Напрями реформування банківської системи України в контексті європейської інтеграції

Заходи, пов'язані з лібералізацією руху капіталу. Етапи впровадження системи Базель II для цілей євроінтеграції України. Розширення транскордонного співробітництва органів банківського нагляду та підвищення прозорості діяльності банківської системи.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Європейський університет

Житомирська філія

Кафедра «Фінанси»

Реферат

З дисципліни «Банківська система»

На тему «НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ»

Виконала:

студентка V курсу,

групи Ф*-04-1(ЗВ)

Перевірив: викладач

Марчук В.П.

Житомир - 2011

НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Євроінтеграційна спрямованість розвитку економіки України вимагає вже зараз конкретних заходів для відповідної адаптації банківського сектору з метою запобігання ризикам від євроінтеграційного курсу України.

Заходи, пов'язані з лібералізацією руху капіталу

Макроекономічна динаміка та кращі інституційні можливості регуляторів фінансового ринку дозволяють розпочати процес лібералізації потоків капіталу вже в найближчому майбутньому. Перш за все, необхідно ухвалити новий рамковий закон, який би регулював транскордонні потоки капіталу і замінив би велику кількість чинних нормативних актів. У новому законі вільний рух капіталу та відсутність контролю будь-якого виду повинно бути проголошено як кінцеву мету лібералізації. Обмеження на операції на фондовому ринку, довгострокові кредити, придбання нерухомості з метою інвестування та інші довгострокові потоки можуть бути лібералізовані вже у 2007 році.

Вільний рух капіталу залишає дві можливості здійснення монетарної політики: плаваючий валютний курс і таргетування інфляції чи фіксований валютний курс і відмова від управління інфляцією. Національний банк України оголосив про намір впровадити таргетування інфляції, проте слід пам'ятати про необхідність узгодження переходу до таргетування інфляції з заходами щодо лібералізації руху капіталу. Досвід країн ЦСЄ показує, що таргетування інфляції встановлює суворі вимоги до якості статистичних даних, що збираються центральним банком, та можливостей макроекономічного прогнозування. Ще однією необхідною умовою для створення надійних інструментів для операцій на відкритому ринку є функціонуючий ринок цінних паперів.

Лібералізацію короткострокових потоків слід відкласти до того часу, доки не будуть запроваджені режими таргетування інфляції та плаваючого валютного курсу. Одночасно Національний банк України повинен працювати над тим, щоб запровадити нагляд за банками на основі оцінки ризиків і покращити можливості прогнозування волатильних короткострокових потоків капіталу, а також керування ними. Для цього необхідно буде узгоджувати політику лібералізації із запровадженням таргетування інфляції та програмою розвитку фінансового сектору.

Впровадження Базель II

Зважаючи на процеси європейської інтеграції, необхідно рухатися в напрямі прийняття системи Базель II. Найважливішим при цьому стає питання, коли і як необхідно впроваджувати нову систему.

На думку членів Базельського комітету, жодна країна не повинна приймати систему Базель II, якщо відчуває, що вона до цього не готова. Строк прийняття цієї системи має визначатися внутрішніми умовами країни. Органи банківського нагляду повинні приймати її поступово та виходити з інтересів національної політики. На противагу Угоді 1988 p., прийняття якої було відносно простою справою, система Базель II є складнішою та висуває більш високі вимоги до банків та органів банківського нагляду.

Впровадження системи Базель II доцільно проводити в три етапи, які можна охарактеризувати як:

посилення структури банківського нагляду;

впровадження та посилення трьох компонентів;

перехід від Угоди 1988 р. до системи Базель II.

Посилення структури органів банківського нагляду необхідне, оскільки система Базель II розрахована не лише на забезпечення дотримання нових правил створення капіталу. Вона призначена також для підвищення якості управління ризиками та банківського нагляду. Необхідне виконання основних принципів Базельського комітету з питань банківського нагляду, прийнятих Базельським комітетом. Ці принципи відіграють провідну роль у забезпеченні організації успішного банківського нагляду країни.

Правова структура та її застосування судовими органами повинні забезпечувати захист прав власності та рівність перед законом, а насамкінець - і правову безпеку.

