Трансформація мотиваційно-смислової сфери особистості як напрямок діяльності практикуючого психо
Л.В. Спіцина, ЗДУТРАНСФОРМАЦІЯ МОТИВАЦІЙНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ ЯК НАПРЯМОК ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИКУЮЧОГО ПСИХОЛОГА.Одним з найбільш складних напрямків діяльності сучасного практикуючого психолога є надання психологічної допомоги у зв'язку з необхідністю трансформації, зміною мотиваційно-смислової сфери особистості.Не дивлячись на існуючий гостро соціальний запит, згідно з визнаною вітчизняною психологією актуальною проблематикою психологічної допомоги (1; 100-102), мотиваційна сфера особистості є, у певному смислі, зоною табу для практикуючого психолога. Це відбувається тому, що питання про стимулювання розвитку мотиваційно-смислової сфери особистості, і тим більше ~ про цілеспрямоване формування мотивації (що звучить вее ж таки у деяких роботах), як правило, звертає психолога до проблеми правомірності втручання у ціннісно-смислову підструктуру особистості, можливості маніпулювання нею (за винятком, хіба що, кризових ситуацій і станів).Поряд із складністю та протирічністю категорії мотивації у сучасній психології, а також із її багатозначними тлумаченнями, безсумнівним є факт ведучої ролі мотивації в описі психодинамічних аспектів життєдіяльності людини, рушійних сил поведінки особистості.Отже, не можна не визнати той факт, що надання психологічної допомоги, що не передбачає конструктивної трансформації мотиваційно-смислової сфери, а залишається на рівні обмеженої у її ефективності поради, малоймовірно буде дійовим (2; 93). Але саме це трапляється у реальній практиці. Як підкреслюється в одній з робіт, дослідження цього аспекту психологічної практики доводить, що “большинство клиентов не стремится что-либо изменить после встречи с психологом”, “начать новую жизнь, даже когда положительно оценивают результаты работы со специалистом” (3; 76). Це і дозволяє нам зробити висновок про наявність потреби, обумовленою необхідністю, вирішення проблеми трансформації мотиваційно-смислової сфери особистості як мети діяльності практикуючого психолога.В межах даної статті звернення до різних підходів у визначенні поняття мотивації не є предметом самостійного аналізу. Відзначимо тільки, що багатозначність поняття мотивації закономірно привела до вияву різних полюсів в уявленнях про сутність мотивації. У змісті мотивації виділяють відносно стійкі параметри, чи базисні потреби, або диспозиційні, узагальнені мотиви, - і відносно змінні параметри, функціональні, конкретні мотиви (4). А.Маслоу виділяє такі 2 типи мотивації: подолання дефіциту, тобто потреб, невдоволення яких “создаёт в организме, так сказать, “пустоты”, которые должны быть заполнены во имя сохранения здоровья организма ... извне” (5; 46), а також потяг до розвитку, чи метамотивацію, “мотивацию роста над этими основными потребностями, например, развитие талантов, способностей, творческих наклонностей, врождённого потенциала” (5; 50).У вітчизняній психології, виходячи з концепції А.М.Леонтьєва, як процес, що породжує мотивацію, стала розглядатися діяльність, її розвиток. Мотив визначається як предмет потреби, він же є єдиною рушійною силою направленої діяльності (6;, 13). Найбільш важливим для нас моментом є те, що серед відрізнюючих особливостей людських мотивів, поряд з предметно-потребовою складовою, виділяється зв’язок мотивів з цілями поведінки та діяльності, та, виявляється, окрім їх спонукальної функції, є ще й функція смислоутворювальна. “Социальный смысл фактически и несёт в концентрированной форме то новое качество мотивации, которое отличает мотивы человеческой деятельности от мотивов животного и определяет смыслобразование и целеобразование” (7; 46).З точки зору позначеної вище практично вагомої трансформації мотиваційно-смислової сфери особистості значення набуває положення С.Л.Рубінштейна відносно того, що мотив може перетворитися на відносно постійну рису особливості лише через процес закріплення його в діяльності. Тобто на практиці все, що складає предмет потреби, кожна соціально-культурна цінність буття особливості може стати його відносно постійною особистісною цінністю за умови попереднього оволодіння нею у формі мотиву.Важковирішувана в умовах консультативної або психотерапевтичної ситуації задача побудови моделі реальної діяльності в певній мірі пояснює сучасний рівень практичної проробки проблеми динаміки мотиваційно-смислової сфери особистості.З іншого боку, урахування цілей - та смислоутворюючі функції мотивів відкриває і нові можливості для вирішення проблеми трансформації мотиваційно-смислової сфери особистості через звернення до нових психотерапевтичних та консультативних підходів.