Роль Біблії та її вплив на літературу

Біблія на українській землі. Склад та структура Біблії. Своєрідність літературно-художньої форми Біблії, образотворчих засобів, у ній застосованих, її величезна жанрова та тематична різноманітність, оригінальність. Біблійні мотиви у світовій літературі.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Роль Біблії та її вплив на літературу

Зміст

Вступ

Склад та структура Біблії

Біблія на українській землі

Роль Біблії

Вплив на літературу

Біблійні мотиви у світовій літературі

Висновок

Використана література

Вступ

Біблія - це Слово Боже, Святе Письмо найпоширенішої релігії сучасності -- християнства. Біблію зараз увесь цивілізований світ сприймає не лише як основну релігійну книгу християн та іудеїв, а й одну з найвизначніших пам'яток світової літератури. Тому знати її має кожна освічена людина. Своє Святе Письмо має не лише християнство, а й інші великі світові релігії. Вона виникла протягом першого тисячоліття до нашої ери та перших двох століть нашої ери шляхом відбору, редагування та канонізації значного масиву релігійних текстів, які іудаїстська, а згодом християнська традиції визначили як богодухновенні.

Склад та структура Біблії

Назва «Біблія» походить від грецького фб вйвлйб - «книги». Інші ЇЇ назви - «Слово Боже», «Одкровення», «Книга Книг», «Книга спасіння», «Священне письмо». Найпоширеніша ж назва -- Біблія -- утвердилась серед християн з IV ст. Вперше назвав її так Іоанн Златоуст, константинопольський патріарх. А його сучасник, перекладач Біблії латинською мовою -- Ієронім -- вживав вислів «божественна бібліотека», бо ж складається Біблія з різних за формою та змістом релігійних та світських творів -- окремих книг: 50 із них входять до Старого Заповіту, а 27 -- до Нового. Маємо на увазі канонічну Біблію. У протестантів Старий Заповіт складається з 39 книг, у католиків -- із 47, у православних -- із 50.

Книги ці виникли в різний час і відрізняються одна від одної. Творили їх представники шістдесяти поколінь. Автори Біблії, а було їх більше сорока, займали різне соціальне становище. Так, Мойсей був вихований у знатній єгипетській сім'ї. Петро був рибалкою, Соломон -- царем, Матвій -- митником, Павло -- рабином. А нещодавно з'явилась версія, що частина Старого Заповіту написана жінкою -- 40-літньою аристократкою, що була придворною дамою царя Соломона. Незважаючи на те, що авторство практично кожного з біблійних текстів пов'язувалось і пов'язується з іменем певної історичної чи легендарної особистості, істинним автором все одно визнається сам Бог, під впливом (натхненням) якого була написана та чи інша книги Біблії.

Створювалися Біблійні книги на трьох континентах: в Азії, Африці та Європі. І на трьох мовах: давньоєврейській, арамейській, грецькій. Де тільки не створювалися книги Біблії! Мойсей писав перші п'ять книг (так зване П'ятикнижжя Мойсеєве) у пустелі, Єремія писав у в'язниці. Лука -- під час подорожей, Іоанн -- на острові Патмос, а деякі автори писали під час військових походів. Так, під час війни була написана частина книг Давида, а книги Соломона писалися у мирний час. І створювалися книги Біблії у XII ст. до н.е. -- II ст. н.е.

Та частина Біблії, що розповідає про союз Бога з давньоєврейським народом називається Старий Заповіт. Друга частина, яка у християн іменується Новий Заповіт, розповідає про союз Бога з усім людством, укладений через спокутну жертву Ісуса Христа. Для християн є священними обидві частини Біблії. Іудеї визнають лише її давню, «першу» частину (ТбЗбХ), не вживаючи, щоправда, поняття «Старий Заповіт». «Перша» частина Біблії писалася до Різдва Христового, а «Друга» частина - в період першого століття після Різдва Христового. Наше літочислення ведеться із року народження Ісуса Христа. «Старий Заповіт» був написаний на давньоєврейській мові, а «Новий Заповіт» на давньогрецькій мові, тобто на мовах культур тих часів.

У «Старому Заповіті» розповідається про те, як Господь створив всесвіт, про гріхопадіння людей, про історію Ізраїлю - народу Божого, сюди ж входять Псалми - це пісні про Славу Господа і молитви до Бога, Книги Йова та ін. У Новому Заповіті мова йде про народження й життя нашого Спасителя - Господа Ісуса Христа, а також Його вчення, яке називається Євангеліє (грец. - «Радісна Звістка»).

В Біблії розповідається не тільки про те, як відбулося гріхопадіння людини, її відлучення від Бога і засудження на вічну загибель, а й про Боже спасіння людства. Так як Господь послав на землю Свого Сина, Ісуса Христа, щоб Він прийняв смерть за гріхи людей, наставив їх на шлях правди.

Біблія - перша в світі печатна книга (Гутеннбергова Біблія» - 1452-1455). Вона читається все більшим і більшим числом людей, стає настільною книгою не тільки в сім'ях простих людей, а серед інтелігенції. Біблія розповсюдилася по всьому світу, її читати мають змогу навіть люди, які не можуть бачити, для них вона створена шрифтом Брайля на 84 мовах світу.

Біблія на українській землі

Біблія прийшла на українську землю ще до Київської Русі. Відомо, що слов'янський просвітитель Кирило бачив у Криму в одного русина книгу, перекладену російською мовою. А в часи Київської Русі Біблія потрапила до нас, як кирило-мефодіївський переклад. Незабаром, ми матимемо нагоду ознайомитись із факсимільним виданням нашої Першокниги, прочитавши точну копію Пересопницького Євангелія. Саме його вважають українці своєю Першокнигою: у 1561 році у місті Пересопниця (у літописах воно згадується з XII ст., а знаходилось поблизу міста Рівне) архімандрит місцевого монастиря Григорій переклав Євангеліє з мови церковнослов'янської на тодішню письмову староукраїнську мову, і українці здобули можливість читати і спілкуватися з біблійною книгою своєю рідною мовою. Повне видання Біблії українською мовою здійснив видатний мовознавець, історик церкви, митрополит Іван Огієнко. Перекладена ним на українську мову Біблія вперше вийшла за межами України в 1962 р. і з того часу неодноразово перевидавалася. Але перший переклад повної Біблії власне українською мовою здійснили Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький та Іван Пулюй. Книга вийшла в 1903 р. у Відні. Але чому? Бо ж російський царизм жорстоко придушував українське слово. Із 22 заборон української мови, про які я прочитала, в пам'яті зринають кілька з кінця XIX ст.: Валуєвський циркуляр про заборону книгодрукування українською мовою і українського театру в Східній Україні від 1863 р.; Емський акт від 1876 р. про заборону ввезення українських книжок з-за кордону та друкування нот українською мовою; указ від 1881 р. про дозвіл друкувати окремі сценічні твори українською мовою, але російським правописом. На місцеву владу при цьому покладалися обов'язки контролювати публічне виконання українських пісень, дозволених цензурою. Найбільше ж мене вразив ганебний указ від 1888 р. про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами. А у 1895 році забороняються навіть українські книги для дітей... За таких умов не могли з'явитися на рідній землі праці перекладачів. Але й раніше, задовго до XIX ст., українці брали участь у виданні повного тексту Біблії у Москві в 1663 р. 1758 р. у друкарні Києво-Печерської лаври також вийшов повний текст Біблії. Знаменита «Острозька Біблія» вийшла на Україні в 1581 р., створили її члени Острозького вченого гуртка, очолюваного Г.Смотрицьким. Ще раніше -- XI ст. -- датуються найдавніші списки Псалтиря -- улюбленої старозавітної книги.

Український першодрукар Швайпольт Фіоль серед перших книг видав і Псалтир -- у 1491 р. Багатою на українські елементи є копія від 1543 р. Псалтиря Ф.Скорини, поширеного не лише на білоруських землях, а й в Україні. Не можна не згадати і знаменитого заблудівського Псалтиря з Часословцем, які видав у Заблудові 1569 р. російський емігрант І.Федорович при сприянні Г.Хоткевича. А вже починаючи з XVII ст., Псалтир видається регулярно і аж до XIX ст. він залишається однією з найпотрібніших книг для школи та церкви. Сама назва Псалтир походить від слова псалма (або пісня) -- Псалтир і складається із 150 (а в грецькій та слов'янській Біблії -- із 151) пісень, або псалмів. Псалми співалися з музичним супроводом, і на це є вказівки в самому Псалтирі. Автором Псалтиря вважають біблійного царя Давида. До певних місць у Псалтирі є позначки, що це псалом Давидів. А трохи згодом -- 1680 р. -- видав свою «Римотворну Псалтирю» Симеон Полоцький, праця якого стала дуже популярною і посіла особливе місце в історії української духовності. За наказом царів Івана та Петра «Римотворну Псалтирю» було покладено на ноти.

Роль Біблії

Біблія в нашому житті займає провідне місце. Адже вона навчає нас, як жити на світі, розкриває перед нами шлях спасіння. Через неї Господь показав, яке життя було наших предків, які вірили в Бога. Незважаючи на те, що віра в ті часи, коли відбувалися гоніння на християн була заборонена, віруючі люди не залишали Бога. Вони були впевнені, що є Господь і він допоможе їм врятуватися від цього жахливого світу неправди. Ісус промовляв до них кажучи: «Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити в темряві той, але матиме світло життя».

Біблія - це карта подорожнього, палиця прочанина, компас пілота, меч воїна, хартія християнина. В Біблії знаходимо відновлення раю, відкриття неба й виявлення пекельної брами.

Христос є головною темою Біблії, наше добро - її призначення, а Божа слава - її мета.

Вона мусить заповнити нашу пам'ять, оволодіти нашим серцем і направляти наші кроки. Читайте Біблію розважно, часто й молитовно. Вона є копальнею багатства, раєм Божої слави й рікою духовного задоволення. Біблію подаровано нам для цього життя, її розкривають, її відкриють на Останнім суді, тому її слова мусимо запам'ятати навіки. Біблія кладе на нас велику відповідальність, вона винагородит...