Студенческий сайт КФУ - ex ТНУ » Учебный раздел » Учебные файлы »Экономико-математическое моделирование

Математична модель економічної задачі лінійного програмування

Тип: контрольная работа
Категория: Экономико-математическое моделирование
Скачать
Купить
Визначення оптимального плану графічним та симплексним методом. Побудова економетричної моделі залежності між витратами обігу та вантажообігом. Розрахунок детермінаціі, кореляції, еластичності. Виявлення мультиколінеарності між заданими факторами.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Задача 1. Побудувати математичну модель економічної задачі

Державне сільськогосподарське підприємство відвело три земельних масиви площею 7, 8, 9 тис. га відповідно під вирощування буряку, моркви і картоплі. Середню врожайність культур на кожному масиві подано в таблиці:

Таблиця 1

Культура

Земельні масиви

перший

другий

третій

Буряк, ц/га

15

20

25

Морква, ц/га

12

18

24

Картопля, ц/га

32

36

48

За 1 ц буряку господарство одержує прибуток 20 у.о., за 1 ц моркви - 25 у.о. і за 1 ц картоплі - 15 у.о.

Яку площу слід відвести під кожну з культур і на якому масиві, щоб одержати максимальний прибуток, коли за планом передбачено зібрати не менше як 80000 ц буряку, 50000 ц моркви і 70000 ц картоплі.

Розв'язання:

Нехай - план розподілу посівних площ, тобто

Таблиця 2

1 масив ( 7 тис. га)

2 масив ( 8 тис. га)

3 масив ( 9 тис. га)

Буряк

х11

х12

х13

Морква

х21

х22

х23

Картопля

х31

х32

х33

Тоді обмеженість площ полів дає систему нерівностей:

Враховуючи задану врожайність, буряку буде вирощено () ц, моркви - () ц, картоплі - () ц.

За планом передбачено зібрати не менше як 80000 ц буряку, 50000 ц моркви і 70000 ц картоплі, тобто:

? 80000

? 50000

? 70000

Площа не може бути від'ємною, тому: , , .

За 1 ц буряку господарство одержує прибуток 20 у.о., за 1 ц моркви - 25 у.о. і за 1 ц картоплі - 15 у.о. Тоді прибуток від реалізації вирощених овочів (цільова функція) запишеться у вигляді:

Прибуток необхідно максимізувати, тобто .

Одержуємо задачу лінійного програмування в стандартній формі:

? 80000

? 50000

? 70000

, , .

Задача 2. Графічним методом визначити оптимальний план задачі лінійного програмування

2 х1 + х2 ? 10

х1 + 2 х2 ? 2

- х1 + 3 х2 ? 3 Z = 4 х1 + 3 х2 > mах (mіn)

х1 ? 0, х2 ? 0

Розв'язання:

Спочатку побудуємо многокутник розв'язків; що визначається системою обмежень.

Для цього побудуємо граничні прямі, рівняння яких отримуємо, змінив знаки нерівностей на знак “=”. Потім визначаємо півплощину, яка відповідає кожній нерівності. Для цього в нерівність підставляємо координати будь-якої точки, наприклад, початку координат (х1=0; х2=0). Якщо отримаємо вірну нерівність, то шукана півплощина містить цю точку, інакше - не містить. Потрібну півплощину позначаємо стрілками. Перетин даних півплощин, який лежить в першій чверті (х1 ? 0; х2 ? 0) і дає шуканий многокутник розв'язків.

Будуємо граничні прямі і визначаємо потрібні півплощини:

(1)

2 х1 + х2 = 10 - пряма проходить через точки (2; 6) і (5; 0)

2 х1 + х2 < 10 => 0 + 0 = 0 < 10 вірно, тобто шукана півплощина містить точку (0; 0), і тому лежить нижче від прямої (1).

(2)

х1 + 2 х2 = 2 - пряма проходить через точки (0; 1) і (2; 0)

х1 + 2 х2 > 2 => 0 + 0 = 0 > 2, не вірно, півплощина лежить вище від (2).

(3)

- х1 + 3 х2 = 3 - пряма проходить через точки (0; 1) і (3; 2)

- х1 + 3 х2 < 3 => 0 + 0 = 0 3, вірно, півплощина лежить нижче від (3).

Перетин цих півплощин в першій чверті - це чотирикутник АВСD.

Далі будуємо вектор - градієнт N, який складається з коефіцієнтів цільової функції Z = 4 х1 + 3 х2, тобто N = (4; 3). Цей вектор визначає напрям зросту функції Z , тобто її значення збільшується в напрямі вектора N і зменьшується в протилежному напрямі. Потім будуємо пряму рівня (позначимо її буквою L) перпендикулярно до вектора N в початку координат. Вона має рівняння Z = 0.

Починаємо зміщувати (пересувати) пряму L паралельно самій собі в напрямі вектора N. Перша зустрінута вершина многокутника - точка А(0; 1) - буде точкою mіn. Остання зустрінута вершина многокутника - точка В - буде точкою mах.

Таким чином, при х1 = 0; х2 = 1 функція Z досягає свого мінімального значення:

Zmіn = 4 х1 + 3 х2 = 4 · 0 + 3 · 1 = 3

Знаходимо координати точки В, розв'язуючи сумісно рівняння прямих, на перетину яких вона лежить, тобто рівняння (1) і (3) :

Таким чином, при х1 = 27/7 ; х2 = 16/7 функція Z досягає свого максимального значення:

Zmах = 4 х1 + 3 х2 = 4 · 27/7 + 3 · 16/7 = 156/7 ? 22,3.

Відповідь: Zmіn = 3 при х1 = 0; х2 = 1;

Zmах = 156/7 при х1 = 27/7; х2 = 16/7.

Задача 3. Розв'язати задачу лінійного програмування симплексним методом

Z = -х1 - 2 х2 + 2 х3 (mіn)

2 х1 + х2 + х3 = 10

х1 - х2 ? 2

хj ? 0 j =1,2,3.

Розв'язання:

Приводимо задачу до каноничного вигляду: додаємо до лівої частини нерівності нову додатну змінну х4 ? 0.

Z = -х1 - 2 х2 + 2 х3 > mіn

2 х1 + х2 + х3 = 10

х1 - х2 + х4 = 2

хj ? 0 j =1,2,3,4.

Система обмежень містить одиничну матрицю, тому для розв'язку використовуємо звичайний симплекс-метод.

Векторна форма запису даної задачі така: Z =C*х > max

х1A12A2 + х3A3 + х4A4 = A0, х ? 0

Тут С = (С1, C2, C3, C4) = (-1, -2, 2, 0) - коефіцієнти цільової функції Z.

A0 = ; A1 = ; A2 = ; A3 = ; A4 = ;

Ця задача має опорний план X1=(0, 0, 10, 2), визначаємий системою двох одиничних векторів A3, A4.

Складаємо першу симплекс - таблицю:

Таблиця 1

і

Баз

Сбаз

A0

-1

-2

2

0

A1

A2

A3

A4

1

A3

2

10

2

1

1

0

2

A4

0

Другие файлы:

Побудова та реалізація економіко–математичної моделі
Загальна модель задачі математичного програмування, задача лінійного програмування та особливості симплекс–методу для розв’язання задач лінійного прог...

Методика економіко-математичного програмування
Математична модель задачі лінійного програмування, її вирішення за допомогою симплекс-методу. Побудова екстремумів функцій в області, визначеній нерів...

Задача лінійного програмування та методи її розв'язування
Загальна економіко-математична модель задачі лінійного програмування. Основні форми запису задач. Оптимальний та допустимий розв'язок. Геометрична інт...

Математичне програмування
Математична модель задачі лінійного програмування та її розв’язок симплекс-методом. Опорний план математичної моделі транспортної задачі. Оптимальний...

Математичне програмування
Норми затрат ресурсів. Математична модель задачі. Рішення прямої задачі лінійного програмування симплексним методом. Основний алгоритм симплекс-методу...