Студенческий сайт КФУ - ex ТНУ » Учебный раздел » Учебные файлы »Литература

Типи фразеологізмів у творах Остапа Вишні

Тип: курсовая работа
Категория: Литература
Скачать
Купить
Поняття фразеологізму та його особливості. Класифікація фразеологічних одиниць. Особливості української фразеології та типи українських фразеологізмів. Особливості творчої спадщини О. Вишні та специфіки функціонування фразеологічних одиниць у його творах.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Курсова робота на тему

«Типи фразеологізмів у творах Остапа Вишні»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні питання вивчення фразеологічних одиниць

1.1 Поняття фразеологізму та його особливості

1.2 Класифікація фразеологічних одиниць

1.3 Особливості української фразеології та типи українських фразеологізмів

Розділ 2. Практичний аналіз фразеологізмів, які представлені у творах Остапа Вишні

2.1 Особливості творчості Остапа Вишні

2.2 Специфіка фразеологічних одиниць у творах Остапа Вишні

2.3 Функціональна специфіка фразеологічних одиниць у творах Остапа Вишні

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Останнім часом у лінгвістичній літературі особлива увага приділяється вивченню національної картини світу. За визначенням І.Голубовської, національна мовна картина світу - це виражене засобами певної мови світовідчуття і світорозуміння певного етносу, вербалізована інтерпретація мовним соціумом навколишнього світу і себе самого в цьому світі. Чинники, що детермінують онтологію національних мовних картин світу - реальний світ, колективна свідомість (досвід попередніх поколінь) [3, с. 29]. Тобто, знання людини про світ, яке передається засобами мовної семантики, є мовною картиною світу. «Національно-культурна специфіка кожної мови яскраво виявляє себе в царині стійких словесних комплексів - фразеологізмів, ідіом, приказок, прислів'їв» [5, с. 138]. Мотиваційна основа таких зворотів здебільшого пов'язана зі світом традиційних народних образів, метафор і символів, приповідок та міфологічних уявлень. Наявність того чи іншого фразеологізму для позначення певного фрагменту дійсності є своєрідним показником його місця у системі цінностей народу.

Одним із засобів образної і виразної літературної мови є саме крилаті слова. Крилаті слова або фразеологізми вивчаються в розділ мовознавство, вивчаючої стійкі поєднання слів - фразеології.

Фразеологія вивчає немало важливих проблем, пов'язаних із сполучуваністю слів. Фразеологія (від гр.phrasis- вираз, зворот і logos-слово, вчення) - це як сукупність усталених зворотів певної мови, так і розділ науки про мову, що вивчає стійкі словосполучення-фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження.

Фразеологізми (фразеологічні звороти) використовуються для називання окремих предметів, явищ, властивостей та дій. Лексичне значення має фразеологізм в цілому, напр., спіймати облизня - "зазнати невдачі", без царя в голові - "нерозумний", заткнути за пояс - "перевершити".

Ці мовні звороти, у яких слова виявляють своє значення тільки зв'язано, називаються фразеологічними одиницями. Фразеологічні одиниці подібні до слів: і слова, і фразеологізми використовуються як готові мовні одиниці, а не створюються щоразу у процесі мовлення. Фразеологізми, як і слова, можуть входити до синомічних рядів: дрімати- куняти- клевати носом.

У реченні фразеологізм виступає як один член речення. Напр.,у реченні І довго ти будеш товкти воду в ступі? фразеологізм товкти воду в ступі є присудком. Фразеологізми мають синоніми і антоніми - інші фразеологізми, напр.: не приший кобилі хвіст - потрібний як п'яте колесо до воза.

Фразеологізми використовуються як в мові, так і в художніх творах.

Як бачимо, фразеологізми займають чільне місце у лексичній системі мови. Загальнослов'янська фразеологія представлена в дослідженнях О.Потебні, Ф.Буслаєва, В.Виноградова, Б.Ларіна, Л.Булаховського, Г.Удовиченка. Вагомий внесок у розробку проблем фразеології сучасної української літературної мови зробили Л.Булаховський, І.Білодід, М.Жовтобрюх, І.Чередниченко, А.Коваль, Л.Скрипник та інші мовознавці.

З огляду на вищесказане, темою нашої курсової роботи було обрано «Типи фразеологізмів у творах Остапа Вишні».

Актуальність нашого дослідження полягає у систематизації теоретичних знань про фразеологічні одиниці та практичний аналіз вживання фразеологізмів у творах Остапа Вишні.

Об'єкт дослідження - система фразеологічних одиниць української мови.

Предмет дослідження - типи фразеологізмів, які вживаються у творах Остапа Вишні.

Мета дослідження - визначити специфіку фразеологізмів, які представлені у творах Остапа Вишні.

Для досягнення мети нашого дослідження перед нами були поставлені наступні завдання дослідження:

- Розглянути поняття фразеологізму та його особливості;

- Проаналізувати різні класифікації фразеологічних одиниць;

- Визначити особливості української фразеології та типи українських фразеологізмів;

- Дослідити особливості творчості Остапа Вишні;

- Охарактеризувати специфіку фразеологічних одиниць у творах Остапа Вишні;

- Визначити функціональну специфіку фразеологічних одиниць у творах Остапа Вишні.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів - теоретичного та практичного, висновків та списку використаної літератури.

