Стилістична роль "пасивної" лексики у сучасній публіцистиці

Розгляд загальномовних і індивідуально-авторських неологізмів. Архаїзми як стилістичний засіб для надання мові урочистості. Дослідження ролі пасивної лексики на основі текстів щоденної газети "День". Характеристика функцій слів пасивного словника.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Стилістична роль "пасивної" лексики у сучасній публіцистиці

ЗМІСТ

ВСТУП

1. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ПАСИВНОЇ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

1.1 Неологізми

1.2 Архаїзми та історизми

2. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ПАСИВНОЇ ЛЕКСИКИ У СУЧАСНІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ГАЗЕТИ "ДЕНЬ")

2.1 Експресивна роль пасивної лексики

2.2 Ознайомча роль пасивної лексики

2.3 Наукова роль пасивної лексики

2.4 Інтегральна роль пасивної лексики

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Багато мовознавців впродовж століть досліджували стилістичну роль пасивної лексики української та інших мов. Але проблема у тому, що часи змінюються і мова активно реагує на усі суспільні, політичні, культурні та ін. зміни. Тому потрібно знову і знову повертатися до цього питання у контексті певної сучасності: стилістичної, лексичної і т.д.

Одним із найбільш поширених і близьких для кожного із представників суспільства стилів є публіцистичний. Тому саме його дослідження має посісти одне із чільних місць у лінгвістиці.

Розпад Радянської імперії, проголошення незалежності України докорінно змінили життя українського суспільства. Надзвичайно чутливо на суспільно-політичні, економічні та інші зміни в державі відреагувала мова засобів масової інформації як найдинамічніший підстиль публіцистичного стилю, що зумовлено її тісним зв'язком із навколишньою дійсністю. Про це свідчить передусім словниковий фонд сучасних медіатекстів, який зазнав помітного оновлення в аналізований період. Відбуваються процеси перерозподілу активної і пасивної лексики масмедіа, розширення сполучуваності слів, поповнення словника новаціями іншомовного походження, детермінологізації спеціальної лексики на сторінках періодичних видань, збагачення мови засобів масової інформації новотворами, активного використання розмовної лексики у сучасному журналістському тексті.

Одна із найбільш цікавих для досліджених тем у лінгвістиці - пасивна лексика і її роль у сучасній публіцистиці. Чому автори звертаються до слів, які уже давно ніхто не використовує у розмовному мовленні? Навіщо вживати у своїх текстах нові слова, що походять із інших мов чи створені завдяки власній фантазії?

Досі немає ґрунтовного дослідження пасивної лексики та її стилістичної функції у сучасній пресі. Дослідження ролі пасивної лексики на основі текстів щоденної газети "День", яка наразі є однією із найбільш популярної публіцистики, є ще одним кроком у вирішенні цієї проблеми. "День" - це якісний продукт, який розраховано на власне українського споживача і має доволі великий вплив на своїх реципієнтів. Аналіз 12 номерів (за 2003-2011 роки) саме цієї газети може стати однією із цеглин, закладених у подальше дослідженні питання.

Об`єктом дослідження стала пасивна лексика української мови.

Предметом дослідження - стилістична роль пасивної лексики у публіцистичному стилі.

Метою проведення дослідження було дослідити стилістичну роль архаїзмів та неологізмів у сучасній пресі задля кращого розуміння мети їх використання у публіцистичних текстах; розкрити багатогранність українського словотворення і лексичного запасу рідної мови.

Для цього було досліджено праці як українських, так і зарубіжних мовознавців, що стосуються питання використання архаїзмів, історизмів та неологізмів. Було синтезовано усі їх здобутки у одній праці, що дає змогу суцільно і різнобічно розглянути питання пасивної лексики з історичної, культурної та лінгвістичної точок зору.

Було розглянуто приклади використання пасивної лексики у сучасній публіцистиці з точки зору її значимості у тексті, що дає змогу краще розібратися у питаннях використання історизмів, архаїзмів та неологізмів у сучасному публіцистичному мовленні.

Пасивна лексика, її роль у сучасній публіцистиці. Розгляд тематичних груп історизмів. Архаїзми як стилістичний засіб для надання мові урочистості. Характеристика головних функцій слів пасивного словника: експресивна, ознайомча, наукова і інтегральна роль.

1. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ПАСИВНОЇ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Мова як система постійно рухається, розвивається. Найбільш рухливим рівнем мови є лексика: вона в першу чергу реагує на різноманітні зміни всередині суспільства, поповнюючись новими словами та позбуваючись слів, які більше не застосовуються під час мовлення.

