Розробка сучасних методів ведення вагітності та пологів у жінок з остеопенічним синдромом
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТАмро Ірина ГеннадіївнаУДК 618.3+618.5] -06: 616.71-008.9-07-084-085Розробка сучасних методів ведення вагітності та пологів у жінок з остеопенічним синдромом14.01.01 – акушерство та гінекологіяАвторефератдисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Харків – 2008Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Грищенко Ольга Валентинівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри перинатології та гінекології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Громова Антоніна Макарівна, Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава, завідувач кафедри акушерства та гінекології; доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України м. Київ, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1. Захист дисертації відбудеться “28” лютого 2008 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01. при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4). З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4). Автореферат розісланий “28” січня 2008 р. Учений секретар спеціалізованої вченої ради,доктор медичних наук, професор В.В. ЛазуренкоЗагальна характеристика роботиАктуальність проблеми. У сучасних умовах зростає значення прогнозування наслідків пологів, в якому важлива роль відводиться раціональному веденню вагітності і пологів, профілактиці перинатальної захворюваності і смертності. Боротьба з різними видами акушерського травматизму та їх наслідками є однією з найбільш гострих проблем сучасного акушерства (М.С. Бажирова, Є.А. Чернуха, 1990; О.О. Зелінський, Б.М. Венцківський, 1994). Одне з перших місць в структурі захворюваності населення займають хвороби опорно-рухової системи (ОРС) (Є.Л. Насонов, 1998; В.М. Карнацький, 2001). Враховуючи загальносвітові тенденції захворюваності населення планети, ВОЗ проголосила перше десятиріччя XXI століття Декадою хвороб кісток і суглобів (Ю. Франке, Р. Рунге, 1995; Л. Море, 1999; М.О. Корж, В.В. Поворознюк та співав., 2002). Прояви патології кісткової тканини (КТ) в акушерстві постійно привертали увагу дослідників, які по-різному трактували наявність клінічних ознак, про що свідчить численність підходів до оцінки даної проблеми і відмінності в термінології. У післяпологовому періоді акушери зустрічаються з розширеннями і розривами тазових зчленувань, частота яких в деяких випадках досягає 2,2 – 4% (М.Ф. Айзенберг, 1962; Н.М. Глебова, О.А. Коничева, 1983; В. Ф Трубніков та співав., 1989). Зарубіжні автори повідомляють про фізіологічне розслаблення тазового поясу, яке можна узагальнено назвати “біль в ділянці тазу” (M. J. A. Engelen, R. L. Diercks, 1995; I. M. Mogren, A.I. Pohjanen, 2005). Практичні лікарі часто обмежуються констатацією скарг вагітних на судоми у м'язах, болі в кістках та зчленуваннях тазу без призначення будь-якого лікування. Проблема стає явною при виникненні ускладнень у новонароджених (патології розвитку кістково-м'язової системи, травматичному пошкодженні ключиці, збільшенні розмірів швів і тім`ячка черепа) і (або) породіль у вигляді післяпологового пошкодження тазових зчленувань, які вимагають тривалого лікування (В.М. Копішко, 1980; В.Г. Климовицький, Г.В. Лобанов та співав., 2003
