Вплив ритмічної краніоцеребральної гіпотермії на нейрогуморальні механізми регуляції циклічних процесів репродуктивної системи

Пошук в експерименті впливу ритмічної краніоцеребральної гіпотермії на нейрогуморальні механізми регуляції циклічних процесів репродуктивної системи в самок-щурів, які перенесли емоційно-больовий стрес. Регуляторні процеси в центральній нервовій системі.
Краткое сожержание материала:

3

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ КРІОБІОЛОГІЇ І КРІОМЕДИЦИНИ

Єршова Ольга Володимирівна

УДК 616.89-008.19:618.179:615.832.9

Вплив ритмічної краніоцеребральної гіпотермії на

нейрогуморальні механізми регуляції циклічних процесів

репродуктивної системи

(експериментальне дослідження)

14.01.35 - кріомедицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків - 2008



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України

Науковий керівник:

академік НАН України, доктор медичних наук, професор

Грищенко Валентин Іванович,

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, директор, м. Харків.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Лазаренко Вікторія Валентинівна, Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології № 1

Доктор медичних наук,

Компанієць Антоніна Михайлівна, завідувач відділу кріопротекторів Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України.

Захист відбудеться “22” квітня 2008 р. о ”13-30” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.242.01 в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України (61015, м. Харків, вул. Переяславська, 23).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України (61015,м. Харків, вул.. Переяславська, 23).

Автореферат розіслано “ 20 ” березня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

член-кореспондент НАН України,

доктор медичних наук, професор Гольцев А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Порушення процесів репродукції є актуальною проблемою, що змушує фахівців шукати нові підходи до вибору терапії, а також і до експериментального моделювання для вивчення механізмів формування патологічних змін з метою розробки нових нетрадиційних методів лікування. За даними різних авторів на частку жіночої безплідності в шлюбі доводиться в різних регіонах України 45-85%. При цьому ендокринний синдром визначається в 1/3 випадків від загальної кількості хворих на безплідність з порушенням менструальної функції (Жерновая Я. С. 1995. Вихляева Е. М. 1997. Бабичев В. Н. 1998). Репродуктивна система є функціональною системою, що відображає всі функціональні зміни, які відбуваються в організмі. Вона є центрально-периферичним утворенням, яке забезпечує власну єдність циклічної регуляції на основі прямих і зворотних зв'язків (від центру до периферії й від периферії до центра), при наявності специфічних морфофункціональних утворень у центрі та на периферії. У цьому полягає головна біологічна мета репродуктивної системи - збереження біологічного, генетично детермінованого виду. Афективні розлади, що виникають при хронічному або гострому стресі, внаслідок несприятливих екологічних умов, соціальних і побутових факторів, погіршуючих психоемоційний стан. В результаті змінюються нейрохімічні процеси і формується стійке замкнуте патологічне коло ”психосоматичного розладу“ з розвитком нейроендокринного синдрому. До нейроендокринного синдрому, у першу чергу, відносять гіпоталамічний синдром - як поліетіологічний симптомо-комплекс нейрогуморальних змін процесів у системі епіфіз - гіпоталамус - гіпофіз, які виявляються у порушенні менструального циклу та овуляторних функцій, різних сексуальних розладах , сексуальній дисгармонії. Внаслідок емоційних стресових перевантажень відбуваються зміни в системі епіфіз - гіпоталамус - гіпофіз, які виявляються у підвищенні рівня пролактину, зниженні секреції прогестерону та естрадіолу, порушенні співвідношення гонадотропінів, зміні рівня фолікулостимулюючого гормону. Екзогенна гормональна корекція гормонального спектра при відсутності будь-яких соматичних порушень не забезпечує позитивного ефекту. Відомо, що використання в терапії безплідності нейроендокринного генезу нейротропних засобів сприяє підвищенню рівня неспе-цифічної резистентності шляхом зміни нейровегетативної регуляції. При терапії гіпоталамічного нейроендокринного синдрому (як однієї з причин безплідності) поряд із загальноприйнятими методами застосовують нетрадиційні підходи, які дозволяють здійснювати контрольований спрямований вплив на структури центральної нервової системи. На нашу думку, таким методом може бути ритмічна краніоцеребральна гіпотермія (РКЦГ).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках міжнародного наукового співробітництва кафедри ЮНЕСКО за темою НДР № 97 Інститута проблем кріобіології і кріомедицини НАН України № держреєстрації 0106U002162 “Фізіологічні і патофізіологічні механізми дії низьких температур на стан центральної нервової, серцево-судиної та ендокринної систем у тварин різних вікових груп”.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - визначення в експерименті впливу ритмічної краніоцеребральної гіпотермії на нейрогуморальні механізми регуляції циклічних процесів репродуктивної системи в самок-щурів, які перенесли емоційно-больовий стрес (ЕБС).

