Кредитні відносини комерційних банків із позичальниками та шляхи їх удосконалення (на прикладі УкрСиббанку)

Характеристика стану економіки та фінансів УкрСиббанку, здійснення кредитних операцій. Шляхи вдосконалення кредитних відносин банку із позичальниками, поліпшення умов обслуговування кореспондентських рахунків для здійнення кредитної політики банком.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінанси підприємств»

на тему:

«Кредитні відносини комерційних банків із позичальниками та шляхи їх удосконалення» (на прикладі УкрСиббанку)

Чернівці 2011

Вступ

Кредит і кредитні відносини є невід'ємною складовою економічної системи України. Сфера кредитування безпосередньо пов'язана з потребами розвитку національного виробництва. Знаходячись у центрі сучасного грошово-фінансового господарства, обслуговуючи інтереси господарських суб'єктів, кредит опосередковує зв'язки між державою, банком, товаровиробниками і населенням. Нині завдання відновлення виробничого призначення кредиту стає одним із першочергових. Кредитні відносини мають сприяти подоланню економічної кризи в Україні і забезпечувати прогресивний розвиток вітчизняного товарного виробництва.

Питання організації кредитних відносин банків з позичальниками є вельми важливим для країн з перехідною економікою, до яких належить і Україна.

Головною метою даної роботи є комплексне теоретичне і практичне вивчення актуальних проблем, пов'язаних із здійсненням кредитних відносин банків із позичальниками в період становлення ринкових відносин і розробка на цій основі ряду практичних рекомендацій щодо їх розвитку та вдосконалення регулювання кредитних відносин.

Відповідно до поставленої мети визначені конкретні завдання даної курсової роботи:

· розглянути суть, необхідність та роль кредиту в умовах ринкової економіки;

· охарактеризувати основні принципи та умови кредитування, а також функції, форми та види кредиту;

· проаналізувати діючий порядок видачі та погашення банківського кредиту;

· здійснити аналітичну оцінку кредитних відносин комерційних банків України з індивідуальними позичальниками;

· дослідити методику оцінки кредитоспроможності банками своїх позичальників;

· з'ясувати основні методи регулювання кредитного ризику;

· вивчити та розглянути шляхи удосконалення кредитних відносин банків з позичальниками.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні питання політики у сфері кредитних відносин банку із позичальниками.

Об'єктом дослідження виступає АТ УкрСиббанк та індивідуальні позичальники.

1. Теоретичні основи кредитних відносин банків із позичальниками

1.1 Суть та необхідність кредитних відносин

Кредит є важливою категорією ринкової економіки, що відображає реальні зв'язки і відношення економічного життя суспільства. Кредит завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні розвитку виробництва. За його допомогою прискорюється процес обігу капіталу як на макро-, так і на мікроекономічному рівні. Опосередковуючи всі стадії відтворювального процесу, кредит сприяє досягненню вищої рентабельності виробництва і прибутковості капіталу.

Радикальні економічні перетворення, які відбуваються в країні, спонукають до переосмислення змісту суті кредиту. Адже він є невід'ємним елементом ринкового господарства. Кредити прискорюють процес відтворення на всіх етапах виробництва, розподілу, обліку і споживання. За їх рахунок формуються основні фонди та обігові кошти, здійснюються розрахунки між товаровиробниками, збільшується обсяг грошової маси в обігу, прискорюються процеси реального накопичення, виробничого і соціального розвитку підприємств.

В економічній літературі є кілька визначень кредиту, кілька трактувань його змісту і принципів впливу на ефективність господарювання. У фінансово-кредитному словнику зазначено:

«Кредит - це позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення, і, як правило, зі сплатою відсотків». [9 ст. 103].

Трактування кредиту з точки зору суб'єктів:

«Кредит - це економічні відносини, які виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позички в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк і, як правило, зі сплатою відсотків». [19 ст. 147].

Професор М.І. Савлук вважає:

«Кредит - це економічні відносини між юридичними і фізичними особами і державою з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотків». [22 ст. 128].

В економічній літературі знаходимо й інші визначення поняття кредиту. Та більшість із них зводиться до того, що він є суто технічною категорією, тобто наданням грошових коштів у борг на засадах повернення і сплати. Таке розуміння кредиту в умовах ринкових відносин є дещо звуженим. І ось чому.

