Емоційна оцінка музичних творів

Сучасні напрацювання в області сприйняття і емоційної оцінки музики. Розробка стимульного матеріалу. Оптимальний об’єм експериментальної групи. Визначення шкал, з якими працюватимуть опитувані. Перевірка правомірності, ефективності проведених досліджень.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

48

Размещено на

Курсова робота

тема:

«Емоційна оцінка музичних творів»

Вступ

Об'єкт дослідження:

Процес сприймання музики

Предмет дослідження:

Прояви характеристик емоційних переживань в процесі сприймання музики

Мета:

Виявлення особливостей проявів характеристик емоційних переживань в процесі сприймання музики в залежності від її виразних властивостей.

Актуальність:

Проблематика сприйняття музики є класичною для психічних досліджень. Наукові основи цієї проблеми були закладені Г. Гельмгольцем, К. Штумпфом, В. Вундтом і іншими. Однак саме сьогодні ця проблема постає важливою як ніколи раніше. В зв'язку із появою новітніх технологій стала розвиватися і змінюватися музика, також значно збільшилося місце музики у житті людей. Такі швидкі і радикальні зміни у культурі музики, порівняно із минулим, вимагають приділити цьому питанню увагу. Отже, однією з важливих проблем на сьогодні є вплив музики на психіку і соматику людини.

На сьогоднішній час не так багато відомо про те, як впливає музика на людину. Він має бути досліджений, на сам перед для того, що убезпечити людину від неприємних наслідків.

Також цікавими є спроби створити «штучного композитора» на основі штучного інтелекту. Так як музика має виключно логічну мову, це здається досить простою задачею, але питання полягає у тому, як людина сприйматиме «штучну» музику. Для цього, знову таки, необхідно знати як і завдяки чому ми сприймаємо музику саме так, а не інакше. Тоді можливим буде створити програму, яка б «розуміла» музику так само як і людина.

Теоретичну базу дослідження склали роботи Зарипова Р.Х., Бочкарева Л.Л., Назайкіна Е.В., Теплова Б.М.

Гіпотези:

1) Зміни виразних властивостей музики призводить до зміни особливостей проявів характеристик емоційних переживань.

2) Особливості проявів характеристик емоційних переживань змінюються систематично, в залежності від зміни виразних властивостей музики.

Задачі дослідження:

1) Розглянути сучасні напрацювання в області сприйняття і емоційної оцінки музики

2) Розробити стимульний матеріал

3) Визначити оптимальний об'єм експериментальної групи

4) Визначити оптимальний об'єм і компонування експериментального матеріалу

5) Визначити шкали, з якими працюватимуть опитувані

6) Перевірити правомірність дослідження

1. Психологія музичного сприйняття

«Композиторы размышляют и о процессах творчества, и о том, как воспримет их музыку многоликая масса слушателей. Исполнители, достигшие высочайших вершин мастерства, задумываются о причинах так называемого «эстрадного волнения», о необходимости сохранять эмоциональную непритупляемость, свежесть исполнительского слышания произведений, десятки и сотни раз игранных в процессе разучивания и репетиционной работы, об умении устанавливать контакт с аудиторией. Слушатели иногда задают себе внешне прямолинейный вопрос: как воспринимать музыку - и ищут ответа на него в брошюрах и лекциях на эту тему». Такими словами Е. Назайкін пояснює нагальність проблеми, що існувала вже довгий час, але саме в 20 столітті, завдяки розвитку наук про людину, знайшла своє місце в наукових працях. А саме - психологічний аспект сприйняття музики. Безліч видів діяльності потребують докладнішого вивчення і розробки психології музичного сприйняття, в визначенні ролі, що грають його закони в найрізноманітніших сферах музичної діяльності. Проблеми музичного сприйняття досліджувалися у спеціальній психологічній літературі і зачіпалися в музикознавчих працях.