У кожен період розвитку мови в ньому функціонують слова, що належать до активного словникового запасу, постійно використовувані в мові, і пасивного словникового запасу: слова, які вийшли з повсякденного вживання - архаїзми, та слова, які ще не увійшли у мовлення на повну силу - неологізми. Застарілі і нові слова складають дві принципово різні групи, які бралися досліджувати найвідоміші мовознавці. Зокрема, архаїзми досліджували А. Грищенко, О. Пономарів, І. Ющук, неологізми - І. Білодід, Л. Кравець.

1.1 Неологізми

Неологізми (від гр. neos - "слово" і logos - "вчення") - нові слова. словосполучення, фразеологізми, що з'являються в мові. Виникнення неологізмів спричинене потребою давати назви новим предметам, явищам, поняттям, які постають унаслідок безперервного розвитку економіки, науки, культури в результаті розширення й поглиблення зв'язків з іншими народами та державами. [34; 346]

Особливо активно поповнюються новими словами сучасні науково-технічні термінологічні системи: біоніка, біонавт, гідроніка, генотип тощо. Це лексичні неологізми, що виконують номінативну функцію. До них належать також слова, утворені від лексем, які існували раніше: ракета - ракетодром, вітер - вітрівка, комп'ютер - комп'ютеризація.

Крім лексичних новотворів для називання нових понять, неологізми з`являються і через те, що виникає потреба замінити вже наявну назву більщ точною, зрозумілою і тим самим відповідати сучасним фонетичним, лексичним, словотвірним та іншим нормам мови. Наприклад, основною назвою солодкого продукту харчування, що виробляється із особливих сортів буряка чи тростини, в українській мові є цукор. Але низка хімічних термінів (пов`язаних із цим продуктом), всупереч вимогам до термінологічної лексики, була утворена від розмовного синоніма сахар: сахарат, сахароза. Згодом словотвірне гніздо було вирівняне і утворилися власне українські неологізми - цукроза, цукрат.

Серед лексичних неологізмів за словотворчою ознакою можна виділити слова, створені за допомогою суфіксів - цукрівня, приставок - прозахідний, а також суфіксально-префіксальні утворення - примісячення, найменування, створені шляхом словоскладання - місяцехід, гідроневагомість, складноскорочені слова - омон, спецназ, СНД, ГКЧП і скорочені слова - пом., зам. [23; 101]

Абревіація у сучасній російській та українській мовах стала одним з найпоширеніших способів створення неологізмів.

Поряд із лексичними неологізмами з`являється чимало неологізмів семантичних, тобто слів, що здавна існують в мові і на певному етапі набувають нових значень. Наприклад, словом гвардія в дожовтневий періоді у Російській імперії називали добірні військові частини, а вже під час Другої світової війни - це звання окремих частин Червоної армії. Сьогодні це слово стало частиною назви організації найбільш відданих захисників нашої держави - Національної гвардії України.

До семантичних неологізмів належать такі слова, як кущ у значенні - "об'єднання підприємств", сигнал - "повідомлення про щось небажане в адміністративні інстанції" і ін. [33; 184]

У залежності від умов створення неологізми, варто розділити на загальмовні, що з'явилися разом з новим поняттям чи новою реалією і індивідуально-авторські, введені у вжиток конкретними авторами. Переважна більшість неологізмів належить до першої групи. На початку ХХ століття з"явилися такі неологізми як колгосп, комсомол, п'ятирічка і багато інших, які характеризуються узуальністю.

До другої групи неологізмів належить, створене російським поетом В. Маяковським слово прозасідаючі. В український літературній мові такими новаторами стали М. Старицький, який створив слово мрія, І. Франко - першим вжив слово розвиток. Переступивши границі індивідуально-авторського вживання, ставши надбанням мови, ці слова в наш час приєдналися до активної лексики. Мовою також давно освоєні введені М.В. Ломоносовим терміни сузір'я, повня, притягання; ужиті вперше Н.М. Карамзіним слова промисловість, майбутність та ін. [19; 87]

Індивідуальні (авторські) неологізми творяться тим самим способом, що і загальномовні. Доля їх у мові залежить від уміння автора оригінально сполучити слова чи основи слів, дібрати незвичне означення, поєднати відмінні в семантичному або часовому плані поняття: "Чи багато ми бачили засвідчених радістю облич і душ? ... А перш за все тому, що радіснодушність - всеготовність, як і всякий інший Божий дар" (І. Жиленко).

Авторські неологізми належать до художньо-белетричного стилю, а також наближених до нього жанрів публіцистики. Їх творять окремо, відповідно до законів тієї чи іншої мови. Переважна більшість таких слів залишається лише у користуванні певного митця і таким чином характеризує його творчу манер...