Структура випуску облігацій та цільове розміщення залучених коштів у ВАТ "Инпромбанк"

Джерела фінансування діяльності банку, види позикових та залучених коштів. Механізми способів зовнішніх запозичень: випуск єврооблігацій, ІPO і секьюритизація активів. Фінансування інвестиційного проекту з використанням позикового капіталу, його прибуток.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Вступ

Перехід України від централізованої планової економіки до ринкового викликає лавинообразне змінення відносини власності, міняє структуру й механізм функціонування багатьох господарюючих суб'єктів. У результаті істотно змінюються форми фінансових зв'язків між різними суб'єктами, виникають нові, не використовувані плановою економікою, інструменти, з якими доводиться мати справу практично всім учасникам ринку, включаючи й різні державні органи.

Відомо, що ринок є складною багатофункціональною й комплексною структурою, що містить у собі як ринок товарів і послуг, так і ринок фінансових ресурсів. Особливості взаємодії різних секторів цих ринків визначають економічні механізми кожної країни. У всіх країнах ці механізми мають, з одного боку, кредитний характер, а з іншого, - відображають відносини власності або співволодіння.

В умовах ринкової економіки цінні папери займають важливе місце в платіжному обороті кожної держави. Завдяки випуску й обігу цінних паперів забезпечуються інвестиційні процеси, автоматичний перелив коштів у найбільш ефективні галузі народного господарства, у першу чергу й на ринкових умовах коштів можуть одержати найбільш життєздатні й прибуткові ринкові структури.

Метою даної роботи є вивчення теоретично основ випуску цінних паперів, подальше розміщення їх на ринку капіталів, а також розподіл залучених коштів.

Для досягнення поставленої мети, у даній роботі відображаються такі питання:

1) вивчення ролі позикового та залученого капіталу в нинішніх умовах;

2) розкриття складового позикового та залученого капіталу;

3) більш докладне вивчення випуску цінних паперів на зовнішні ринки;

4) виявлення факторів що впливають на випуск цінних паперів ;

5) проведення самої операції з випуском облігації й розміщенням їх серед інвесторів;

6) використання залучених ресурсів;

Об'єктом дослідження у ВАТ «Инпромбанк» є структура випуску облігацій, а також цільове розміщення залучених коштів у більше вигідні проекти.

У теоретичній і практичній основі лежать фундаментальні положення про ринок цінних паперів, законодавчі й нормативні акти України, статті українських і закордонних учених.

Впровадження пропозицій і рекомендацій, представлених у роботі, дозволить забезпечить перехід притягнутих коштів у більше ефективні й прибуткові ринкові структури.



1. Джерела фінансування діяльності банку

До джерел фінансування інвестиційної діяльності промислових підприємств відносяться: позикові й залучені кошти.

1.1 Види позикових коштів

Позиковий капітал - це частина капіталу, яка використовується господарюючим суб'єктом, що не належить йому, але залучається на основі банківського, комерційного кредиту або емісійної позики на основі зворотності. Позикові кошти можуть бути короткостроковими й довгостроковими.

До короткострокової позики ставиться запозичення до одного року, в основному це кредитування банками або іншими кредитно-фінансовими установами.

До довгострокової позики ставиться запозичення понад один рік, до нього можна віднести кредитування та випуск облігацій.

Кредит (лат. сredіt - він вірить) - позика в грошовій або товарній формі, надана кредитором позичальнику зі сплатою відсотків за використання позикою. Розрізняють кілька видів кредитів, але в даної дипломної роботі можуть здійснюватися такі форми кредиту:

1) Міжнародний кредит

2) Міжбанківський кредит

Міжнародний кредит являє собою рух і функціонування позикового капіталу в сфері міжнародних економічних і валютно-фінансових відносин, обумовлені тим, що кредитні відносини існують не тільки усередині кожної країни, але й між державами. Міжнародний кредит надається або в товарної, або в грошовій формі. При цьому і кредиторами, і позичальниками є держави, міжнародні організації, банки й приватні підприємства.

Міжбанківський кредит- кредит, наданий одним банком іншому. Суб'єктами кредитних відносин у цьому випадку є банки- комерційні й центральні. Банки, що розташовують вільними кредитними ресурсами, продають ці ресурси на ринку міжбанківських кредитів - грошовому ринку. За допомогою міжбанківських кредитів банки можуть оперативно управляти своєю ліквідністю, швидко залучати кошти якщо буде потреба, або розміщати тимчасово вільні кредитні ресурси.

