Аналіз капіталу ПАТ "РайффайзенБанк Аваль"

Формування та розвиток капіталу на прикладі ПАТ "РайффайзенБанк Аваль". Джерела і порядок формування капіталу банку. Коротка характеристик бухгалтерської звітності. Характеристика господарської діяльності банку. Ліквідність банківського капіталу.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПВНЗ «Європейський університет»

Житомирська філія

Кафедра «Фінанси»

Курсова робота

З дисципліни „ Аналіз банківської діяльності ”

На тему « Аналіз Капіталу ПАТ «РайффайзенБанк Аваль»

Виконала:

студентка V курсу, групи ФБ - 08

факультету економіки та менеджменту

Житомир - 2011

Зміст

Вступ

I. Теоретичні основи формування та розвитку капіталу

1.1 Поняття та структура капіталу банку

1.2 Джерела і порядок формування капіталу банку

1.3 Аналіз банківського капіталу

II. Показники діяльності ПАТ «РайффайзенБанку Аваль»

2.1 Загальна характеристика господарської діяльності банку

2.2 Коротка характеристик бухгалтерської звітності

2.3 Аналіз банківського капіталу

III. Шляхи підвищення ліквідності банківського капіталу

Висновок

Додатки

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 6а

Додаток 7

Додаток 7а

Додаток 8

Додаток 9

Додаток 10

Додаток 11

Додаток 12

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що в більшості випадків проблема аналізу банківського капіталу набуває актуальності при оцінці ефективності інвестицій та має велике значення при визначенні вартості бізнесу та ефективності фінансового менеджменту, плануванні майбутньої діяльності, встановленні оптимальної структури капіталу, зміни обсягів та структури джерел фінансування. Через неоднорідність банківського капіталу значною проблемою є аналіз вартості його складових. На сьогодні існує досить обмежена кількість методів, які дають можливість встановити вартість банківського капіталу, проте всім їм властиві певні недоліки, що ускладнюють оцінку та роблять її недостатньо точною.

Також слід зазначити, що проблематика аналізу банківського капіталу, в економічній літературі представлена, лише епізодичними публікаціями та не має належного розгляду. Головна специфіка банківського бізнесу полягає в тому, що більшість його капіталу формується за рахунок залучених коштів. Крім того, специфічним є сам товар в цьому бізнесі, який не потребує переробки та непідвладний впливу нецінових факторів, адже гроші - товар з найбільшим попитом.

Особливої актуальності проблема аналізу вартості капіталу банківських установ набуває в умовах підвищення обсягів інвестування в банківський сектор України при аналізі доцільності вкладання коштів в цей бізнес та визначення вартості комерційних банків, якщо інвестиції передбачають володіння значним пакетом акцій або повне володіння певним банком.

Об'єктом дослідження виступає капітал ПАТ РайффайзенБанк Аваль.

Мета дослідження: на підставі методичних рекомендацій НБУ щодо аналізу капіталу банку проаналізувати капітал ПАТ РайффайзенБанк Аваль.

Завдання, що ставляться в роботі:

Ш дослідження поняття власного капіталу банку, його структуру та джерела формування;

Ш дослідити та закріпити практичними розрахунками проаналізований капітал ПАТ РайффайзенБанк Аваль.

Ш надати рекомендації, щодо шляхів наповнення капіталу.

Інформаційна база:

Закон України «Про Національний Банк», «Про банки і банківську діяльність»;

Постанови «Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні», «Про схвалення Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні»;

Інструкція «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України»;

Література: Загородній А. Г., Вознюк Г. Л. «Фінансово-економічний словник», Міщенко В. І., Кірєєва О.І. Шаповалов М. М. «Організаційно-методичні підходи до запровадження в НБУ системи оцінки стійкості фінансової системи», Міщенко В. І., Крилова В. В., Салтинський О. Г. «Гібридний капітал: світовий досвід, перспективи впровадження в Україні», Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Соляр В.В., Маслов С.І., «Основи банківської справи»;

Веб-сайт: Верховної Ради України /// www.portal.rada.gov.ua, ПАТ «РайффайзенБанку Аваль» www.aval.ua.

Структура курсової роботи складається з трьох розділів.

Перший розділ містить теоретичні основи формування та розвитку капіталу

У другому розділі розглядаються показники діяльності ПАТ «РайффайзенБанку Аваль

В третьому розділі розглядаються шляхи підвищення ліквідності банківського капіталу

Висновок містить узагальнення усіх висвітлених питань у першому, другому та третьому розділах.

Список використаної літератури містить літературу яка використовувалася при написанні курсової роботи.

Додатки містять 4 схеми, 2 таблиці, 3 діаграми, 1 рисунок, 2 форм.

І. Теоретичні основи формування та розвитку капіталу

1.1 Поняття та структура банківського капіталу

Важливою проблемою для банківського бізнесу є визначення поняття «капіталу банку». Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: банківський капітал - залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов'язань.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. капітал банку включає основний капітал і додатковий капітал.

Основний капітал складається зі сплаченого і зареєстрованого статутного капіталу і розкритих резервів, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загального фонду покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви включають і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким критеріям:

Ш відрахування до фондів здійснюються з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання;

Ш фонди і рух коштів до них та з них окремо розкриваються в опублікованих звітах банку;

Ш фонди які є у розпорядженні банку використовуються для покриття збитків з метою необмеженого і негайного використання у разі появи збитків;

Ш збитки не можуть безпосередньо покриватися з фондів, а повинні проводитися через рахунок прибутків і збитків.

За умови затвердження Національним банком України додатковий капітал може включати:

Ш нерозкриті резерви (такі резерви не відображаються в опублікованому балансі банку);

Ш резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість «прихованих» резервів переоцінки в результаті довгострокового перебування у власності цінних паперів, відображаються у балансі за історичною вартістю їх придбання);

Ш гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти, які повинні відповідати таким критеріям:

· мають бути незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими;

· не можуть бути погашені з ініціативи власника;

· можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред'явлення банку вимоги про припинення торговельних операцій;

· дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо сплати відсотків, якщо рівень прибутковості не дає змоги здійснити такі виплати;

· субординований борг (звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше, ніж через п'ять років, а у разі банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів).

При цьому сума таких коштів, уключених у капітал, не може перевищувати 50% розміру основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20% від його первинної вартості протягом п'яти останніх років угоди.

Також комерційні банки повинні формувати регулятивний капітал.

Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.

Регулятивний капітал формується з 2 джерел (див. додаток 1). При цьому, зовнішні джерела формування регулятивного банківського капіталу - це джерела залучення до банківської установи коштів зовнішніх учасників фінансового ринку, а саме, коштів Центрального банку та інших банків, у вигляді субординованого боргу, гібридних капітальних інструментів та покупки простих та привілейованих акцій. До внутрішніх джерел формування регулятивного банківського капіталу належать джерела залучення вже існуючих в банківській установі грошей. Шляхом ак...