Аналіз кантати-поеми "Заповіт"
Краткое сожержание материала:
Размещено на
1. Життєвий та творчий шлях С. Людкевича
Станіслав Пилипович Людкевич увійшов в історію музичної культури як видатний композитор, музикознавець, фольклорист, педагог і музично-громадський діяч. Митець прожив велике творче життя, яке тривало понад 80 років.
Народився майбутній композитор у 1879 році в м. Ярослав (нині Польща). Батько композитора - вчитель народної школи - дуже любив музику. Мати знала й розуміла мистецтво, з особливою повагою ставилася до рідної культури. Гри на фортепіано навчалась у відомого українського композитора М.Вербицього. Вона ж була і першою вчителькою Станіслава з фортепіано.
Перші музичні композиції, на які схвально відгукнувся М.В. Лисенко, Станіслав написав ще навчаючись у гімназії. Серед них були і хори на тексти Шевченка «Гамалія» та «Закувала зозуленька» а також фортепіанні мініатюри, що продовжують лінію західноєвропейської романтичної музики Ф.Шуберта, Ф.Мендельсона, Й.Брамса. Мініатюри Людкевича щирі, ліричні, вони пройняті українськими народнопісенними інтонаціями.
Закінчивши гімназію, С. Людкевич вступає на філософський факультет Львівського університету, не залишивши осторонь і активне культурне та громадське життя міста. Вирішальним у становленні ідейно-естетичних принципів композитора стало знайомство та зустрічі з визначною постаттю того часу І. Франком, на слова якого він створює хор «Вічний революціонер». Працюючи як композитор та акомпаніатор, він бере активну участь і в студентських мандрівках по Галичині, Буковині та Закарпаттю.
Успішно поєднуює педагогічну та музично-громадську діяльність з науковою та композиторською. Станіслав Людкевич є й одним з ініціаторів заснування першого українського музичного учбового закладу - Музичного інституту ім. М.В. Лисенка, українського мистецького журналу «Артистичний вісник», автор ряду публіцистичних статей з питань розвитку музичного мистецтва, готує до друку «Галицько-руські народні мелодії». В цей час він працює і над симфонією-кантатою «Кавказ» на текст Т.Шевченка.
У 1903-1904 рр. композитор був на військові службі у Відні, де знайомиться з досягненнями світової культури, а згодом, у 1907 р. він знову їде до Відня, щоб поповнити свої професійні знання. Протягом року Людкевич навчається у О. Цемлінського (композиція та інструментування) та Г. Греденера (поліфонія), слухає лекції з історії та теорії музики у Г. Адлера та Г. Рімана. За цей час Станіслав Пилипович написав докторську дисертацію на тему походження музичного мистецтва.
Повернувшись додому, він знову поринає в роботу, присвячуючи себе виключно музиці. З 1908 р. Людкевич стає директором Музично-драматичного Інституту ім. М.В.Лисенка, де веде музично-педагогічну роботу понад 30 років.
У 1912 році С. Людкевич вперше відвідує Київ у числі чотирьох представників з Галичини на похорон Лисенка, громадська діяльність і творчість якого стали для нього взірцем і предметом постійного вивчення, наукового опрацювання та популяризації.
В 1914 році, на 100-му ювілеї Т.Г. Шевченка, майже в останні дні перед війною, під диригуванням автора була виконана симфонія-кантата «Кавказ». Через кілька місяців Людкевича мобілізують до австрійської армії, невдовзі він потрапляє в полон і до кінця війни перебуває в Петровську і Ташкенті (Казахстан). Там були написані невеликі твори та мініатюри. Повертаючись у 1918 р. додому через Київ, Станіслав Пилипович зустрічається із Стеценком і Леонтовичем. Він знайомиться з їхньою творчістю, а в подальшому - широко її популяризує. Повернувшись до Львову, він продовжує підтримувати зв'язки з композиторами та культурними діячами України.
На той час Людкевич був уже зрілим музикантом. Формування його світогляду та мистецький позицій пов'язано з тими величезними подіями початку ХХ століття, які сколихнули все життя суспільства. Це події російської революції, діяльність революційних демократів І.Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, робітничі страйки на Західній Україні, лихоліття першої світової війни і, нарешті, Жовтнева революція.
Творча зрілість прийшла і завдяки його глибокому вивченню музики композиторів ХVIII-ХІХ ст., внаслідок постійної композиторської праці, серйозних пошуків власного музичного стилю. Протягом 1902-1918 рр. Станіслав Пилипович пише багато музики. Це хорові, вокальні, фортепіанні та оркестрові твори. Серед них такі вершинні композиції митця, як кантата-симфонія “Кавказ”, романс “Черемоше, брате мій”, кантата “Вільній Україні”, цикл варіацій “Елегія” для фортепіано та ін. Саме ці твори увійшли в історію української музики й визначні класичними зразками.
Період з 1919-1939 рр. сповнений напруженої творчої, організаційної та педагогічної діяльності. Людкевич зайнятий видавничою, редакторською, науковою роботою в галузі музичної культури. Створює симфонічні поеми «Каменярі», «Меланхолійний вальс», «Галицьку рапсодію» та ін. Композитора приваблюють мужні, вольові, активні образи, філософська лірика. У його творчості продовжують звучати революційно-закличні інтонації навіть в той час, коли значна частина митців служила «мистецтву, ради мистецтва».
Композитору була близька поезія І. Франка і, особливо, Т. Шевченка. Палка, емоційна шевченківська поезія вражала його своїм революційним пафосом. Червоною стрічкою проходять Шевченкові теми через творчість композитора. Це: «Закувала зозуленька», «Гамалія», «Корсар», «Ой вигострю товариша», «Кавказ», «Сонце заходить», «За байраком байрак», «Наша дума, наша пісня», «Заповіт».
