УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ
УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ Світлиця прибрана рушниками, вишиванками. На стіні мисник з посудом. Стіл покритий скатертиною, на столі барвінок, шишки, гільце, коровай, гаптовані паперові квіти. Ведучий: Шановні гості, друзі, діти, проходьте в нашу світлицю. Всім, чим багаті, вітаємо вас! Ведуча: Любі гості! За столи сідайте, уважно до всього прислухайтесь. Що побачите, почуєте – на вус усе мотайте. Ведучий: Сьогодні у нас весілля. То просимо не сумувати, а разом з нами веселитися і співати. Ведуча: А якщо прийдеться, то й потанцювати (пританцьовує). Всі сідають за стіл. По одну сторону гості молодої, по другу – молодого, а посередині гості. Ведучий і ведуча сідають за окремий стіл. Звучить пісня: Зеленеє жито, зеленеє.Хорошії гості у мене.Зеленеє жито за селом,Хорошії гості за столом.Зеленеє жито, зеленеє.Хорошії гості у мене.Зеленеє жито на лану,Хорошії гості до ладу.Зеленеє жито, зеленеє.Хорошії гості у мене.Зеленеє жито ще й овес.За столом зібрався рід наш увесь! Ведучий: Як гарно, що зібралися ми в цій світлиці: і юнаки-парубки, дівчата й молодиці. Ведуча: То ж поведемо сьогодні мову про народне українське весілля. Ще в дитинстві, коли мама заплітала кіски донечці, вона приказувала:Коси до п’ят, Дівка до гряд. Косам – стрічечки, Дівці – женишки.Підростала доня. Підростали коси. Мила мама донеччині коси: світлі – ромашкою, щоб сонечком світилися і медом пахли; темні – шавлією і м’ятою, щоб пахли загадково і звабно; любистком – щоб хлопців чарувати. Виростали дівчата. Кожна дівчина наречена повинна мати придане, яке вона готувала разом з матір’ю. Батько допомагав грошима. Придане: скриня та худоба. В скриню входили такі речі, як одяг, скатерті, рушники, постіль. По приданому судили, чи роботяща молода, чи багата. Посли жениха – старости, з ним чи без нього, укладали попередньо угоду про шлюб з батьками нареченої. Старости були спритні, моторні і поважні люди.СЦЕНА СВАТАННЯ Стукають в двері старости тричі. Мати: Ой лишенько! Оце вже старости! Сідай, старий! Ми з тобою, як голуб з голубкою! Уляно, Уляно! Йди піч колупай: старости вже прийшли. Починай, старий! Батько: Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи, а коли так собі, то вибачайте. Старости з хлібиною: Дозвольте поклониться, честь віддать і добрим словом прислужиться. Послухайте нас, а після буде від вас приказ. Коли наше слово не в прийом, так ми й проч пойдьом. А що ми без худої науки, так вот вам хліб святой у руки (подає хліб, батько приймає). Батько: Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо. Староста: Де ми не ходили, де ми не бували, і оце аж до вас завітали! Багато доріг ми пройшли, і до вашого дому дійшли. Кажуть у вас є толі птиця, чи гарна куниця, чи красна дівиця? Ось ми й розсуждаєм: красная дівиця у вас, а князь наш, тут її і получить желаєм. На етой мовє будьте усі здорові. Нашому слову конець, а ви дайте дєлу вінець. Батько: Хліб святий приймаємо, доброго слова не цураємось, а щоб ви нас не порочили, буцімто ми передержуємо куницю, чи красну дівицю, так ми вас пов’яжемо. Чи не так, жінко? Мати: Роби як знаєш. Ти батько і нам усім голова: як скажеш, так і буде. Батько: Дочко, а годі піч колупати, іди старостів зустрічати. Молода пов’язує рушниками старостів, а молодого хусткою красивою, вони сідають за стіл. Староста ( кланяється): Спасибі батюшці і матушці, що свого дитя рано будили і доброму дєлу учили. Спасибі молодой, що рано вставала, тонко пряла і хорошенькі рушнички придбала. Ведучий: Після сватання відбувалися умовини (розглядини, домовини), родичі нареченої приходили до жениха, знайомилися з його умовами, господарством, щоб бути спокійними за добробут майбутньої сім’ї. Ведуча: Потім були заручини в супроводі пісень в урочистій обстановці, в присутності всіх родичів нареченої і жениха. Заручини ніби скріплювали договір про весілля, домовлялися тут про матеріальні витрати. Готувалося гільце – гілка, прикрашена стрічками, квітами. (Підходить до гільця) У короваї така гілка ставилася на столі і стояла на протязі всього весілля.Ми гільце вили,У хліб устромили,Щоб було на столі повно,Щоб нашим молодим гарно. Гільце символізувало незайманість, красу, свободу, молодість. А гільце – різки ставили окремо в святому кутку, ним потім частували всіх запрошених, і вручали також шишки. Разом з гільцем виготовляли маленьку квітку, яку старша дружка пришивала молодому до шапки (старший дружка подає молодому шапку з квіткою). Ведучий: Невід’ємною частиною обряду був і коровай, прикрашений стрічками, свічками, калиною. Жіночки-коровайночки хороший коровай убгали, всередину місяць клали, а довкола зіроньками з райськими пташеньками. Коровай символізував достаток, багатство сім’ї, в нього клали гроші на щастя. Кому вони дістануться, той буде головувати в родині.Ніхто не вгадає,Що в нашому короваї:І мука пшенична,І вода кринична,І сім кіп яєчок.Рости, короваю, на столі широкий, А в печі високий,Бо в Уляни рід великий,То щоб стало обдарити. Молода підходить до матері: благослови, мати, вийти з цеї хати, село обходити, усіх обпросити! Мати благословляє, молода з дружками йде до гостей, вона – перша, за нею старша дружка, а потім останні. Молода: просили батько, просили мати і я прошу, на хліб, на сіль, на весілля. (Старша дружка дає калач і молода кладе його на стіл, вони повертаються до своїх місць, а дружки співають:Всі дороги обходила,Слізоньки не вронила.Як на батьків двір зійшла,То й стала – заплакала,
Другие файлы:
Роль та місце танцю у народних святах та обрядах
Зародження фольклорного танцю. Найдавніші сліди танцювального мистецтва в Україні. Зв’язок українських традицій з річним циклом. Весняні обряди та зви...
Українське козацтво. Запорозька Січ
Виникнення козацтва. Заснування Запорозької Січі, її устрій. Реєстрові та нереєстрові козаки. Петро Конашевич–Сагайдачний. Українське козацтво в борот...
Весiльнi пiснi та обряди
У весільних обрядах відбилися народна мораль, звичаєве право, етичні норми та світоглядні уявлення, що формувалися протягом століть. Наприклад, збір д...
Українське конфесійне питання в контексті геополітики Росії кінця XVII–першої половини XVIII століття
Зовнішня політика Петра I, процес інтеграції Росії до Європи. Оперування Росією конфесійним питанням у зовнішній політиці. Українське конфесійне питан...
Релігійне життя та відносини християнських церков у другій половині XIV – першій половині XVIст.: історико-правовий аналіз
Початок католицького наступу на українське православ'я. Українське православ'я під політичним протекторатом Литовської держави. Зміна становища правос...