До складу учасників ринку міжбанківських кредитів входять банки, які проводять свої операції нерегулярно, залежно від складних фінансових умов. Найбільш активні оператори міжбанківського кредитного ринку є банки-дилери, що діють від свого імені та за свій рахунок, також можуть виступати як позичальники або як кредитори. Їхній доход - процентна маржа, різниця між ставками розміщення й залучення коштів. Комерційний банк може залучити кредит іншого банку прямо або через посередника (інший банк, фондову біржу, брокерську контору).

Також до позикових коштів відноситься випуск облігацій .

Облігація - борговий цінний папір, що засвідчує внесення її власником коштів і підтверджуюче зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ній строк з виплатою фіксованого відсотка. По характері суб'єкта розрізняють наступні види акцій:

- державні облігації (в Україні це ОВГЗ, ОВГСЗ, Пдв-облігації)

- державні облігації зовнішніх позик

- муніципальні або місцеві позики

- корпоративні облігації

- іпотечні облігації

- іноземні облігації

Корпоративні облігації випускаються підприємствами всіх передбачених законом форм власності, об'єднаннями підприємств, акціонерними й іншими суспільствами, крім ряду структур, яким заборонено випускати облігації.

Іпотечні облігації - облігації, виконання зобов'язань емітента по яких забезпечується іпотечним покриттям.

Іноземні облігації, емісія цих облігацій підлягають обов'язковій реєстрації в Державній комісії з коштовних паперів і фондового ринку.

Облігація, як і будь-який цінний папір має первинний і вторинний ринок:

Первинний ринок - це ринок перших і повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється первісне відчуження емітентом цих паперів їхнім першим власникам, розміщення між інвесторами. При цьому емітент гарантує інвесторам певні права на власність або доход від її, одержуючи замість коштів для інвестицій. Основним завданням первинного ринку є залучення емітентом інвестицій з умовою відомості до мінімуму ризиків інвесторів.

Вторинний ринок- це сфера обігу цінних паперів, куди вони попадають після того, як їх продасть емітент або першого власника, що придбав їх в емітента. Основним завданням вторинного ринку є забезпечення можливості перерозподілу фінансових ресурсів, забезпечення ліквідності цінних паперів, створення умов для швидкої реалізації власниками й придбанні інвесторами цінних паперів за найкращими цінами, що діє на ринку.

Облігації, по яких є ліквідний біржовий вторинний ринок, надають емітентам більше можливостей по керуванню ліквідністю й регулюванню поточної заборгованості:

- розміщення облігацій дозволяє більш гнучко управляти ліквідністю, тому що, з'являється можливість регулювати обсяг основної суми боргу через механізм оферт (дострокового викупу) і викуп на вторинному ринку;

- залучення коштів такою позикою дозволяє знижувати вартість обслуговування боргу за допомогою ставок купонів у процесі обігу облігації та шляхом застосування «плаваючої» ставки купонів;

- вихід облігації на ринок забезпечує позичальникові формування публічної кредитної історії, що розширює коло потенційних інвесторів, дозволяє поліпшити кредитний рейтинг і знизити в майбутньому вартість запозичення;

- обіг облігації на вторинному ринку підвищує їхня ліквідність, підвищує на них попит з боку потенційних інвесторів й у результаті дозволяє при необхідності успішно проводити наступні емісії цінних паперів.

Облігації випускаються іменними або на пред'явника, у документарній формі з випуском сертифіката облігації або в без документарній формі з електронним реєстром, процентні й безпроцентні (цільові під товар або послуги), що вільно звертається або з обмеженим колом обігу. Облігації внутрішніх державних і місцевих позик випускаються на пред'явника, облігації господарюючого суб'єкта - як іменні, так і на пред'явника. На процентних облігаціях указується рівень і строк виплачуваного відсотка. На безпроцентних облігаціях - товар або послуга, під якими вони випущені.

Доход по процентних облігаціях виплачується шляхом оплати купонів до облігацій. Оплата проводиться щорічно або одночасно при погашенні позик шляхом нарахування відсотків до номінальної вартості. Купон - частина облігаційного сертифіката, що при відділенні від сертифіката дає власникові право на одержання відсотка, тобто доходу. Величина відсотка й дата його виплати вказується на купоні. По безпроцентній облігації доход не виплачується, тому що власник такої акції одержує право на придбання відповідних товарів і послуг, під якими випущені позики.

Власники облігацій не користуються правами власників акціонерного товариства, якими наділені власники ак...