Після цього, на другому етапі, необхідне вдосконалення бази капіталу. Немає необхідності чекати на офіційне прийняття системи Базель II з тим, щоб вводити та застосовувати принципи трьох компонентів. Напроти, включення цих принципів у свою практику є ефективним способом підготуватися до прийняття системи Базель II у майбутньому. Так, органи банківського нагляду повинні перейти до орієнтованого на ризик підходу в нагляді, розвивати навички в оцінці якості управління ризиком з боку банку та його здатність оцінювати ступінь схильності до ризику. Одночасно банкам слід нагадувати про їх відповідальність за розроблення власних методів оцінки своєї потреби в капіталі та стратегії підтримання рівня капіталу відповідно до принципів другого компонента. Відносно принципів ринкової дисципліни згідно з третім компонентом, органи банківського нагляду повинні надавати перевагу забезпеченню базисного рівня розкриття інформації для всіх банків. Для цього слід проводити обговорення з банками, інвесторами та іншими користувачами фінансової інформації їхніх потреб в інформації та доступних засобів з тим, щоб органи банківського нагляду відповідно могли пристосувати вимоги до потреб.

Заключним етапом стане прийняття системи Базель II.

Розширення транскордонного співробітництва органів банківського нагляду

Збільшення масштабів та підвищення складності роботи банківських груп та фінансових ринків викликає необхідність розширення міжнародного співробітництва органів банківського нагляду. Хоча це питання не є новим, в умовах євроінтеграції воно набуває все більшого значення. Ефективне поєднання належного нагляду в країні місцезнаходження з дієвим наглядом на консолідованій основі в країні реєстрації вимагає встановлення більш тісної співпраці, в основному через обмін інформацією, а також поглиблення знань фінансових інструментів і зміцнення зв'язків з фінансовими групами.

Успіх системи Базель II значною мірою залежить від ефективності такої співпраці. У майбутньому виникатиме необхідність у більш широкій співпраці, координації роботи в оцінці достатності капіталу банків. Такі дії сприятимуть більш послідовному впровадженню стандартів, вирівнюванню умов роботи та зниженню непотрібного навантаження з боку регулюючих органів. Вони також зменшать зацікавленість банків в оспорюванні дій регулюючих органів у різних юрисдикціях.

Необхідність оцінки стійкості банківської системи

Фактично ризики зростають саме під час економічного піднесення, проте вони можуть не проявлятися доти, доки не настане період ускладнень. Тобто, при розробці стратегій формування капіталу та резервів керівники банків повинні ставити перед собою мету підвищення стійкості банків у період піднесення та пам'ятати, що дисбаланси, що призводять до фінансової нестабільності, зазвичай розвиваються у найбільш сприятливій економічній ситуації.

При оцінці стійкості банківської системи необхідно враховувати не тільки фінансовий стан банків, а й макроекономічні показники. У даному аспекті можливе впровадження в діяльність банків методики, розробленої рейтинговим агентством Fitch. За системою оцінки Fitch розраховується два індикатори системних ризиків банківської системи: індикатор банківської системи (BSI) та макропруденційний індикатор (МРІ), які були введені Fitch у липні 2005 року (додаток 17). У лютому 2006 року агентство Fitch Ratings опублікувало спеціальний звіт «Системні ризики банківської системи», який містить дані, що оновлюються кожні півроку.

Підвищення прозорості діяльності банківської системи

Для розвитку банківської системи та економіки в цілому особливої актуальності набувають стандарти прозорості та розкриття інформації. З підвищенням зацікавленості вітчизняних інвесторів до банків та появою на ринку банківських послуг міжнародних інвесторів, які вимагають об'єктивного аналізу інформації, зміни в стандартах розкриття інформації та прозорості є дуже важливими.

Згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» банки зобов'язані надавати фінансову звітність відповідно до Національних стандартів (принципів) бухгалтерського обліку. Нормативні акти Національного банку України чітко визначають зміст річного звіту та фінансової звітності. Українські банки або вже привели свій внутрішній бухгалтерський облік у відповідність до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), аудиторську перевірку яких здійснюють міжнародні аудиторські фірми, або планують зробити це найближчим часом.

У багатьох випадках перехід на МСФЗ здійснюється тільки в рамках вимог Національного банку України, які не включають усіх міжнародних стандартів фінансової звітності. Так, наприлад, згідно з вимогами Національного банку, більшість банків публікують не повні річні звіти на своїх веб-сайтах, а тільки їх частину з висновком незалежного аудитора. Крім цього, банки повинні розкривати в річних зві...