецінення вкладень в іноземну валюту унаслідок непередбаченої зміни обмінного курсу;

- ризик конвертації, пов'язаний з обмеженнями в проведенні обмінних операцій;

- ризик відкритої валютної позиції, що виникає в разі невідповідності обсягів активів банку і його зобов'язань в іноземній валюті.

Отже, ризик курсових втрат пов'язаний з інтернаціоналізацією ринку банківських операцій, створенням транснаціональних (спільних) підприємств та банківських організацій і диверсифікацією їхньої діяльності і являє собою можливість грошових втрат у результаті коливань валютних курсів. При цьому зміна курсів валют по відношенню один до одного відбувається в силу численних чинників, наприклад: у зв'язку зі зміною внутрішньої вартості валют, постійним переливом грошових потоків із країни в країну, спекуляцією і т.д. Ключовим чинником, що характеризує будь-яку валюту є ступінь довіри до валюти резидентів і нерезидентів.

Однак, насправді, вищенаведене твердження можна застосовувати тільки до такого типу режиму валютного курсу, як вільно-плаваючий курс. На сьогоднішній день у світовій практиці існує кілька типів режимів валютних курсів в залежності від специфіки кожної конкретної країни. Тип валютної системи можна умовно визначити за деякими характеристиками:

1) Тип країни з закритим ринком;

2) Країни з пріоритетом фіксованого курсу при значному економічному потенціалі;

3) Країни із порівняно вільною, але нестабільною економікою;

4) Країни зі стабільною економікою.

Макроекономічні і політичні чинники зазвичай дуже гнучко реагують лише на 3-й і 4-й типи валют. При цьому можуть простежуватись багато закономірностей, які впливають на курс в довгостроковій і короткостроковій перспективі [24]. У довгостроковому періоді визначальну роль відіграє загальний економічний стан країни, рівень виробництва, збалансованість основних макроекономічних пропорцій, обсяги зовнішньої торгівлі тощо, а в короткостроковому -- збалансованість окремих ринків і загальний стан ринкового й конкурентного середовища. В той же час, зі всіх чинників, що впливають на курс в довгостроковій перспективі, економістами виділяється основний. Це темп інфляції, спостережуваною закономірністю якого є те, що в країні з вищими темпами інфляції знижується курс національної валюти по відношенню до валют країн з нижчим темпом інфляції. Оскільки обсяги зовнішньоекономічних операцій, у тому числі й торговельних, постійно зростають, а світовий валютний ринок функціонує цілодобово, такі тимчасові коливання є неминучими,...