Розвиток кооперативного права в Україні
РЕФЕРАТ З правознавстваРозвиток кооперативного права в Україні 2 До недавнього часу чи не найбільшою перешкодою розвитку справжніх сільськогосподарських кооперативів в Україні була відсутність необхідної законодавчої бази. Це суттєво стримувало ініціативу потенційних кооператорів і змушувало їх шукати та використовувати інші, часом не дуже вигідні, форми реалізації виробничих та комерційних інтересів. Формально підприємство, що створено для реалізації спільних економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників, можна було зареєструвати в Украї-ні у таких формах: сільськогосподарський кооператив, колективне сільсько-господарське підприємство, споживче товариство, господарське товариство, кредитна спілка. Проте жоден із згаданих типів підприємств не був адекватним фундаментальним принципам кооперацій сільськогосподарських товаровиробників у їх широко розповсюдженому у світі значенні. В той же час в Україні набули певного поширення організації, які проголошували кооперативами, а по суті такими не були. Подальший розвиток сільського-подарської кооперації в Україні вимагав створення відповідного правового поля. У серпні 1997р. Президент України підписав прийнятий Верховною Радою Закон України „Про сільськогосподарську кооперацію”. Цей закон відкриває широкі можливості для сільськогосподарських товаровиробників у створенні своїх власних, повністю ними контрольованих структур агробізне-су, а отже, являє собою нову віху на шляху до цивілізованого ринку. Вперше в історії нашої держави законодавчо закріплені міжнародні принципи коопе-рації. До цього часу правовою основою діяльності сільськогосподарських коопе-ративів в Україні був закон СРСР „Про кооперацію в СРСР”, прийнятий в 1988р. Він діяв тій частині, яка не суперечила чинному законодавству України. Згаданий закон був прийнятий в період, коли майже будь-яка форма недержавного підприємства вважалася кооперативом. Це була альтернатива неефективному суспільному сектору народного господарства і компенсуван-ня його певної недосконалості. У той час радянське законодавство не знало іншої законної форми приватного бізнесу. Однак радянські кооперативи функціонували як підприємства, орієнтовані на отримання прибутку, а отже були дуже далекими від справжніх кооперативних ідеалів і цінностей. На жаль, цей закон тривалий час залишався законодавчою основою кооперативів у сільському господарстві України. Водночас навіть у Росії він не діяв, оскільки законодавча база кооперації там була розвиненіша: в 1992р. прийнято „Закон о потребительской кооперации”, в 1995р. – „Закон о сельсь-кохозяйственной кооперации” і в квітні 1996р. – „Закон о производственной кооперации”. Щодо законів України, то в деяких з них згадуються сільськогосподарські кооперативи, наприклад, у „Земельному кодексі України”, Законах України „Про власність”, „Про колективне сільськогосподарське підприємство” та „Про селянське (фермерське) господарське”. Проте до прийняття „Закон про сільськогосподарську кооперацію” жоден із законів в Україні не визначав сільськогосподарський кооператив як особливу форму підприємства і не рег-3ламентував його діяльність. Це створювало певні перешкоди для реєстрації сільськогосподарських кооперативів, однак формально органи державної реєстрації зобов’язані були реєструвати кооперативи, оскільки Закон СРСР „Про кооперацію в СРСР” повністю не втратив силу, а лише в частині, що стосується споживчої кооперації. Це відбулося в результаті прийняття в травні 1992р. Закон України „Про споживчу кооперацію”, в якому знайшли відображення кооперативні прин-ципи. Він отримав загальне схвалення Міжнародного кооперативного альянсу, до складу якого ввійшли Українська спілка споживчих товариств. Відповідно до закону основними напрямами діяльності будь-якого спожив-чого товариства може бути торговельна, заготівельна, виробнича та інша підприємницька діяльність, не заборонена чинним законодавством України. Проте існує велика різниця між споживчою і сільськогосподарською кооперацією. За економічною суттю – це напрями об’єднання принципово різних суб’єктів ринку за економічними інтересами. Не принижуючи значен-ня споживчої кооперації, слід підкреслити необхідність започаткування і розвитку сільськогосподарської кооперації, тобто такої, в центрі якої знахо-диться сільськогосподарський товаровиробник. Саме тому, конче необхідний був спеціальний