Злочини проти авторитету органів держав ної влади органів місцевого самоврядування та об єднань
Реферат на тему:Злочини проти авторитету органів держав ної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадянНаруга над державними символами1. Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України —карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.2. Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави —карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.1. Об’єктом злочину є авторитет української держави,- який підривається у разі посягання на державні символи як України, так і іноземної держави. В останньому випадку авторитет України у світі страждає тому, що представники української влади начебто не спромоглися політичними та іншими засобами попередити демонстрацію неповаги до державних символів певної іноземної держави, а тим самим і до неї самої,2. Ст. 338 містить два простих склади злочину, кожен з яких має свій предмет.Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 338, є державні символи України — Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Претор України — прямокутний стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Великий Державний Герб України встановлюється законом з урахуванням малого Державного Герба України (тризуб) та герба Війська Запорізького (козак з мушкетом). Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України). Державний Гімн України — національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом. Оскільки вказані закони на сьогодні не прийнято, то Державним Гербом України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб), а Державним Гімном України — відповідна музична редакція, автором якої є М. Вербицький.Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 338, є офіційно встановлені або підняті державний прапор і державний герб будь-якої іншої держави, незалежно від того, чи визнана вона Україною і чи підтримує Україна з нею дипломатичні відносини. До предмета цього злочину не належать: а) прапори і герби, які не є символами іноземних держав (наприклад, прапор суб’єкта федерації, або полотнище, лише схоже на прапор іноземної держави); б) прапори і герби міжнародних організацій (скажімо, прапор ООН); в) прапори і герби іноземних держав, які не були офіційно встановлені або підняті.Офіційно встановленим або піднятим вважається прапор (герб), який піднято (встановлено) на території посольства чи консульства або у зв’язку з візитом делегації іноземної держави у місці її зустрічі тощо. Знищення чи пошкодження прапора (герба), який не був офіційно піднятий (встановлений), інша публічна наруга над ними або над прапором (гербом) міжнародної організації, якщо це було поєднано з порушенням громадського порядку і супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, можуть бути кваліфіковані за ст. 296.3. З об’єктивної сторони злочини, передбачені ч. ч. І і 2 ст. 338, полягають у публічній нарузі. Способами наруги можуть бути знищення чи пошкодження прапора (герба) шляхом його спалення, ламання, розмальовування, нанесення на прапор образливих написів, зле шаржування герба чи гімну. Наруга над державними символами тягне відповідальність за ст. 338 лише у разі, якщо вона була публічною (спрямованою на публіку). При цьому винна особа може, скажімо, розмалювати прапор як у присутності інших людей, так і без їх присутності, але з наступним винесенням такого прапора на людські очі.Злочин вважається закінченим з моменту вчинення описаних у ст. 338 дій.Імітація зображення Державного Герба України, Державного Прапора України та звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав у рекламній діяльності не тягне відповідальності за ст. 338, але створює підстави для притягнення суб’єктів підприємницької діяльності до фінансової відповідальності.4. Суб’єкт злочину загальний.5. З суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Публічна наруга над державними символами, вчинена з хуліганських мотивів, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ч. ч. 1 або 2 ст. 338 і ст. 296.Конституція України /ст. ст. 8, 20).Закон України “Про рекламу” від 3липня 1996 р. /ст. ст. 8, 27/.Закон України “Про Автономну Республіку Крим” від 11 березня 1995р. (ст. 7).Постанова ВР “Про Державний прапор України” від 28 січня 1992 р.Постанова ВР “Про Державний герб України” від 19 лютого 1992 р.Указ Президії ВР “Про державний гімн України” від 15 січня 1992 р.Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. Затверджене указом Президента України № 198/93 від 10 червня 1993 р. (п. п. 7, 22).Постанова ПВС № 3 від 28 червня 1991 р. “Про судову практику в справах про хуліганство” (п. II).Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судніПідняття Державного Прапора України на річковому або морському судні без права на цей прапор —карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.1. Об’єктом злочину є встановлений законодавством порядок, відповідно до якого право плавання під Державним Прапором України має лише судно, яке: а) є державною власністю України або перебуває у власності фіз...
Другие файлы:
Інформаційне забезпечення органів виконавчої влади
Органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права. Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Порядок висвітл...
Правові норми, які регулюють діяльність органів виконавчої влади у сфері забезпечення громадян інформацією
Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Загальні засади та порядок висвітлення діяльності органів державної влади та...
PR в органах державної влади та місцевого самоврядування: Монографія
У монографії подано наукові повідомлення, матеріали науково-практичних семінарів, проведених РМ АРК і МАУП впродовж 2002-2003 років, у яких аналізуєть...
Повноваження та діяльність органів місцевого самоврядування
Повноваження та головні сфери діяльності виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Структура та основні елементи системи місцевого самовряд...
Організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування
Поняття місцевого самоврядування. Організація роботи органів місцевого самоврядування: скликання та правомочність сесій, порядок прийняття рішення Рад...
