Інвестиційні проекти як об'єкт розподілу ресурсів. Місце інвестиційної діяльності в діяльності підприємства. Методи та моделі оцінки та розподілу інвестиційних ресурсів. Вибір прибуткового інвестиційного проекту, комплексний аналіз його ефективності.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Зміст

• Вступ
• 1. Інвестиційні проекти як об'єкт розподілу ресурсів
• 1.1 Місце інвестиційної діяльності в загальній діяльності підприємства
• 1.2 Сучасні методи та моделі оцінки та розподілу інвестиційних ресурсів
• 1.3 Ризикованість як невід'ємний компонент розподілу інвестиційних ресурсів
• 2. Аналіз фінансово-виробничої діяльності та інвестиційних ресурсів підприємства
• 2.1 Загальна характеристика підприємства
• 2.2 Аналіз фінансового стану підприємства
• 2.4 Дослідження фінансової стійкості підприємства
• 3. Модель розподілу інвестиційних ресурсів та оцінки інвестиційного проекту
• 3.1 Загальна модель розподілу інвестиційних ресурсів та оцінки інвестиційного проекту
• 3.2 Характеристика інвестиційних проектів, для яких вирішується задача розподілу ресурсів
• 3.3 Дослідження ефективності розподілу інвестиційних ресурсів
• 4. Охорона праці і навколишнього середовища
• 4.1 Загальні питання охорони праці
• 4.2 Управління охороною праці на підприємстві
• 4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів
• 4.4 Промислова санітарія
• 4.5 Електробезпека
• 4.6 Пожежна безпека
• 4.7 Охорона навколишнього середовища
• Висновок
• Список джерел інформації

Вступ

В умовах зародження структурної перебудови економіки України дуже гостро встала проблема значних інвестицій для розширення і відтворення основних фондів і виробничих потужностей підприємства, розвитку економіки і значного підвищення її ефективності.

В Україні на сучасному етапі розвитку економіки необхідною умовою ефективності інвестиційної діяльності є відродження фінансово-кредитного і інвестиційного ринків. Економічного зростання й активності інвестиційної діяльності можна досягти тільки шляхом створення ринку капіталів.

Інвестиційна діяльність у тій чи іншій мірі властива будь-якому підприємству. Ухвалення інвестиційного рішення неможливо без аналізу наступних факторів: вид інвестиції, вартість інвестиційного проекту, множинність доступних проектів, обмеженість фінансових ресурсів, доступних для інвестування, ризик, пов`язаний із прийняттям того чи іншого рішення й ін.

Причини, що обумовлюють необхідність інвестицій, можуть бути різні, однак у цілому їх можна підрозділити на три види: відновлення наявної матеріально-технічної бази, нарощування обсягів виробничої діяльності, освоєння нових видів діяльності. Ступінь відповідальності за прийняття інвестиційного проекту в рамках того чи іншого напрямку різна. Задача ускладнюється, якщо мова йде про інвестиції, зв'язаних з розширенням основної діяльності, оскільки в цьому випадку необхідно врахувати цілий ряд нових факторів: можливість зміни положення фірми на ринку товарів, присутність додаткових обсягів матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, можливість освоєння нових ринків і ін.

Нерідко рішення повинні прийматися в умовах, коли існує ряд альтернативних чи взаємно незалежних проектів. У цьому випадку необхідно зробити вибір одного чи декількох проектів, ґрунтуючись на якихось критеріях. Очевидно, що таких критеріїв може бути небагато, а імовірність того, що якийсь один проект буде переважати над іншими за всіма критеріями, як правило, значно менше одиниці.

Дуже істотний фактор ризику. Інвестиційна діяльність завжди здійснюється в умовах невизначеності, ступінь якої може значно варіювати.

Прийняття рішень інвестиційного характеру, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, ґрунтується на використанні різних формалізованих і неформалізованих методів. Ступінь їхнього сполучення визначається різними обставинами. У вітчизняній і закордонній практиці відомий цілий ряд формалізованих методів, розрахунків, які можуть бути основою для прийняття рішень в області інвестиційної політики. Якогось універсального методу, придатного для усіх випадків життя, не існує. Імовірно, управління все-таки в більшому ступені є мистецтвом, чим наукою. Проте, маючи деякі оцінки, отримані формалізованими методами, нехай навіть певною мірою умовні, легше приймати остаточні рішення.

