Адаптиве керування малим бізнесом в ринкових умовах

Керування малим підприємством в умовах ринкової економіки (на підставі закордонного й вітчизняного досвіду). Стратегії адаптивного керування на основі даних фінансового аналізу. Концепція стійкого розвитку малих і середніх підприємств, її основні риси.
Краткое сожержание материала:

24

Вступ

Ефективність функціонування економічної системи в значній мірі залежить від оптимального поєднання в ній малого, середнього й великого бізнесу. Чим стійкіша позиція малого бізнесу в економіці й чим активніше його участь у ринковій конкуренції, тим сильніша протидія, яку він здійснює щодо тенденції монополізації ринку, яка властива великому бізнесу. У періоди спаду кон'юнктури саме малий бізнес впливає на виробництво, поглинаючи зростаюче безробіття й пом'якшуючи удари, які криза наносить окремим галузям та регіонам.

Адаптивність закладена в самій природі малого бізнесу. Головною перевагою малих підприємств в умовах сучасного ринку є більш гнучка, чим у великих, реакція на швидко змінюваний попит: уміння "вловити" виникаючі потреби й відреагувати негайною мобілізацією своїх ресурсів і можливостей.

Однак вразливість ринкових позицій малого бізнесу, обумовлена порівняною слабкістю його фінансової бази, потребує від держави надання цьому сектору активної й багатобічної підтримки, без чого ускладнюється використання наявного в нього потенціалу. Злам старих організаційних структур в економіці України, ліквідація сформованих господарських зв'язків, відсутність детально проробленої концепції переходу до нових ринкових відносин, гостра нестача професійно підготовлених кадрів, політична й економічна нестабільність - всі ці проблеми значно ускладнюють розвиток підприємницьких відносин.

Дані Інституту стратегічного аналізу й розвитку підприємництва (ІСАРП) свідчать про наявність різних за характером стратегій адаптації підприємств малого бізнесу в умовах політичної, економічної й соціальної нестабільності. Як правило, ці стратегії носять стихійний характер ("метод проб і помилок", відхід в "тіньову економіку" і т.д.), що не йде на користь розвитку економіки в цілому. Перехід від стихійних адаптаційних стратегій до більш осмислених й економічно обґрунтованих є найважливішим завданням розвитку малого бізнесу.

В останні роки з'явився ряд вітчизняних і закордонних публікацій, присвячених правовим, методологічним, методичним і практичним аспектами діяльності малого підприємництва. Незважаючи на значну кількість джерел, широке коло питань, пов'язаних з вдосконаленням керування малими підприємствами в умовах переходу до ринкової економіки, не одержало досить повного й системного рішення. В нашій роботі ми запропонували підхід, заснований на розробці й застосуванні економічно обґрунтованих стратегій адаптації.

Мета роботи - розробка адаптивного підходу до керування малим підприємством і дослідження ефективності його використання.

Об'єкт дослідження - мале підприємство.

Предмет дослідження - керування малим підприємством в умовах ринкової економіки.

Виходячи із цього, у роботі поставлені й вирішені наступні завдання:

дослідження особливостей керування малими підприємствами на основі закордонного й вітчизняного досвіду;

розробка стратегії адаптивного керування малим підприємством на основі даних фінансового аналізу;

побудова адаптивної моделі керування малим підприємством, що включає оптимізацію його діяльності на різних часових етапах.

Методологічною основою курсової роботи є вітчизняні й закордонні джерела з питань малого підприємництва, включаючи статті, аналітичні посібники, монографії. Дослідження проводилися на основі принципів теорії керування, широкого застосування економіко-математичних методів і сучасних комп'ютерних технологій.

Розділ 1. Адаптивне керування малим підприємством в умовах ринкової економіки

1.1 Адаптивне керування малим бізнесом. Концепція стійкого розвитку малих і середніх підприємств

Малі й середні підприємства (МСП) являють собою приклад економічної системи, відмінними рисами якої є:

більша гнучкість і можливість адаптації до впливів зовнішнього середовища;

вразливість і низька правова захищеність;

обмеженість фінансових ресурсів;

невелика тривалість виробничого циклу;

спрощена модель керування.

Економічна стійкість МСП визначається комплексним впливом факторів зовнішнього й внутрішнього середовища фірми. Стійке функціонування МСП забезпечується оптимальним сполученням всіх цих факторів. Одним з факторів, що перешкоджають розвитку малого бізнесу є низький рівень менеджменту. У цьому зв'язку для забезпечення економічної стійкості МСП необхідне вдосконалювання підходів, методів і інструментів керування, їхня адаптація до специфіки малого й середнього бізнесу [4]. Досить ефективним є використання для цих цілей комбінації різних механізмів керування: адаптивного, процесного, антикризового й інноваційного.

