Тема селянства у творчості Уласа Самчука

Постать Уласа Самчука в українській літературі, характеристика його творчості літературною критикою. Реалізація теми селянства, звичаї та традиції українського народу. Домінанти змістового рівня творів У. Самчука: проблеми, ідеї, концепція людини.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

Факультет української філології

Кафедра теорії та історії української літератури

КУРСОВА РОБОТА

з української літератури

на тему: Тема селянства у творчості Уласа Самчука

Студентки ІV курсу B групи Сапаєвої А.І

Керівник кандидат філол. наук, доцент Киричок М. С

м. Сімферополь -- 2013 рік

Зміст

Вступ

Розділ 1. Постать Уласа Самчука в українській літературі

1.1 Характеристика творчості Уласа Самчука літературною критикою

1.2 Естетичні погляди Уласа Самчука

Розділ 2. Реалізація теми селянства у творчості У. Самчука

2.1 Домінанти змістового рівня творів У. Самчука: проблеми, ідеї, концепція людини

2.2 Проблема землі у творах У. Самчука

2.3 Звичаї та традиції українського народу в творах Уласа Самчука

Висновки

Список використаної літератури

самчук селянство український література

Вступ

Останнє десятиліття в історії української культури позначилося виявом тих площин духовного надбання, які тривалий час були за межами широкого усвідомлення й осмислення. Емігрантська література в умовах ізоляції від материкового читача не тільки сконденсувала досить якісний мистецький продукт, а й виявилась фактором правдивого пізнання історії нації. Наші уявлення про літературу ХХ століття, про той її період, що припадає на 20-ті - 50-ті роки, є далеко неповним.

З культурного обігу надовго було вилучено твори письменників, без розуміння оригінальності яких з позиції прояву в них індивідуального почерку автора, буде порушено природний хід літературного процесу.

Серед цих митців вирізняється постать Уласа Самчука, чий талант певною мірою визначав особливості й рівень української діаспорної прози, а індивідуальний стиль свідчив одночасно про глибоку закоріненість в українську традицію і про творче сприйняття й осмислення європейської та світової літератур. Хроніки Уласа Самчука дають можливість сучасному дослідникові й читачеві пізнати зріз української історії крізь призму художнього світогляду з позиції принципу “відстороненості” (Я. Мукаржовський).

Представник еміграційної гілки української літератури Улас Самчук у своїх творах прагнув відобразити буття українського народу в ХХ ст. Він досліджував одну тему - як могла вистояти і викристалізуватися у соціально-політичних катаклізмах цієї доби національна ідея української державності. Творча спадщина Уласа Самчука репрезентує вершинні досягнення української літератури ХХ ст. У своїх творах письменник відобразив цілу історичну епоху, у якій особливо виділяється мотив жіночої долі, жіночого національного характеру в його індивідуальних проявах.

Різноманітна художня і публіцистична діяльність У. Самчука була зумовлена динамікою суспільних процесів, необхідністю всебічно висвітлювати плин і зміни історичної ситуації, а також унікальним талантом митця. Із найбільшою мірою аналітичності розмірковував він про ідеологічну й естетичну природу української нації, самоусвідомлення якої могло розвиватися тільки в процесі напруження інтелектуальних сил.

Актуальність курсової роботи вмотивована тим, що в сучасному літературознавстві назріла потреба системного вивчення творчості Уласа Самчука в контексті літературної традиції. Це дасть змогу провести глибші паралелі, віднайти естетичне підгрунтя, що складало основу його художньо-естетичних пошуків.

Аналіз творів Уласа Самчука, виявлення тих традицій, на які спирався письменник у своїх стильових пошуках, дозволить розкрити характер художнього мислення письменника, дослідити тематику його творів.

Метою дослідження є аналіз теми селянства у творах Уласа Самчука, що дозволить окреслити параметри індивідуального стилю письменника; осмислення специфіки художнього почерку митця в його обумовленості явищами стильового самовідображення і з урахуванням його впливу на літературну еволюцію письменника в цілому.

Відповідно до поставленої мети у роботі вирішуються такі завдання:

дослідити літературно-критичні праці про письменника;

охарактеризувати естетичні погляди У. Самчука;

розкрити образну систему творів письменника;

проаналізувати проблему землі у творчості У. Самчука;

виявити особливості змалювання народних звичаїв та обрядів.

Об`єкт дослідження - твори Уласа Самчука «Марія», «Волинь», «На білому коні», «На коні вороному», «Юність Василя Шеремети», «Кулак», «Ост».

Предмет дослідження - тема селянства та її реалізація творах У.Самчука.

Методи дослідження. У роботі застосовано методи аналізу та синтезу, описовий та контекстуальний методи. Дослідження спирається на узагальнюючий та синтетичний підходи, без яких неможливо розкрити основні закономірності творчості Уласа Самчука в історико-літературному процесі.

Методологічна основа. В основу курсової роботи покладено праці таких вчених як М. Гон, [ Гон. М 2005] А. Жив'юк, [ Жив'юк. А 2004] С.Пінчук, [Пінчук. С 1993] Ю. Безхутрій [ Безухтрій. Ю 1996] та ін.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані при вивченні історії української літератури ХХІ століття, зокрема, творчості Уласа Самчука.

Спостереженнями й висновками, що викладені в курсовій роботі, можна скористатися на уроках з української літератури у коледжах, гімназіях, ліцеях, загальноосвітніх школах.

Розділ 1. Постать Уласа Самчука в українській літературі

1.1 Характеристика творчості Уласа Самчука літературною критикою

Творчість У. Самчука - це багатий неоціненний матеріал для виховання і духовного збагачення кожної людини. Перші спроби дослідження творів письменника з'явилися в 30- х рр. минулого століття. Його високохудожній доробок постійно перебуває в центрі уваги дослідників у діаспорі. Оглядові статті та аналітичні матеріали в післявоєнний період опублікували А. Власенко-Бойцун, В. Державін, Г. Костюк, І. Кошелівець, Б. Кравців, О. Лятуринська, О. Тарнавський та ін. В Україні тільки на початку 90-х років з'явилися статті учених, які намагалися збагнути естетично-виховний феномен творчості У. Самчука, заглибитися в його художній світ, проаналізувати виховні аспекти літературної спадщини. Першими самчукознавцями є М. Герц, М. Гон, Р. Гром'як, А. Жив'юк, М. Жулинський, С. Пінчук, Г. Чернихівський та ін. Захищено низку кандидатських дисертацій (С. Бородіца, І. Бурлакова, Г. Горох, А. Жив'юк, В. Кизилова, І. Комінярська, Ю. Мариненко, О. Пастушенко, Н. Плетенчук, О. Пасічник, І. Руснак).

Попередні дослідження, присвячені Уласу Самчуку, охоплювали біографічний, літературознавчий, філософський, історіософський напрями (Є. Нахлік, Ю. Мариненко, Ірина Руснак, Валентина Кизилова, Раїса Мовчан, А. Жив'юк, Наталя Лисенко, В. Саєнко, Я. Поліщук та ін.). Незважаючи на те, що постать Уласа Самчука в останні десятиліття викликала велике зацікавлення дослідників, творчість його ще недостатньо вивчена, адже вона має безліч граней, мистецьких вимірів.

Письмо У.Самчука нагадує стиль літописця доби Київської Русі, а також особливості художнього мислення Л.Толстого та Ф.Достоєвського (Ю.Шерех). Окреме місце У. Самчукові серед таких письменників, як В.Винниченко, З.Тулуб, Ю.Яновський, М.Хвильовий, А.Головко, І.Ле, В.Гжицький відводить Г.Костюк. За силою художнього розвінчання тоталітарної системи друга частина трилогії “Ост” (“Темнота”) співзвучна, на думку Г.Костюка, з “Архіпелагом ГУЛаг” О.Солженіцина. Широкий спектр асоціацій у своїх працях, присвячених доробку У.Самчука, розгортає С.Пінчук. Науковець неодноразово називає письменника “українським Гомером ХХ століття”.

Різкого розмежування щодо оцінки творчого надбання У.Самчука літературною критикою діаспори та вітчизняного літературознавства не маємо. Існує тенденція до встановлення типологічних зв'язків стильових ознак творів У.Самчука з творами видатних представників української та світової літератури різних культурних епох. Такий напрямок розкриття особливостей індивідуального стилю певною мірою був зумовлений статтею О.Тарнавського “Традиція Кожом'яки. (Дещо про органічні джерела й паралелі в творчості Уласа Самчука)”.

Творчий доробок Уласа Самчука вивчений досить добре, проте у науковій літературі спостерігається більша схильність до розгляду повісті “Марія”. А у вивченні деяків творів (“Волинь”, “Чого не гоїть огонь”, “ На білому коні“, “На коні вороному”) дослідники не йдуть далі історії створення, аналізу проблематики й системи образів. Зокрема, Л.Зілінська вказує на такі проблеми в творчості У.Самчука: проблема місця і ролі України в історичному світовому контексті епохи (книги спогадів); проблема еміграції, проблема правильного вибору в житті однієї людини і цілої нації (“Волинь”, “Чого не гоїть огонь”).

В свою чергу О.Пастушенко в статті ”Жіночі образи в трилогії “Волинь” побіжно виділяє в творі проблеми релігійності та “становлення людини, народження митця і бунтаря зі спрагою творчості та усвідомлення себе українцем”.

Найкраще проблематику “Волині” на сьогодні дослідив М.Гон у своїй статті “Роман Уласа Самчука “Волинь”, де, крім названих вище проблем, він виділив п...