Характеристика черепно-мозкової травми. Спостереження зміни психологічного та фізіологічного стану хворих зі струсом та забоєм мозку під впливом методів та засобів реабілітації: лікувальної фізичної культури, масажу, гідротерапії та бальнеотерапії.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Факультет фізичного виховання

Кафедра медико-біологічних основ і фізичної реабілітації

Тема курсової роботи

Застосування методів фізичної реабілітації при

закритій черепно-мозковій травмі

Курсова робота

з фізичної реабілітації

студента групи 55

факультету фізичного виховання

спеціальність:фізична реабілітація

Фролова Єгора В'ячеславовича

Науковий керівник: кандидат

медичних наук Брикульська М.В

Кіровоград - 2009 рік

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

УФО - ультрафіолетове опромінення;

ЛФК - лікувальна фізкультура;

УВЧ - електричне поле ультрависокої частоти;

ДДС - діадинамічний струм;

ДМХ - деціметрові хвилі;

УЗП - ультразвукова плерографія;

В.П. - вихідне положення.

СКОРОЧЕННЯ ОДИНИЦЬ ВИМІРЮВАННЯ

хв - хвилина;

мА - міліампер;

см2 - сантиметр у квадраті;

мс - мілісекунда;

Гц - герц.

міс - місяць;

мол - моль;

атм - атмосфера.

ВСТУП

Черепно-мозкова травма є однією з найбільш часто зустічаємих ушкоджень головного мозку. В наш час це питання викликає велику занепокоєніть не тількі лікарів, але і людей які не мають відношення до медицини.

Сучасний ритм життя, недотримання та байдуже відношення до правил безпеки є одним з факторів, що може призвести до отримання травми.

Актуальність даної проблеми полягає в тому, що дана патологія є надзвичайно тяжкою та може давати дуже тяжкі ускладнення. Ми вважаємо, що акцентуючі увагу на даній проблемі ми зможемо якимось чином допомогти у вирішенні даних проблем та знаходженні нових методів лікування людей з цією патологією. Крім того актуальність цього питання зумовлює те, що детально ця проблема повністю ще не розглянута.

Об'єктом спостереження є пацієнти віком від 8 до 15 років , які перенесли струс та забій мозку.

Предметом спостереження є зміна психологічного та фізіологічного стану хворих зі струсом та забоем мозку під впливом методів та засобів реабілітації таких як, лікувальна фізична культура, фізіотерапія, масаж, гідротерапія, бальнеотерапія.

Метою спостереження є скласти реабілітаційну програму для хворих які перинесли закриту черепно-мозкову травму, використовуючи такі методи реабілітації, як лікувальна фізична культура, масаж, гідротерапія, бальнеотерапія, та визначити їхню ефективність при патології даного роду.

Завдання спостереження:

1. аналіз літературних джерел;

2. охарактезувати наявні підходи до призначення засобів фізичної реабілітації хворим після закритої черепно-мозкової травми;

3. обгрунтувати і розробити програми фізичної реабілітації для дітей які перенесли струс та забій мозку, для нормалізації їхнього психологічного стану та фізіологічного стану організму;

4. прослідкувати суб'єктивні та об'єктивні зміни, визначити відмінності у впливі засобів лікувальної фізичної культури, фізіотерапії, масажу, гідротерапії, гідротерапіїї в залежності від індивідуальних особливостей пацієнтів;

Методи спостереження: Теоретичні - аналіз, синтез, узагальнення наукових відомостей, стосовно основних методів та методик фізичної реабілітації, можливостей їх використання та вдосконалення.

Статистичні - визначення статистичної достовірності відомостей результатів констатуючого та формуючого спостереження.

Об'єктивні данні - визначення артеріального тиску, частоти дихання та пульсу. Визначення проявів захворювання - характеристика сну, проявів головного болю.

Наукова новизна нашого дослідження полягає в тому, що реабілітація як самостійна галузь з'явилась відносно не так вже давно і даними проблемами займались різні галузі медицини, у нашому випадку це неврологічна сфера. Дане дослідження являє собою відносно нових підхід для вирішення проблем людей які зазнали травми головного мозку.

Практичне значення являє собою можливість розглядати матеріал викладений в роботі як науковий посібник у сфері фізичної реабілітації, та можливість вдосконалення його для подальшого розглянення проблем у даній галузі.

Матеріали спостереження: перевірка ефективності дослідження проходила на базі Дитячої міської лікарні. Було відібрано 20 хворих дітей з діагнозом струс мозку та забій мозку, які поділені на дві групи :основну та контрольну. Вікова категорія 8-15 років.

РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ

1.1 Етіологія та патогенез

Черепно-мозкова травма становить 25-45% всіх випадків травматичних ушкоджень у ранньому дитячому та підлітковому віці. Частота черепно-мозкової травми в останні роки значно зростає за рахунок збільшення частоти автомобільних і транспортних травм. Черепно-мозкові ушкодження розділяють на закриті, при яких зберігається цілісність кісток і твердої мозкової оболонки, і відкриті, які можуть бути непроникаючими при збереженні мозкової оболонки та проникаючими при її ушкодженні.[2, с.489]

До закритої черепно-мозкової травми відносяться струс мозку (commotio cerebri), забій мозку (contusio cerebri), здавлення мозку (compressio cerebri). Закрита черепно-мозкова травма спостерігається частіше, ніж відкрита, на її частку доводиться 83,5% всіх черепно-мозкових ушкоджень. Більша частина ушкоджень черепа спостерігається в дошкільному та молодшому шкільному віці (85-87%), більше половини з них (48%) - у віці 7-12 років. На весняно-літню пору року доводиться 66,6%, на осінньо-зимовий час - 33,4% випадків травм черепа. Має значення зниження рухової активності дітей у холодну пору року.[2, с.490]

Анатомо-фізіологічні особливості зростаючого організму (вразливість мозкової тканини, підвищена чутливість дитячого мозку до гіпоксії, схильність його до набряку внаслідок підвищеної проникності церебральних судин, лабільності водного та електролітного балансу та інших біохімічних процесів і разом з тим висока функціональна пристосованість мозкової тканини до морфологічних дефектів) визначають характер проходження черепно-мозкових ушкоджень у дітей. В основі патогенезу будь-якої черепно-мозкової травми лежить механічний вплив на череп і мозок. Зміни шкірних покривів і кісток черепа, оболонок і речовини мозку прямо залежать від характеру і сили механічного впливу.

Крім локального впливу (крововилив у місці забою), механічна сила сприяє розвитку патоморфологічних змін у місці, протилежному нанесенню удару, лікворна хвиля приводить до ліквородинамічних порушень. Можливий лінійний і ротаційний зсув речовини мозку. Механічна сила впливає на весь головний мозок у цілому, що пов'язане з гідравлічною дією лікворної хвилі. Виникає ланцюг патофізіологічних процесів, що протікають фазно, серед яких провідна роль належить рефлекторним вазомоторним реакціям і ліквородинамічним порушенням. Первинні вазомоторні зміни в головному мозку носять диффузний характер з перевагою ангіоспастичних явищ, що викликано порушенням функцій вищих вазомоторних центрів мозкового стовбура та гіпоталамуса. Спазм судин мозку спричиняє різкі циркуляторні та нейродинамічні порушення в центральній нервовій системі. Деякі автори зв'язують первинні дифузійні вегетативно-вазомоторні порушення, що клінічно проявляються втратою свідомості, головним болем, амнезією, запамороченням, зміною пульсу і артеріального тиску, з функціональною асинапсією мозку. [2, с.492]

В тяжких випадках вазомоторні і нейродинамічні зміни стають початковою ланкою складних патофізіологічних зрушень у центральній нервовій системі. Ангіоспaстичні явища перемінюються паралітичними, знижується тонус судинної стінки, уповільнюється кровоток, підвищується проникність капілярів, що сприяє виходу плазми із судинного русла в периваскулярний простір, розвивається набряк мозку.

Поряд з механічними і вазомоторними факторами важливим у патогенезі закритої черепно-мозкової травми є підвищення внутрішньочерепного тиску, що виникає внаслідок удару, а також ліквородинамічні порушення, що мають вторинний характер (гіперсекреція цереброспінальної рідини, венозний застій, підвищення внутрішньочерепного тиску). Уповільнення мозкового кровотока, венозний застій створюють сприятливі умови для виникнення метаболічних порушень у головному мозку.

Недостатній перехід кисню із крові в тканину викликає гіпоксію мозку, нагромадження недоокислених продуктів обміну, ацидоз мозкової тканини. Розвиток метаболічного ацидозу сприяє зміні коллоїдно-осмотичного тиску тканини, поглинанню надлишкової рідини, приводячи до набряку - набряканню мозку. Будучи надзвичайним подразником, черепно-мозкова травма викликає в організмі стан напруги - стрес. Найбільш вразливий при черепно-мозковій травмі є , відносно фіксований і багато васкуляризованний гіпоталамо-гипофізарний відділ мозку. Саме цьому мозковому утворенню належить координуюча роль у функціонуванні адаптаційних механізмів пристосування організму до...