В.А. Моцарт - великий австрійський композитор, видатний представник віденського класицизму

Біографічні відомості про життя В. Моцарта - австрійського композитора, піаніста. Створення опери "Безумний день, или Женитьба Фигаро". Музичний портрет героя. Симфонія соль-мінор, її головні партії, ідея та тема. Прем’єра "Чарівної флейти" Моцарта.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Печеніжинська дитяча музична школа

Методична доповідь

«В.А.Моцарт - великий австрійський композитор, видатний представник віденського класицизму»

Викладач Фотуйма С.Д.

смт.Печеніжин 2006-2007 н.р

Вольфганг Амадей Моцарт - великий австрійський композитор, видатний представник віденського класицизму

«Вічне сонячне світло в музиці, ім'я тобі « Моцарт» -

Так писав у своїй книзі «Музика і її представники» - А.Г.Рубінштейн. Життя геніального австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта дивовижне і незвичайне. Його яскравий, щедрий талант, постійна творча наснага зробили з нього індивідуальну особистість. Моцарт прожив всього 36 років. Недивлячись на безперервну концертну діяльність, яка почалася з 6 років, він створив за цей час багато музичних творів. Моцартом написано біля 50 симфоній, 19 опер, сонати, квартети, квінтети, реквієм та інші твори різних жанрів.

П.І.Чайковський писав: « За моїм глибоким переконанням, Моцарт є вища, кульмінаційна вершина, до якої краса досягнула в сфері музики. Ніхто не примушував мене плакати, тремтіти від захоплення, від пізнання близькості до чого, що ми звемо ідеалом, як він. В Моцарті я люблю все, адже ми любимо в людині все, яку ми дійсно любимо.»

Опираючись на досягнення Гайдна в сонатно-симфонічній музиці Моцарт вніс багато оригінального і нового. Велику художню цінність являють його опери: «Весілля Фігаро», «Дон-Жуан», «Чарівна флейта» користуються великим успіхом ось уже понад 200 років. Так само і в інших жанрах Моцарт сказав своє слово. Незвичайний талант Моцарта, його рання смерть притягують увагу не тільки сучасники композитора. Великий Пушкін писав трагедію «Моцарт і Сальєрі», а композитор Римський- Корсаков до цієї трагедії написа оперу.

Батько Моцарта - Леопольд Моцарт, родом з німецького міста Аугсбурга, був скрипалем, органістом, педагогом і композитором. Школа скрипкової гри, створена Леопольдом Моцартом, користувалася популярністю не тільки в Австрії і Німеччині, але і в інших країнах, також і в Росії. Працював він придворним музикантом у зальцбургського графа Турна, а пізніше поступив скрипалем в придворний оркестр зальцбургського архієпископа. З семи дітей з цього шлюбу- мати Моцарта Марія Анна - залишилися живими тільки двоє: дочка Марія Анна, яка народилася 1751 році і син Вольфганг, який народився 27 січня 1756 році в старовинному, дуже красивому гористому місті Зальцбург, розміщеному на берегах живописної ріки Зальцах. Його народження ледь не стало смертельним для матері кінцем, дуже не скоро вона встала на ноги після слабкості і хвороби. В дочки проявився музичний талант і батько почав з нею займатися на клавірі. Це зробило велике враження на хлопчика, якому було три роки. Він також сідав біля клавіру і довго підбирав маленькими пальчиками звуки, він запам'ятовував окремі місця музичних п'єс, які чув. Вольфгангу було 4 роки коли батько, ніби весело граючись вчив з ним на клавірі менуєта та інші п'єски. За короткий час він міг їх грати надзвичайно чисто і ритмічно. За цим проявилося прагнення до творчості. П'ятирічний Моцарт створював маленькі п'єси, які грав батькові і просив записати їх на папері. До шести років маленький музикант виконував складні віртуозні твори. Батьки не просили сина сідати за інструмент, навпаки вмовляли його перестати грати, щоб не перевтомитися. За цей же час хлопчик навчився грі на скрипці та органі. Батько та друзі не переставали дивуватися надзвичайно швидкому розвитку хлопчика. Леопольд Моцарт не хотів , щоб життя Вольфганга було важким і одноманітним, як і його. Адже не дивлячись на багаторічну непосильну роботу, сім'я жила скромно, і часто не могла розплатитися з боргами. Обмежувало можливості Леопольда Моцарта його залежна робота придворного музиканта. Тому талант сина зароджує надію побудувати його життя по іншому - більш цікаво і матеріально забезпечено. Батько вирішує везти хлопчика з сестрою в концертну подорож. Шестирічний музикант відправляється завоювати світ!

Сім'я Моцартів спочатку поїхала до Мюнхена і Відня, а потім великі міста Європи - Париж, Лондон. В Лондоні Моцарт познайомився близько з відомим музикантом Й.Х.Бахом - молодшим сином великого композитора Й.С.Баха. Недивлячись на різницю в віці, Бах багато розмовляв з Моцартом про музику, знайомив з своїми творами , грав з Моцартом в чотири руки, крім цього обидва імпровізували. Більше року сім'я Моцартів проживала в Лондоні, за цей час дали багато концертів, як для широкої публіки, так і для королівського палацу. Одержали запрошення в Голандіо, Моцарти поїхали в Амстердам, Гаагу та інші міста. Десять місяців прожили в Голандії. За цей час Моцарт багато писав: одну симфонію, шість сонат для клавесина і скрипки, збірник клавесинних капричіо.