Людкевич звертався здебільшого до інтерпретації дуже популярних творів Шевченка. Композитор пояснював це тим, що західноукраїнська громадськість знаючи тексти, не завжди «чує» те, що хотів донести автор, зокрема непохитної, безкомпромісної революційності. Він ставив перед собою завдання показати, донести те «недочуте» суспільству. Вершинами музичної «шевченкіани» Людкевича є монументальні твори - симфонія-кантата «Кавказ» та симфонічна поема «Заповіт». Ці явища виняткової художньої цінності в українській музичній культурі були написані автором саме у цей період його творчості.
З 1939 року С. Людкевич - професор нововідкритої Львівської консерваторії ім. Лисенка, старший науковий працівник філіалу Інституту фольклору Академії Наук УРСР. Багато сил віддає композиторській справі: пише хоровий твір “За мир”, завершує кантату “Наймит”, переробляє раніше створену кантату “Вільній Україні”. Перервана фашистською окупацією творчість Людкевича відновилась у 1945 р. Продовжується і його педагогічна діяльність.
Станіслав Пилипович активно працює в симфонічному жанрі. Наприкінці 40-х років з'явились 2 симфонічні поеми - “Дніпро” і “Пісня юнаків”, в яких втілено героїку воєнних років, також створює оперу “Довбуш”.
У першій половині 50-х років Людкевич завершив “Прикарпатську симфонію”, ф-нний концерт та оперу “Довбуш”. Згодом композитор пише ряд програмних симфонічних творів: “Наше море”, “Не забудь юних днів”, “Пассакалію”, сюїту “Голоси Карпат”, увертюра “Ой не ходи, Грицю”. Багато сил віддає вихованню нової плеяди композиторів. Серед його учнів були М.Скорик, Г.Цицалюк, Богдана Фільц. Ним розпочато підручник з народної творчості та хрестоматію з історії гармонії.
У січні 1979 р. музична громадськість широко відзначала 100-річчя від дня народження корифея українського музичного мистецтва, народного артиста СРСР, лауреата Державної премії ім. Т.Г. Шевченка, професора С.П. Людкевича.
Помер С.П. Людкевич на 101 році життя у вересні 1979 р.
2. Історія створення кантати-поеми «Заповіт»
З усіх численних музичних інтерпретацій поезії Т.Г. Шевченка «Заповіту» належить особливе місце. У наш час відомо більше п'ятидесяти його музичних варіантів у різноманітних жанрах: від простої куплетної пісні, до симфонічної поеми і кантати. Створювати нові композиції на слова «Заповіту» продовжують і в наш час, не дивлячись на те, що першим зразкам вже близько 150-ти років. М. Лисенко, К. Стеценко, Б. Лятошинський, В. Барвінський, Л. Ревуцький, С. Людкевич, С. Прокоф'єв, а також багато інших маловідомих музикантів чи аматорів є серед авторів музики до цього надзвичайного поетичного слова. Усіх авторів приваблював цей твір не лише своїми художніми властивостями, а й образним змістом. Надзвичайний інтерес до твору був викликаний гострою суспільно-політичною спрямованістю поезії, яка завдяки музиці набула особливого поширення.
Перші музичні інтерпретації «Заповіту» у творчості М. Вербицького, М. Лисенка та Г. Гладкого з'явилися майже одночасно на прикінці 60 років ХІХ ст. в Галичині та на Східній Україні. Але в наслідок різних суспільно-політичних та культурно історичних умов у цих двох окремих, різних частинах України, побутування «Заповіту» в музиці склалося по різному.
На Східній Україні текст поезії був заборонений до Жовтневої революції і розповсюджувався підпільно, широко використовуючись у революційні пропаганді. Автором цього твору стає вчитель з Полтави Г. Гладкий, ім'я якого швидко загубилося в народі.
Навпаки, в Західній Україні, цей вірш допускався до друку. Перші ж спроби в Галичині зробили М. Вербицький і М. Лисенко. Твір був написаний спеціально для щорічних шевченківських вечорів у м. Львів. В з'язку з цим тут ще з 1868 року складається традиція урочистого концертного втілення цього вірша у великих музичних формах, в першу чергу передаючи його глибокий ідейно-образний зміст.
З перших років ХХ століття в Галичину проникає пісня Гладкого в обробці Стеценка, яка стає тут загальнонародним шевченківським гімном.
Музичне життя «Запо...
Жанр кантати в творчості Лесі Дичко
Головні етапи розвитку хорової кантати в українській музиці XX століття. Основна характеристика творчості Лесі Дичко. Аналіз особливостей драматургії...
Драматичні поеми Івана Драча: ідейно-тематичні домінанти, художні особливості
Характеристика жанру драматичної поеми, його наукове визначення. Літературний аналіз поем, об'єднаних спільною тематикою: "Дума про вчителя", "Соловей...
Сюжетно-композиційні особливості поеми "Божественна комедія" Данте
Жанр, сюжет і система образів у поемі "Божественна комедія" Данте. Особливості композиційної будови твору письменника Символіко-алегоричний зміст поем...
Аналіз творів І.П. Котляревського "Енеїда" і "Наталка-Полтавка"
Автобіографічні та біографічні відомості І.П. Котляревського, пов’язані з основою твору "Енеїда". Правда та художній вимисел, проблематика поеми, анал...
Як успадкувати майно
Поняття "спадкодавець", "спадкоємець", "заповіт". Порядок отримання спадщини, аналіз правових ситуацій, що регулюються нормами спадкового права. Право...