Розділ 1. Теоретичні питання вивчення фразеологічних одиниць

1.1 Поняття фразеологізму та його особливості

Фразеологізм -- семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.

Спірним залишається питання про те, коли зародилась фразеологія. Одні схильні вважати основоположником даної науки швейцарського лінгвіста французського походження Ш.Баллі. Відомо, що в своїх роботах з французької стилістики певне місце він відвів опису сполучень слів. Фразеологію ж розглядав як розділ лексикології, бо ФО еквівалентні слову. На думку інших, наука про фразеологізми зародилася тоді, коли В.В.Виноградов дав визначення основних понять, обсягу і завдань фразеології.

Як зазначалося вище, не існує єдиного тлумачення термінів фразеологія” та “фразеологізм. А ті, що існують, можуть суперечити одне одному.

Більшість мовознавців дотримується широкого визначення терміну фразеологія (гр. phrasis - “вираз, зворот”, logos - “слово, вчення”): це 1) сукупність фразеологізмів певної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. Більш вузьке тлумачення терміну зустрічаємо у О.В. Куніна: “фразеологія - це наука про фразеологічні одиниці, тобто про стійкі сполучення слів з ускладненою семантикою, які не утворюються за структурно-семантичними моделями змінних сполучень, що їх утворюють. Стійке сполучення двох і більше слів, яке в процесі мовлення відтворюється як готова словесна формула і звичайно являє собою семантичну цілість, називається фразеологічною одиницею, або фразеологізмом. У мові фразеологізми функціонують нарівні з окремими словами і становлять частину її лексики.

Фразеологізм складається не менше як із двох слів -- компонентів, причому як складники в ньому виступають не лише повнозначні, а й службові слова: багатіти думкою, камінь спотикання, збити з пантелику, загнати на слизьке, стріляти з гармат по горобцях, як на сповіді, не за горами, з душею.

Серед мовознавців поки що немає єдиної думки, які мовні утворення слід зараховувати до фразеологізмів. Очевидно, слід розрізняти фразеологізми у вузькому розумінні (власне фразеологізми, або фразеологізми) і в широкому розумінні (фразеологічні вирази).

Власне фразеологізми своїм лексичним значенням рівнозначні окремим словам або словосполученням: бути на сьомому небі -- почуватися щасливим; брати за душу -- роз­чулювати; робити з мухи вола -- перебільшувати; мокрим рядном накрити -- лаяти; права рука -- найближчий помічник; мороз іде поза спиною -- страшно, як сніг на голову зненацька. Вони характеризуються образністю і водночас нерозкладністю лексичного значення, співвіднесеністю його з певним цілісним сигніфікатом. Наприклад, у реченні Треба ж до такої міри втратити глузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі -- палити, топтати чужу землю, нищити народ і потім сухим вийти з води (Ю. Бедзик) фразеологізм сухим вийти з води викликає в уяві лише образ води та сухого одягу як натяк, але повністю й чітко усвідомлюється як поняття «уникнути покарання».

Для власне фразеологізмів властиве певне емоційно-експресивне забарвлення. Наприклад, прислівник тривожно лише констатує стан людини, тим часом фразеологізм коти шкребуть на серці має ще й виразне конототивне забарвлення, викликає певні емоції: Ніби все правда і правильно, а десь на серці коти шкребуть (В. Собко).

У фразеологічних виразах слова більшою мірою, у власне фразеологізмах, зберігають своє індивідуальне значення. Самі фразеологічні вирази, як правило, позбавлені певного емоційно-експресивного забарвлення. Але вони, як і власне фразеологізми, функціонують у мовленні як готові, усталені поєднання двох або більше слів. До фразеологічних виразів належать:

ѕ мовні кліше і штампи: ринкові реформи, соціальна програма, сфера обслуговування, мати велике значення;

ѕ складені найменування: річ у собі, коефіцієнт корисної дії, адамове яблуко (борлак), грудна жаба, білий гриб, м яка вода, Чорне море;

ѕ прислів'я та приказки: Вовків боятис...

Другие файлы:

Засоби творення гумору та сатири у творах Остапа Вишні
Гумор як постійно діюча форма вияву комічного. Сатира як "одверто соціальний жанр" у літературі. Жанрова своєрідність творів Остапа Вишні. Засоби твор...

Життя та творча діяльність Остапа Вишні
Життя та творча діяльність українського гумориста П. Губенка (Остапа Вишні). Раптовий розквіт таланту письменника в лікаря. Велика популярність фейлет...

Остап Вишня
Ранні роки життя Остапа Вишні. Мобілізація його до Армії УНР у медичні частини. "Демократичні реформи Денікіна" як перший твір Остапа Вишні. Його учас...

Особливості вирощування вишні
Характеристика вишні як кісточкової плодової культури, її морфологічні та біохімічні властивості. Характеристика сортів вишні, вирощуваних в Україні....

Типи фразеологізмів у англомовному газетно-публіцистичному тексті та особливості їх перекладу на українську мову
Аспекти вивчення фразеологізмів, їх класифікація та типи, особливості перекладу. Специфіка газетно-публіцистичного дискурсу. Фразеологічний і нефразео...