Програма Моцартів була різноманітна і важка. Маленький Моцарт грав на клавесині і в чотири руки з сестрою. Не менш складні твори виконував на скрипці і органі. Імпровізував, тобто складав і виконував на задану мелодію, акомпанував співакам незнайомі йому твори. Вольфганга називали «Чудом ХVІІІ сторіччя».

Зачаровував витончену публіку і зовнішній вигляд малого віртуоза. Хлопчик був маленький на зріст, худощавий і блідий. Одягнений у важкий, розшитий золотом придворний костюм, в кучерявому і напудреному парику, як того вимагала мода, він був схожий на чарівну ляльку. Заради втіхи слухачі заставляли грати хлопчика на клавішах з закритим полотенцем або хусткою, очі виконувати важкі пасажі одним пальцем. Улюбленою розвагою публіки була перевірка його ідеального слуху. Вольфганг чув різницю між інтервалами в 1/8 тона, определяв висоту звука, взятого на будь-якому інструменті або предметі. Все це було дуже втомлююче, тим більше концерти в той час йшли по 4-5 годин. Не дивлячись на це, батько старався вчити сина, знайомити його з кращими творами музикантів того часу, відвідуючи з ним концерти, оперні театри, займався з ним композицією. В Парижі Вольфганг написав свої перші сонати для скрипки і фортепіано, а в Лондоні - симфонію, виконання яких приносило ще більшу славу. Маленький віртуоз і композитор підкорив Європу. Прославлена щаслива сім'я Моцартів 1766 році повернулася в рідний Зальцбург.

Але відпочинок тривав не довго. Батько готував сина до нових виступів, займався з ним композицією, працював над концертною програмою.

Тим часом, на замовлення Моцарт писав музику. Так, Віденський оперний театр заказав комічну оперу « Мнимая простушка», репетиція з артистом театру передвіщали успіх. Але перша опера так і не була виконана на віденській сцені. Вольфганг важко переживав першу невдачу. Музиканти завидували своєму 12 річному супернику. Для них Моцарт перестав бути чудо-дитиною і перетворився на серйозного, вже прославленого композитора. Батько вирішив везти Вольфганга в Італію, він був впевнений, що син посяде достойне місце в житті.

За три роки- (1770-1773) батько з сином побували у великих містах -

Римі, Мілані, Неаполі, Венеції, Флоренції. Вдруге Моцарт уже 14 літнім

музикантом пережавав тріумф. Його концерти проходили з великим успіхом. Моцарт виступав як клавесиніст-віртуоз: надприродня біглість пальців лівої руки, як акомпаніатор, як скрипаль і органіст. Крім цього Моцарт грав на органі в церквах, монастирях, соборах. Його концерти збиралу таку кількість, слухачів що до місця концертів важко було пройти, Моцарту. Програма концертів була повністю складена з творів самого композитора. Міланський оперний театр заказав Моцарту оперу «Митридат, цар Понтійський». За півроку написав цей твір, опера виконувалася 20 разів підряд з шаленим успіхом. Моцарт одержав нові замовлення на музичні твори. Поражали італійців фантастичний слух і геніальна пам'ять Вольфганга. Знаходячись в Римі в Сікстинській капелі під час виконання багатоголосного хорового твору, Моцарт запам'ятав його, і прийшовши додому записав твір. Твір виконувався всього два рази в рік, тому виносити ноти з церкви або переписувати їх заборонялося під страхом суворого покарання. Але перед чудо-музикантом відступила і церква; адже Моцарт не виносив ноти і не списував, але запам'ятав їх.

Вибрали Моцарта в члени Болонської академії - що було теж незвичним фактом. Його заняття з італійським теоретиком і композитором падре Мартіні, привели до небачених результатів. За півгодини геніальний хлопчик, написав важкий багатоголосний твір. Вперше в історії Академії її членом став юний композитор. Талант Моцарта одержав ще одну перемогу. За час перебування в Італії значно збагатив свої знання. Велике враження на Моцарта справили твори знаменитих італійських композиторів, живописців, скульпторів. Особливо часто Моцарт ходив на опери, концерти, вивчав манеру італійського співу, інструментальну та вокальну музику. Його симфонії, опери і інші твори написані в Італії і пізніше свідчать про глибоке вивчення італійської музики. Тепер батько твердо вірив, що забезпечить долю свого сина надійно і благополучно. Але цим мріям не судилося збутися. Роботу Моцарт ніде не міг знайти. Геніального юнака ніхто не оцінив по-справжньому. Італійців насторожувала самобутність обдарування Моцарта, серйозність його музики, новаторство в творчості. Щасливе дитинство і юність закінчилось. Моцарт повернувся в Зальцбург. Старий князь, який потурав довгим подорожам Моцарів, помер. Новий граф Колоредо був жорстокою людиною. Юного Моцарта він призначив диригентом свого хору, і поводився з ним як із іншими слугами. З великими зусиллями отримавши відпустку, Вольфганг їде з матір'ю в Париж. Йому 22 роки. Моцартом вже написано біля 300 творів у різних жанрах. Але і в Парижі не знайшлося місця для Моцарта. Він жив в скромному номері готелю і заробляв на життя...