закон, який би регулював сільськогосподарську кооперацію. З прийняттям Закону „Про сільськогосподарську кооперацію” виникає необхідність методологічно чітко розмежувати функції споживчої і сільсько-господарської кооперації. Законотворцям слід ураховувати, що існує принципова різниця між споживчою і сільськогосподарською кооперацією. За економічною суттю вони являють протилежні напрями кооперування суб’єктів ринку у маркетинговому каналі. Це означаю, що у споживчому то-варистві носіями кооперативних відносин виступають споживачі, і коопера-тивна ініціатива виходить саме від них. Тоді як у сільськогосподарському кооперативі кваліфікаційною ознакою суб’єкта кооперації є його належність до сільськогосподарських товаровиробників. Розмежування сфери діяльність споживчої і сільськогосподарської коопе-рації необхідне для вироблення цілеспрямованої стратегії розвитку кооперативних процесів, їх кооперації та взаємодії з метою протистояння експансії посередницького бізнесу, що в даний час досягає надмірних розмірів як для споживачів, які вимушені платити надмірно високі ціни за продукти харчування, так і для сільськогосподарських товаровиробників, які не отримують справедливої ціни за вироблену ними продукцію. Слід враховувати, що Закон України „Про споживчу кооперацію” було вве-дено в дію тоді, коли менталітет широкого загалу значною мірою перебував під впливом досвіду, отриманого в радянський період. Практика одержавле-ння споживчої кооперації за часів існування командно-адміністративної системи сприяла поширенню стереотипу індиферентного ставлення переваж-ної більшості населення до цієї унікальної форми взаємодопомоги, соцільно-го та економічного захисту населення. Бюрократизація і командні методи не можливо було подолати за такий короткий проміжок часу. Досвід діяльності 4споживчих товариств України за ринкових умов у той час був ще рудимен-тарним. Рядові українські кооператори, тобто пайовики споживчих това-риств, не були (подекуди ще й досі не є) достатньою мірою ознайомленими з практикою господарювання їх колег у розвинутих країнах. Власний досвід споживчої кооперації доколективізаційних часів було фальсифіковано, принижено і врешті майже забуто. Для піднесення авторитету і ролі товариств споживчої кооперації у суспіль-но-економічному житті нашої країни, відродження її демократичного харак-теру та первісної місії необхідно, перш за все, подальше удосконалення зако-нодавчої бази. Слід визнати, що в даний час немає нагальної потреби прин-ципово змінювати загальну концепцію Закону „Про споживчу кооперацію”. Його структурну побудову можна визнати вдалою, оскільки всебічно і комплексно охоплює організаційно-правові та соціально-економічні основи споживчої кооперації. Проте зміст окремих статей не є іманентними ідеології кооперації, а деякі необхідні статті взагалі відсутні. Нині у нашій державі точиться дискусія про те, чи потрібні закони про окремі види кооперації (споживчу, сільськогосподарську, а з часом – кредит-ну, страхову, будівельну та ін.), чи може доцільніше було б розробити і прийняти єдиний закон про кооперацію, в якому визначити основні, загальні принципи діяльності усіх кооперативних організацій, а в окремих розділах висвітити особливості кооперації в різних сферах діяльності. Саме такий підхід застосовувався у багатьох розвинутих країнах при розробці їх коопера-тивного...
Другие файлы:
История развития кооперативного законодательства Беларуси
Определение понятия "кооператив". Сущность организационно-правовых основ кооперативного движения, исторические этапы его развития. Законодательное рег...
Роль Международного Кооперативного Альянса в развитии международного кооперативного движения
Предпосылки и история создания Международного Кооперативного Альянса. Основные этапы создания МКА, совершенствование его кооперативных принципов. Опре...
Права дитини в Україні
Загальні принципи та історичний розвиток захисту прав дитини в Україні. Основні положення Конвенції ООН, Загальної декларації прав людини та Міжнародн...
Теория и история кооперативного движения
Пайщик как социальная и экономическая основа потребительской кооперации, основные положения и правила организации кооперативного движения и его значен...
Історія розвитку науки адміністративного права
Формування науки адміністративного права в європейських країнах - розвиток поліцейського права і римського публічного права як початкових форм адмініс...