Тому метою роботи є побудова моделі розподілу інвестиційних ресурсів підприємства. Побудована модель допоможе інвестору у ефективному виборі вкладення грошових коштів.

В процесі досягнення поставленої мети розв`язувались такі задачі:

1) визначення інвестиційної діяльності в системі управління підприємством;

2) проблема оцінювання ефективності інвестиційних проектів;

3) аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;

4) вибір найбільш прибуткового інвестиційного проекту;

5) комплексний аналіз ефективності обраного інвестиційного проекту.

модель розподіл інвестиційний ресурс

1. Інвестиційні проекти як об'єкт розподілу ресурсів

1.1 Місце інвестиційної діяльності в загальній діяльності підприємства

Закон України ”Про інвестиційну діяльність” [1] визначає інвестиції як усі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в суб'єкти підприємницької та іншої діяльності, у результаті якої утворюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути:

цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

рухоме і нерухоме майно;

майнові права, що випливають з авторських прав, досвіду та інтелектуальних цінностей;

права користування землею, водою, природними ресурсами;

сукупність технічних і економічних знань у формі документації, досвіду, необхідного для організації виробництва товарів, але не запатентованих.

Існує багато визначень інвестиційної діяльності [12]. У цілому можна вважати, що інвестиційна діяльність - це комплекс заходів і дій фізичних і юридичних осіб, що вкладають свої кошти (у матеріальній, фінансовій чи інший майновій формі) з метою одержання прибутку.

Інвестор - це суб'єкт інвестиційної діяльності, що приймає рішення і вкладає свої власні, позичені або притягнуті кошти в об'єкти інвестування.

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути державні органи влади, фізичні і юридичні особи України та інших держав.

Об'єктом інвестиційної діяльності є майно в різних формах, на яке витрачаються інвестиції, і яке використовується для одержання прибутку: основні й оборотні кошти, цінні папери, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, майнові права.

Різноманіття форм і видів інвестицій, здійснюваних підприємством, вимагає їхньої класифікації. Інвестиції підприємства класифікуються таким чином.

По об'єктам вкладення капіталу розділяють реальні і фінансові інвестиції підприємства.

Реальні інвестиційні проекти характеризують вкладення капіталу у відтворення основних засобів, в інноваційні нематеріальні активи, у приріст запасів товарно-матеріальних цінностей і в інші об'єкти інвестування, пов'язані зі здійсненням операційної діяльності підприємства чи поліпшенням умов праці і побуту персоналу.

Фінансові інвестиції характеризують вкладення капіталу в різні фінансові інструменти, головним чином, у цінні папери з метою одержання доходу.

За характером участі в інвестиційному процесі виділяють прямі і непрямі інвестиції.

Прямі інвестиції передбачають пряму участь інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладенні капіталу. Звичайно прямі інвестиції здійснюються шляхом безпосереднього вкладення капіталу в статутні фонди підприємств. Пряме інвестування здійснюють в основному підготовлені інвестори, що мають досить точну інформацію про об'єкт інвестування і добре знайомі з механізмом інвестування.

За формою відтворення прямі інвестиції (капітальні вкладення) підрозділяються на такі види:

у нове будівництво - створення нових підприємств на нових місцях за новими проектами;

на розширення виробництва - введення в експлуатацію нових основних фондів, що подібні діючим, для екстенсивного збільшення обсягів виробництва на діючих об'єктах;

на реконструкцію - комплектування діючих виробництв новою технологією і технікою по нових комплексних проектах;

на технічне переустаткування - для підвищення технічного рівня виробництва за рахунок заміни старого устаткування на нове.

Непрямі інвестиції характеризують вкладення капіталу інвестора, опосередковане посередниками.

По періоду інвестування виділяють короткострокові і довгострокові інвестиції підприємства.

Короткострокові інвестиції характеризують вкладення капіталу на період до одного року. Основу короткострокових інвестицій підприємства складають його короткострокові фінансові вкладення.

Довгострокові інвестиції характеризують вкладення капіталу на період більше одного року. Основною формою довгострокових інвестицій підприємства є його капітальні вкладення у відтворення основних засобів.

За рівнем інвестиційного ризику виділяють наступн...