Власне психологічні дослідження сприйняття музики почалися в середині 19 століття. Перші з них були далекі від музичної теорії, вони зачіпали елементарний психофізіологічний аспект, готуючи основу для подальших, глибших досліджень. На початкових етапах та частина психології музики, що зараз вважається її акустико-фізіологічним базисом, сприймалася як ціла і завершена галузь психології. На сучасному етапі психологія музичного сприйняття набула рис власне психологічного знання. Тепер її предмет складають такі проблеми як:

· Сприйняття слухачем в деталях і в цілому музичного твору як специфічний процес

· Психічні передумови естетичного переживання, розуміння, оцінки, тощо

· Як закономірності сприйняття відображаються в музичній мові і будові конкретних творів

· Які психологічні механізми зв'язку музики і дійсності, тощо

Асоціативна психологія пояснювала ці процеси, зводячи їх до операцій з елементарними одиницями інформації. Гештальт психологія керувалася ідеєю про те, що первинним є власне сприйняття, по відношенню до відчуття. Таким чином, ідеї гештальтпсихології були близькі музикознавцям, що цікавляться закономірностями сприйняття музичних творів як цілісних художньо-естетичних об'єктів. Також слід відмітити роль соціальної психології, що досліджує проблеми соціального впливу на процеси музичного сприйняття, виконання, творчості, тощо. Ці дослідження підкреслюють важливість таких національно-психічних, політико-ідеологічних, морально етичних факторів, тощо. В музично-соціологічних дослідженнях ставляться завдання двох типів: по-перше, - виявлення музичних потреб, смаків та особливостей музичної діяльності (зокрема, сприйняття) людей в різних соціальних групах і, по-друге, аналіз соціальних функцій музики і функціональних зв'язків, що охоплюють музичне життя суспільства. Власне в руслі соціологічного підходу розробляється проблема музичних здібностей, що має неабияке практичне значення. Генетична психологія зосереджена на дослідженні розвитку музичних навиків, їх вродженості і набутості. Психологія музичного сприйняття містить ще безліч підходів, що досліджують музичну діяльність з різних сторін.

2. Особливості музичної виразності

Для аналізу мелодії на предмет її структури доцільно користуватися нотним записом, що є графічною символізацією її висотно-часової характеристики. Саме тим, що музика існує в часі, вона і відрізняється від живопису, архітектури, тощо. И саме тому важко аналізувати власне твір, тому доводиться звертатися до символізованої форми. Але через це дослідник втрачає таку велику частину музичної виразності, як власне привнесені виконавцем власні емоції, що часом мають більше значення, ніж сама суха мелодія.

Але якщо зосередитися на власне мелодії, то слід виділити такі її основні сторони [9]: масштабна, ритмічна, звуковисотна і ладо гармонійна. Власне масштабна сторона мелодії є найменш формалізованою і може налічувати безліч варіацій, її слід вивчати окремо. Тому далі будуть детально досліджені саме інші три компоненти мелодії, що власне стосуються не мелодії, а музики як особливої мови.

Зарипов Р.Х. [9], розглядаючи музику як об'єкт моделювання вказує на її особливість так: «Музыка обладает весьма важной особенностью, которая с точки зрения моделирования выгодно отличает ее от других видов искусства. Музыкальное произведение, как и произведения других видов искусства, воплощает идеи, мысли, настроения и отражает действительность отвлеченно от точного изображения ее наглядных, конкретных внешних признаков, представляя собой вполне определенную специфическую структуру. Музыка в определенном смысле относится к выразительным, а не изобразительным видам исскуства. Музыкальное искусство - это не только способ выражения и возбуждения человеческих эмоций и настроения, но и своеобразный метод мышления со своей структурой, грамматикой и логикой». Таким чином, він виділяє виняткову логічність структури музики і особливий зв'язок її з людськими емоціями і почуттями.

Зв'язок музики з емоціями підкреслювали багато разів. Зокрема:

«Совершенная музыка приводит сердце в точно такое же состояние, какое испытываешь, наслаждаясь присутствием любимого существа, то есть музыка дает, несомненно, самое яркое счастье, какое только возможно на земле» Стендаль

«Музыка создает чувства, которых нет в жизни» Виткевич Станислав.

Також не раз вказувалось на особливу музичну мову, що майже неможливо перенести у слова:

«О музыке нужно писать нотами» Пашковский Болеслав

«Единственно возможный комментарий к музыкальному сочинению - другое музыкальное сочинение» Игорь Стравинский

«Говорить о музыке - все равно что танцевать об архитектуре» Дэвид Бирн.

Отже, як сказав Авербах Бертольд, об'єднавши ці дві ідеї: «Музика єдина є світовою мовою і не потребує перекладу, адже говорить про душу».

Таким чином, саме на основі музики можна дізнатися багато про особливості емоційної сфери. А логічність і структурованість музики значно полегшує проведення експериментів.

У психології мало досліджена проблема причин появи емоцій, емоціогенних ситуацій. Одна із спроб розкрити цей феномен - класифікація емоціогенних ситуацій П. Фресса, яка як відправну точку використовує мотиваційну теорію, тобто класифікує ситуац...