Адаптивний механізм використовується в тому випадку, коли виникає необхідність швидкого реагування на різьку зміну зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства [6]. Основна його мета - усунення або зменшення несприятливого впливу цих змін. Адаптивний підхід є розвитком ситуаційного й характеризується великою гнучкістю, швидким часом керування об'єктом, наявністю зворотнього зв'язку. Використання даного підходу дозволяє здійснювати адаптацію не тільки об'єкта (підприємство), але й суб'єкта (керівника) і оптимізувати виробничу діяльність організації.

Антикризовий механізм полягає в тім, щоб мінімізувати імовірність появи й наслідків можливих кризових явищ на підприємстві. Він являє собою систему стратегічних і оперативних заходів, спрямованих на попередню діагностику банкрутства й фінансову стабілізацію [7]. Стосовно малих і середніх підприємств ці заходи повинні включати також керування ризиками, динамічну оптимізацію фінансових, матеріальних і інформаційних потоків, вибір стратегії фінансування, а також комплекс організаційних і юридичних заходів щодо захисту бізнесу.

Процесний механізм заснований на виділенні бізнес-процесів, їхньому аналізі й удосконалюванні. Він дозволяє виявити резерви для підвищення конкурентоспроможності компанії й ефективності її роботи, допомагає координувати взаємодію підрозділів і дозволяє поліпшувати якість продукції й обслуговування клієнтів. Механізми оптимізації бізнес-процесів включають елементи процесного підходу до керування, адаптовані стосовно до МСП. У їхній склад входять [14]:

моделювання бізнес-процесів МСП і їхній реінжиніринг;

контролінг (бюджетування, керування витратами й аналіз відхилень);

розробка й впровадження системи збалансованих показників для МСП.

Інноваційний механізм стійкого розвитку припускає реалізацію малими й середніми підприємствами конкурентних переваг високого порядку, заснованих на використанні нових технологій, високої кваліфікації працівників і нових підходів у керуванні [5]. Стійкий розвиток підприємства визначається його інноваційним потенціалом і інноваційною активністю [11]. Метою інноваційного керування є ріст продуктивності праці, підвищення конкурентоспроможності продукції й підприємства на внутрішньому й зовнішньому ринках, а також створення інфраструктури малого й середнього інноваційного бізнесу, що включає в себе правові, інституціональні, фінансові й технологічні аспекти.

В рамках розробленої концепції передбачається використання одного або одночасно декількох із запропонованих вище механізмів, які не виключають один одного, а навпаки, взаємно доповнюють. У кожному конкретному випадку пропонується використовувати комбінацію адаптивного, антикризового, процесного та інноваційного механізмів з різним ступенем значимості кожного з них. Наведемо схему, що відбиває детермінанти стійкого розвитку МСП.

Рис.1.1 Детермінанти стійкого розвитку МСП

1. Динаміка розвитку МСП. Наприкінці 80-х років XX століття основним механізмом керування підприємством був адаптивний. У цей час формувалися стихійні стратегії адаптації малих підприємств, спрямовані на виживання.

Як наслідок, поряд з адаптивними механізмами підприємства все частіше стали застосовувати антикризові механізми керування. У цей час підприємства все більшу увагу стали приділяти процесному й інноваційному механізмам керування підприємством. На жаль, прикладів застосування цих сучасних механізмів керування на підприємствах малого й середнього бізнесу вкрай мало. Це пояснюється інертністю мислення, складністю процесів впровадження нових управлінських технологій і недостатністю ресурсів.

Макроекономічна ситуація. Адаптаційні можливості сектора малого бізнесу досить значні, їхнє пристосування до зміни економічної кон'юнктури здійснюється більш швидко й безболісно, ніж у великих підприємств. При цьому механізми керування, що забезпечують відносну стійкість МСП в умовах зміни фаз економічних циклів повинні варіюватися.

У фазі кризи багато підприємств використовують адаптаційні стратегії керування, починають застосовувати антикризові механізми, і лише деякі наважуються на впровадження високо ризикованих інноваційних стратегій спрямованих на підвищення конкурентоспроможності.

У фазі депресії представляється можливим сполучення всіх чотирьох механізмів керування: адаптивний і антикризовий - аналіз по відхиленнях, економія матеріальних ресурсів; інноваційний - пошук нових продуктів і технологій; процесний - реконструкція й реінженіринг бізнес-процесів. Пріоритетними у фазі пожвавлення й підйому є процесний і інноваційний підходи до керування МСП.