Одним з найбільш цікавих нових підходів, на наш погляд, є нейро-лінгвістичне програмування (або, коротко, НЛП), серед базових положень якого є фрейм, або рамка, результату, ще безпосередньо націлює на формування мотивації. Це ніщо інше як вимога ясного, конкретного, реального у досягненні результату, мети, нового мотиву поведінки, діяльності, в тому числі і у комунікації психолога-консультанта з клієнтом. Тобто акцент у взаємодії психолога з клієнтом переноситься з самого процесу взаємодії (що є, на наш погляд, характерним для більшості існуючих консультаційних підходів) на результат, який досягається у цій комунікації. У центрі уваги в НЛП постає орієнтація на результат, а не на проблеми, або процес занурення у них.Зміна, трансформація особистості у НЛП - результат, що може бути досягнутий, якщо під цим розуміти зміну, ускладнення фільтрів нашого досвіду, культури, мови, інтересів, цінностей, смислів та переконань. Тобто зміна мотиваційно-смислових фільтрів клієнта - це одна з реальних задач нейро-лінгвістичного програмування при умові існування потреби у цій зміні у клієнта (що знімає проблему маніпулювання ним). Засоби досягнення цього - це ресурси самого клієнта, доступ до яких забезпечує психолог за допомогою технік і можливостей НЛП, а також особистих навичок. Знайти потрібний ресурс, і чітке визначити результат, якого клієнт хоче досягти - це і є зворотній напрямок трансформації.Чим більш точно і позитивно визначене, чого саме хоче клієнт, тим з більшою ймовірністю він одержить бажаний результат. За В.В. Століним, домінуюча мотивація звернення клієнта до консультанта - це є мотиваційна орієнтація клієнта (8); в НЛП відповідно використовується термін критерій для визначення цінностей, що мотивують і направляють нашу поведінку як найбільш важливі в конкретному контексті (9; 182).В рамках вказаного напрямку розроблено відповідний алгоритм для визначення добре сформульованого результату - тобто результату, що є добре сформованим згідно з відповідними критеріями.По-перше, результат повинен бути сформульований позитивно. Тобто задається напрямок руху - чого хоче клієнт, згідно з його актуальними мотивами, а не від того, чого він не хоче, що складає його проблему. У М.Пезешкіана позитивне формулювання проблеми, разом із визнанням проблеми як шансу для вияву потенціалу базових здібностей людини та її міжособистісних зв’язків, складає квінтесенцію його позитивної психотерапії (10). В НЛП також “проблема - это просто результат, который неправильно сформулирован” (3, 30).Другою вимогою до формулювання результату є необхідність визначення своєї активної ролі у бажаному результаті, тобто він повинен у межах розумного знаходитися під контролем клієнта. Якщо результат напочатку залежить від дій, поведінки інших людей, він не є добре сформульованим. Крім визнання своєї активної позиції, клієнт повинен чітко уявити собі конкретно, наскільки це можливо, контекст, у якому повинен здійснюватись результат. Наступний крок - це сенсорна ідентифікація бажаного стану, тобто визначення того, які сенсорні індикатори (чітко задані в НЛП), підтвердять його досягнення.Нарешті, - заключна рамка навколо вибору результату - його екологічностість, тобто перевірка наслідків досягнення результату у контексті взаємовідносин клієнта з соціальним оточенням.Останній крок - конкретні дії по досягненню результату, послідовність яких визначається відповідно з обраними техніками НЛП. На практиці це означає реальні ступені актуалізації нової мотиваційно-смислової підструктури особистості і, відповідне, вирішення поставленої задачі процесу взаємодії практикуючого психолога з клієнтом.Список використаної літератури:(за порядком цитування)1. Ю.Лада. Смысл и специфика психологической помощи // Журнал практикующего психолога. К., 1995, №1. - С. 93-109.2. Р.Мэй...
Другие файлы:
Особливості мотиваційно-смислової сфери та самовідношення жінок-працівниць комерційного сексу
Гендерні особливості мотиваційно-смислової сфери і самовідношення. Психологічні дослідження соціальних девіацій. Огляд мотиваційно-смислової сфери і с...
Розвиток підростаючої особистості підлітка в сім’ї
Загальна характеристика особистісного розвитку підлітка. Мотиваційно-ціннісна сфера особистості підлітка та роль сім’ї як соціального фактору у її фор...
Дослідження мотиваційно-ціннісної сфери в юнацькому віці
Психологічна характеристика мотиваційно-ціннісної сфери в юнацькому віці. Поняття про мотивацію в вітчизняних та зарубіжних концепціях. Фактори, що вп...
Корекція ціннісно-смислової сфери у взаємовідносинах студентів
Аналіз психолого-педагогічної підтримки ціннісно-смислового і особового самовизначення студентів для зниження рівня конфліктності особистості. Дослідж...
Практична психологія: Вступ до спеціальності
У навчальному посібнику розкриваються теоретико-методологічні засадипрактичної психології, законодавчо-правові та нормативні основи діяльності практич...
