Вексельні кредити
Вексельні кредитиВексельними кредитами є банківські операції по врахуванню (дисконту) векселів і видачі позичок до запитання під забезпечення векселів.Вексельні кредити надаються за заявкою власника векселя, яка подається, як правило, до банку, в якому йому відкрито розрахунковий абопоточний рахунок. При розгляді можливості надання вексельного кредиту, банк зобовязаний переконатись, що клієнт буде спроможний своєчасно повернути кредит. Для аналізу і оцінки кредитоспроможності використовуються дані бухгалтерського обліку ізвітності осіб, зобовязних векселями; дані інших банків; послуги незалежних аудиторських служб та інші доступні методи і засоби, що не суперечать заону. На майбутнє, при створенні системи інформації про господарські організації, що допустили опротестуваня векселів, ці дані можуть бути підставою для вирішення питання про креитування, оскільки господарським організаціям, які допустили векселі до протесту, вексельні кредити, як правило, не надаються.Векселі подаються в банк з рєстром, форма якого встановлюється банком. Векселі у реєстрах мають бути розташовані у порядку строків їх оплати, починаючи з найближчого. Рекомендується групувати векселі у різні реєстри: в один вносяться місцеві векселі, а в інший іногородні векселі. Записи в реєстрі звіряються з реквізитами доданих векселів. Реєстри повинні бути підписані клієнтом. При бажанні клієнта банк видає йому квитанцію, якщо їх облік не може бути здійснений у день прийому.При внесенні векселя до реєстру власник векселя зобовязаний зробити іменний індосамент на користь банку. Якщо на векселі останній індосамент був бланкований, то він переводиться на імя банку також бланкованим індосаментом, перед яким банк повинен поставити штамп (напис) “Сплачуйте за наказом... банку”. Напис на імя банку доречно робити ще і для того, щоб ускладнити використання векселя при його втраті або викраденні.Подані векселі перевіряються з позицції їх юридичної та економічної надійності. З юридичної точки зору перевіряються правильність заповнення усіх обовязкових реквізитів, повнота сплати до бюджету вексельного мита, повноваження осіб, які підписали вексель, а також достовірність цих підписів.Векселі, які враховуються, повинні мати не менше двох підписів, тобто векселедавця і першого векселепридбача. Кількість передаточних підписів свідчить про надійність векселя. В обовязковому порядку треба перевірити безперервність передаточних індосаментів, визначити законність володіння векселем. Законним власником векселя є та особа, на імя якої вексель виписано (перший придбач), або та, на імя якої вчинено останній іменний індосамент, або предявник, якщо останній індосамент є бланковим.Метою перевірки економічної надійності векселя є встановлення повної впевненості в його оплаті. Банк аналізує виписки із лицьових рахунків відносно заборгованості, платоспроможності клієнта і чи мали місце випадки неоплати векселів.Векселі, що не відповідають вимогам банку, викреслюються з реєстру і повертаються клієнту. Не приймаються до обліку векселі, які були опротестовані. Після цього реєстри розглядаються керівником банку і, за наявністю кредитних ресурсів, на реєстрі ставиться дозволяючий напис про кількість і суму векселів, які приймаються до врахування.Власник векселя має право його продати комерційному банку до наступлення строку платежу, тобто врахувати вексель. Врахування або дисконт векселів полягає в тому, що банк придбавши вексель за іменним індосаментом, терміново його сплачує предявнику, а платіж отримує тільки з настанням зазначеного у векселі строку.Економічною суттю операції врахування є дострокова грошова реалізаця його власником банку і трансформація комрційного кредиту у банківський.Враховуючи вексель, клієнт достроково придбає ліквідні кошти. Але за достроковий платіж банк утримує з номінальної суми векселя певну винагороду на свою користь, тобто вексель оплачується із знижкою. Різниця між сумою, яку банк заплатив, придбавши вексель, і сумою, яку він отримає за цим векселем у строк платежу, називається врахуванням або дисконтом. Дисконт слово італійського походження і перкладається як “знижка”.Сума дисконту, яка підлягає утриманню на користь банку, розраховується на підставі облікової ставки врахування векселів. Ця сума зараховується банком в доход при покупці векселя.Нарахування суми дисконту здійснюється за формулою:К Т П10000000 45 12С = = = 150000 грн.360 100360 100С сума дисконту;К Номінальна сума (валюта) векселя 10000000 грн.;Т строк векселя у днях від дня обліку до дні платежу (включно) 45 днів;П ставка врахування (дисконт) 12% річних.Ціна векселя (ЦВ) = К С = 10000000 150000 = 9850000 грн.У даній ситуації комерційний банк поступить таким чином: виплатить з каси (або перерахує на розрахунковий рахунок) предявнику векселя суму 9850000 грн..; зарахує у свій дохід суму дисконту 150000 грн.; помістить куплений вексель у свій сейф;Придбавши вексель, банк отримав право вимоги платежу по ньому. Про це банку слід повідомити боржника.За векселями з платежем не у місці врахування стягується також порто (поштово-телеграфні витрати) домно (комісія банку за інкасування іногородніх векселів).Для своєчасного отримання платежу за врахованими векселями банк слідує за строками платеів. З цією метою на кожне число складається спеціальна відомість у двох примірниках, яка заповнюється даними щодо усіх термінових векселів. Дані відомостей звіряються з векселями, що є у сховищі банку, після чого один примірник відомості передається в операційний відділ, а другий залишається у відповідальної особи банку, яка здійснює операції врахування. При отриманні платежу у відомості роблять відпові...