Відповідно до поставленої мети передбачалося вирішити наступні задачі:

Визначити зміни центральної регуляції циклічних процесів у статевій системі самок-щурів в умовах ЕБС.

Вивчити зміни циклічних процесів репродуктивної системи самок-щурів в умовах ЕБС.

Виявити зміни нейрогуморальної регуляції циклічних процесів репродуктивної системи в самок-щурів, що перенесли ЕБС та РКЦГ.

Визначити характер морфофункціональних змін у центральній нервовій системі у самок-щурів, які перенесли ЕБС, та наступний вплив РКЦГ.

5.Теоретично обґрунтувати на підставі проведених експериментів можливість використання РКЦГ для корекції порушень функцій репродуктивної системи після стресу.

Об'єкт дослідження. Регуляторні процеси в центральній нервовій системі (епіфіз, гіпоталамус, гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ)) та їх вплив на гормональні фактори регуляції циклічних процесів репродуктивних функцій самок-щурів при ЕБС.

Предмет дослідження. Функціональний стан нейромедіаторних процесів і динаміка показників рівня гормонів у периферичній крові при стрес-індукованих порушеннях репродуктивної системи самок-щурів і після РКЦГ.

Методи дослідження. У роботі використано морфологічний метод, імуноферментний аналіз, методи математичного аналізу серцевого ритму і біоелектричної активності мозку (БЕА), функціональний і радіоізотопний методи проникності ГЕБ та секреції медіаторів у структурах мозку. Рівень лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), естрадіолу (Е) визначали у периферичній крові імуноферментним методом. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за методом Стьюдента-Фішера.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчено можливість використання РКЦГ для корекції нейрогуморальних механізмів регуляції циклічних процесів у репродуктивній системі самок-щурів внаслідок ЕБС. Уперше встановлено вплив РКЦГ на взаємозв'язок процесів секреції нейромедіаторів у системі епіфіз-гіпоталамус. Показано зміни вегетативної регуляції периферичних процесів при порушеннях репродуктивних функцій після ЕБС та використанна РКЦГ. Доведено, що після використання РКЦГ при стрес-індукованих порушеннях циклічності процесів репродукції спостерігається на всіх стадіях естрального циклу нормалізація рівня ФСГ, ЛГ і Е. Визначено роль і значення змін проникності гістогематичних бар'єрів ( на прикладі ГЕБ) для реалізації механізмів терапевтичної дії РКЦГ.

Практичне значення одержаних результатів. Результати експери-ментальних досліджень дозволили виявити терапевтичні ефекти нетрадиційних методів для корекції порушень нейрогуморальних механізмів регуляції циклічних процесів репродуктивної системи. Спрямовано використані фізіологічні ефекти РКЦГ для впливу на різні ієрархічні рівні регуляції функцій репродуктивної системи (центральні та периферичні). Теоретично обґрунтувана можливість використання РКЦГ у клініці лікування нейрогуморальних (гіпоталамічних) форм безплідності.

Особистий внесок здобувача. Результати експериментів дисертації є самостійним дослідженням автора. Автор самостійно сформулював мету, визначив завдання роботи та розробив експериментальну модель. Експериментальні та дослідження, аналіз спостережень, обговорення, інтерпретацію та узагальнення одержаних результатів дисертант виконував самостійно. Висновки роботи базуються на оцінці власних результатів і аналізі літературних даних.

У спільних наукових публікаціях співавторам належать дані щодо радіоізотопного визначення секреції нейромедіаторів і проникності ГЕБ (радіо-ізотопний метод виконано в лабораторії генетики Українського НДІ свинарства м. Полтава, згідно з договором про наукове співробітництво). В опублікованих спільно з співавторами роботах особистий внесок здобувача полягає: