Фольклорно-етнографічний зміст монографії Оскара Кольберґа "Покуття"

Оскар Кольберґ - визначний польський фольклорист і етнограф другої половини ХІХ століття. Фольклорно-етнографічна монографія про західноукраїнський регіон - Покуття. Наукова вага зібраного матеріалу. Характерні образи старовинних покутських колядок.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Вступ

Серед скарбів, які зібрала українська фольклористика за два століття історії свого розвитку, помітне місце займають також праці іноземних збирачів і дослідників народної словесності. Одним з них є визначний польський фольклорист і етнограф другої половини ХІХ ст. Оскар Кольберґ. Його збирацька діяльність сягала далеко за межі етнічної польської території. Оскільки західні регіони України тривалий час входили до складу королівської Польщі, то закономірно, що й вони опинилися у полі зору цього дуже працьовитого і ретельного збирача матеріалів фольклористичного, етнографічного, етномузикологічного змісту. Серед фольклористично-етнографічних праць О.Кольберґа найвизначнішим є чотиритомний фольклористично-етнографічний корпус, присвячений одному з західноукраїнських регіонів ? Покуттю. Ця праця особливо зацікавила мене ще й тим, що я є уродженка того регіону. Моє рідне село Воронів якихось 9 км від старовинного ярмаркового села Чортовець. Саме в цьому селі був маєток польського дідича і відомого у Польщі вченого-археолога, історика Владислава Пшибиславського, члена Краківської Академії наук і великого приятеля О.Кольберґа. Під час своїх експедицій О.Кольберґ кватирував у В.Пшибиславського, а той своєму гостю організовував поїздки до навколишніх сіл та підказував інформаторів і кореспондентів. Можна сказати, саме в спілці праці цих двох науковців стала можливість створити багатоаспектне і розмаїте своїм змістом зібрання фольклорного етнографічного, краєзнавчого матеріалу.

«Покуття» О.Кольберґа потребує глибокого вивчення фольклористами, етнографами, лінгвістами, етнокульторологами. Для своєї курсової роботи я вибрала тільки одну грань того скарбу народної словесності, який записав учений. Це старовинні колядки, що на сьогодні уже повністю вийшли з місцевого колядкового репертуару, мають в своєму змісті дуже старовинні поетичні образи, мотиви, поетику і стилістику. Твори цього жанру недостатньо вивчені фольклористами новішого часу. Головна причина була в тому, що у так званій радянській фольклористиці за ідеологічними настановами фольклорні твори, пов?язані з традиційною релігійною обрядовістю, обходили мовчанкою чи тільки згадкою, але не вважали за потрібне вивчати. До того ж на сьогодні фольклорно-етнографічні монографії О.Кольберґа, видані, зрозуміло, польською мовою, ніхто в Україні не переклав, не перевидав, а тексти українського фольклору залишилися друкованими в польській транскрипції. Чи не єдиним винятком видання фольклорних творів з Покуття, у записах О.Кольберґа в українській транслітерації, є збірник «Казки Покуття», що його підготував фольклорист із Закарпаття І.В.Хланта. Оскар Кольберґ. Казки Покуття / Упорядкування, підготовка текстів, вступна стаття, примітки та словник І.В.Хланти. ? Ужгород: Видавництво «Карпати», 1991. На жаль, з тих же ідеологічних настанов атеїстичного марксизму у згаданому виданні не поміщено три казки, що у четвертому томі Кольберґової праці йдуть під № 2, 49 ? «Cуrka i pasierbica», «Trzy zagadki», ? а також казка під № 50 , тому що, мовляв, є варіантом казки «Мудра дівчина». Такі купюри зроблено тільки через те, що головним образом у казці виступає Матір Божа. У цьому виданні також порушені мовні особливості оригіналу, тому фольклорні тексти у ньому не є автентичними, а саме видання далеке від академічних вимог.

В загальному про наукову спадщину О.Кольберґа і за його життя, і пізніше писали європейські вчені різних країн. З українських фольклористів маємо окремі висловлювання у працях І.Франка, М.Сумцова, В.Гнатюка, Ф.Колесси та ін.. У минулому столітті найбільше згадок про Кольберґа знаходимо у працях В.А. Юзвенко Юзвенко В.А. Українська народна поетична творчість у польській фольклористиці ХІХ ст. / АН УРСР. Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етногр. ім. М.Т. Рильського. ? К.: Вид-во АН УРСР, 1961. ? 132 с; Юзвенко В. 66 томів фольклорного зібрання Оскара Кольберґа // Нар. Творчість та етнограф. ? 1969. ? № 6. ? С. 25-29; Юзвенко В.А. Нове народження фольклористичних праць О.Кольберґа. // Слов?янське літературознавство і фольклористика. ? К., 1970. ? Вип. 6. ? С. 92-94; Юзвенко В.А. Польський фольклорист Оскар Кольберґ ? збирач і дослідник української народної поетичної творчості // Нар. Творчість та етнограф. 1961. ? № 2. ? С. 65-71., а також З.Є. Болтарович Болтарович З. Оскар Кольберґ і Україна // Записки Наукового товариства імені Шевченка. ? 1922. ? Т. 223. Праці секції етнографії та фольклористики. ? С. 218-230.. Широке тло українсько-польських літературно-фольклористичних взаємин розкривають праці Р.Ф. Кирчіва Кирчів Р.Ф. Український фольклор у польській літературі. Період романтизму / АН УРСР. Ін-т суспільних наук. ? К.: Наук. думка, 1971. ? 275 с; Кирчів Р.Ф. Україніка в польських альманахах доби романтизму / Львів.держ. ун-т ім.. І.Франка. Ін-т суспільних наук. ? К.: Наук. думка, 1965. ? 131 с. . Дещо докладніші відомості і міркування зокрема про працю О.Кольберґа Покуття маємо у вступній статті І.В. Хланти до збірника казок Хланта І.В. Оскар Кольберґ і казки Покуття // Казки Покуття. ? Ужгород: Видавництво «Карпати», 1991. ? С. 17-28.. Останнім часом більш предметно і конкретніше про фольклорно-етнографічний корпус монографії О.Кольберґа «Покуття» зустрічаємо у статтях молодої дослідниці Ірини Збир Збир Ірина. «Покуття» Оскара Кольберґа в рецепція Івана Франка : полеміка чи діалог? // Народознавчі зошити. ? Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2006. ? № 4. ? С. 23-28; Збир Ірина. Календарно-обрядова поезія Покуття у записах Оскара Кольберґа :жанрово-тематичний аспект // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 37. ? Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка 2006. ? С. 348-357.. У її огляді календарно-обрядової поезії Покуття є в загальному також і побіжна характеристика колядок та щедрівок.

У своїй курсовій роботі ставимо завдання більш конкретно і предметно зупинитися на зв'язках О.Кольберґа з покутськими інформаторами, на його перебуванні в регіоні, на співпраці з місцевими краєзнавцями, на відгуках рецензентів про його праці (Розділ І. Оскар Кольберґ і його монографія про Покуття), докладніше охарактеризувати записаний колядковий репертуар (Розділ ІІ. Покутський колядковий репертуар у складі календарної пісенності), проаналізувати тематику і головні мотиви покутських колядок та щедрівок, їх поетичні образи, мотиви, композицію, метрично-строфічну та ритмо-мелодійну структуру, стилістику і поетичний синтаксис, а також фонетично-морфологічні та лексичні особливості мови (Розділ ІІІ. Характерні мотиви й образи старовинних покутських колядок).

Важливим компонентом роботи вважаю додаток текстів колядок в українській транслітерації. Важливим тому, що Оскар Кольберґ дуже ретельно намагався латинською графікою передати фонетичні особливості покутського говору, а це не завжди адекватно можна було здійснити латинкою та ще й за нормами польського правопису. При цьому, зрозуміло, траплялися окремі помилки, які треба буде виправляти у майбутньому українському виданні збірників. Власне, практичний сенс своєї роботи я бачу в тому, що вона може прислужитися до такого українського перевидання, тим більше, що у 2014 році сповниться 200 років від дня народження цього визначного славіста-народознавця. Нема сумніву, що в Польщі цей ювілей, а також у слов?янському світі буде належно відзначено, і було б дуже своєчасним до цієї дати в Україні видати українською мовою усі монографії О.Кольберґа з українським фольклорно-етнографічним змістом.

У структурі роботи є також відповідні висновки та бібліографія використаних джерел.

Розділ І. Оскар Кольберґ і його монографія про покуття

Ще з XVI століття серед польської інтелігенції були вчені, які цікавилися українським побутом, звичаями, народними піснями, і цей інтерес поглиблювався у наступні століття. Це було закономірно, бо у той час українські землі перебували в складі польської держави, яка активно колонізувала захоплені території. З часом зацікавлення життям і побутом українців у колах польських інтелігентів зростало і найбільше воно проявилося у ХІХ столітті, коли таке зацікавлення уже мало пряме відношення до етнографії і фольклористики як важливих народознавчих наук. Серед польських фольклористів та етнографів-професіоналів, які вивчали в тому числі й українську етнокультуру, чільне місце належить дослідникові із світовим іменем Оскару Кольберґу. Оскар Кольберґ (повне ім'я при народженні: Оскар Герик Кольберґ) ?- видатний польський фольклорист, етнограф, музикознавець і менше знаний як композитор, займає одне з центральних місць в історії слов'янського народознавства. Він народився 22 лютого 1814 р. в містечку Пшисуха тодішнього Опочинського повіту. Його родовід по батьковій лінії бере початок у Німеччині. Серед його представників було багато освічених людей різного фаху. Батько, Юліуш Кольберґ був інженер за фахом, викладав у Варшавському університеті, любив поезію, цікавився мистецтвом, навіть сам пробував сили в поезії, перекладав твори польських поетів німецькою мовою. В колі знайомих родини Кольберґів були відомі діячі науки та мистецтва, поети, музиканти - Т.Ленартович, К.Бродзінський, Ф.Шопен, К.Вуйцицький. Отже, вже сама атмосфера батьківського дому сприяла пробудженню народознавчих зацікавлень майбутнього етнографа і фольклориста. До того ж початкова домашня музична освіта О.Кольберґа ще більше прихиляла його зацікавлення до народної музики і пісні, яку в домі Кольбергів особливо цінували й любили . Не випадково спогади майбутнього дослідника сягають часів, кол...