По-перше, кредит - це економічна категорія, якою передбачається не лише перерозподіл, а й акумулювання тимчасово вільних коштів держави, суб'єктів господарювання та фізичних осіб.

По-друге, кредиту притаманні принципи не лише сплати і повернення, а й цільового використання запозичених коштів, реального забезпечення кредиту.

По-третє, у кредитні відносини вступають не лише комерційні банки і підприємства, а й держава та населення.

Цей висновок підтверджують характерні особливості сучасних кредитних відносин. [28 ст. 44-47].

Отже, можна зробити такий висновок, що в економічній літературі немає єдиної думки щодо визначення суті кредиту, це пояснюється складністю економічних відносин, що виникають з цього приводу.

Не вдаючись до аналізу всіх точок зору щодо сутності кредиту, зупинимося на такому визначенні кредиту: «Кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитодавцем і кредитоодержувачем з приводу перерозподілу вартості на умовах повернення у встановлений строк і зі сплатою процента на підставі кредитного договору». Економічні відносини між кредитором і позичальником виникають під час одержання кредиту, користування ним та його повернення. Сторони, які беруть участь у цих економічних відносинах, називаються їхніми суб'єктами, а ті грошові чи товарно-матеріальні цінності, затрати чи виконанні роботи та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту. [22 ст. 101]

Позичальник використовує гроші чи речі для підтримання процесу виробництва або для задоволення своїх особистих потреб. Тому об'єкт кредитних відносин для позичальника має не тільки вартість, а й споживчу вартість. Вона полягає в тому, що спрямовані в обіг гроші чи речі забезпечують позичальнику зростання вартості, тобто є капіталом. Коли ж гроші або речі надаються в кредит для задоволення особистих потреб позичальника, то це передбачає одержання позичальником у майбутньому доходів від його теперішньої, минулої (пенсіонери) чи майбутньої (студенти) участі в процесі суспільного виробництва.

1.2 Роль кредиту в умовах ринкової економіки

В умовах ринкової економіки об'єктом кредитних відносин переважно гроші як загальний ресурс, за допомогою якого можна придбати всі інші ресурси - матеріальні, технічні, трудові, природні.

Кредитні відносини виникають з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення. Саме цим вони відрізняються від інших економічних відносин.

Передумовою повернення кредиту є кругообіг основних та оборотних коштів або одержання доходів позичальником. При цьому кошти у позичальника мають вивільнитися у розмірі, що забезпечує повернення позички кредитору. У виключних випадках кредит може бути повернутий третьою особою-гарантом, коли позичальник не спроможний сам це зробити. Звичайно, конкретний строк повернення кредиту залежить від того, як здійснюється кругообіг коштів у позичальника та від можливостей кредитора щодо строку, на який він може надати кредит. Характерною рисою кредиту є сплата процентів за користування ним. Без цього у кредитора не буде зацікавленості позичати гроші. [22 ст. 128-132].

Грошовий обіг вимагає неперервності. Але в ньому бувають розриви. Товарно-грошовий обіг функціонує в системі постійної зміни форм вартості. Розглянемо стадії товарно-грошового обігу:

Стадія 1.

В цій стадії гроші (Г) витрачаються на придбання такого товару (Т), де Рс - робоча сила, Зв - засоби виробництва, без яких неможливо розпочати виробництво.

Стадія 2.

Але безперервність грошового обігу пов'язана з формуванням і відтворенням виробничого потенціалу, оплати праці, ведення витрат на виробництво реалізацією продукції, всіх розрахункових операцій. У цих розривах бере участь кредит, позички на різні цілі.

Основні чинники, які вимагають участі кредиту в системі товарно-грошових відносин:

· до майбутнього отримання виручки від реалізації потреба у додаткових грошових засобах для формування основних виробничих фондів, сверхвласних накопичень;

· потреба у додаткових грошових засобах на формування обігових коштів, понадзформованих власних обігових коштів;

· тимчасова (або сезонна) потреба в грошових засобах у зв'язку з великою тривалістю виробничого процесу, коли одержання грошей переноситься до майбутнього отримання виручки від реалізації готового товару коли потреба в грошах наступає між періодами готовності продукції відвантаженні її і сплати споживачем;

· коли в довгостроковому виробництві виникає потреба в позичці для ритмічного функціонування виробництва і своє...