Гуманістична спрямованість у казці "Маленький принц" Антуана де Сент-Екзюпері

Біографія французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері. Символічна основа твору "Маленький принц". Гуманістична спрямованість казки. Поетична меланхолія "Маленького принца". Моральні повчання, сказані простою мовою. Гімн світосприйманню дитини.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти і науки України

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Інститут філології й журналістики

Кафедра зарубіжної літератури

Гуманістична спрямованість у казці „ Маленький принц ” Антуана де Сент-Екзюпері

ІНДЗ

виконане студенткою 3 курсу

групи Г, спец. «Українська мова і

література. Соціальна педагогіка»

Волощук Ганною

Керівник: доц. Денисик Л. М.

Вінниця-2010

Зміст

Вступ

Розділ І. Короткі біографічні відомості про письменника

Розділ ІІ. Символічна основа твору

Розділ ІІІ. Гуманістична спрямованість казки

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Чим більше Сент-Екзюпері бачив смерть, тим він більше любив життя і людей. В останній період життя прагнення до універсалізму стало у Сент-Екзюпері так сильно, що в творчості своїй він відірвався від суворої реальності життя і звернувся до мови іносказань, що і дозволило йому перейти від конкретного до широких узагальнень. Через кожен його твір, наче через призму, можна побачити низку оригінальних поглядів письменника. Особисто я віддаю першість його казці «Маленький принц». Свій вибір я можу аргументувати тим, що цей твір не втратив своєї значущості й по сьогодні залишається актуальним. Важливість твору полягає у тому, що суспільство цікавить лише матеріальне збагачення, їх не цікавить ніщо духовне. Люди нехтують іншими людьми заради збагачення. Метою моєї роботи є ознайомлення з гуманістичними та морально-естетичними принципати письменника, що спонукали його до написання твору, а також якомога ширше розкрити тему твору - людські душі повинні бути налаштовані на щирість і вірність своїм ідеалам і моральним цінностям, автор поділяє все суспільство на дорослих і дітей, і цей розподіл стосується не вікових особливостей людини. Головне -- стосунки з оточуючим світом.

Метою моєї роботи є дослідження творчості Антуана де Сент-Екзюпері, зокрема гуманістичного спрямування казки «Маленький принц».

Для того, щоб краще висвітлити тему, потрібно виконати наступні завдання:

1. знайти та скласти бібліографію до даної теми;

2. ознайомитись зі знайденими джерелами;

3. обов'язково прочитати твір;

4. опрацювати інформацію: визначити найголовніше, зробити потрібні замітки, виписки, нотатки, конспект;

5. на основі опрацьованого матеріалу зробити висновки.

Набуті мною знання, які я отримала безпосередньо опрацьовуючи бібліографічні дані і творчість Антуана де Сент-Екзюпері, зокрема його казку «Маленький принц» можу використати у викладацькій діяльності, оскільки моя майбутня професія пов'язана з навчанням у школі. Крім цього робота над цією темою розширила мій власний кругозір. Я відкрила для себе ще раніше мало мені відомого письменника як справжнього митця слова. І вважаю, що кожен міг би присвятити себе вивченню творчості цього письменника, тому що його твори вирізняються реалістичністю, є актуальною не лише в епоху письменника, але й у наш час.

Розділ І. Короткі біографічні відомості про письменника

Антуан де Сент-Экзюпері -- видатний французький письменник, пілот літака-розвідника, класик світової літератури, народився 20 червня 1900 року у старовинній прованській аристократичній родині. Батько помер, коли Антуану було 4 роки, і вихованням 5 дітей займалася мати, графиня Марі де Сент-Екзюпері.

Вона всіляко підтримувала і розвивала синові захоплення. Антуан був непосидою і мрійником. Придумував ігри, складав казки, писав вірші, малював, грав на скрипці, вічно щось креслив і майстрував.

Закінчивши школу єзуїтів у Монтре, Антуан надумав стати морським офіцером, але, вступаючи до військово-морського училища, провалився на іспиті з літератури, бо замість твору про патріотизм солдата першої світової війни, написав: «Я не був на війні, і не хочу говорити з чуток».

Екзюпері стає студентом Академії мистецтв у 1917, вивчає архітектуру, проте, це не дає йому справжнього задоволення. Виходець з аристократичної сім'ї, він міг би посісти не останнє місце у «вищому» світі, але фальшиве й пустопорожнє життя того світу його не цікавило. Він кидає академію і йде до війська у 1921році. Служить рядовим авіаційного полку, а у вільні години бере платні уроки в цивільних льотчиків, які вчать його літати на старенькому літаку. Авіація назавжди входить в життя Екзюпері.

Невдовзі він стає військовим льотчиком, але зазнає першої тяжкої аварії, і його комісують. Наступні чотири роки (1922-1926), мабуть, найнецікавіші в біографії письменника: він працює клерком на черепичному заводі, а тоді торговим агентом автомобільної фірми. А далі -- знову улюблена авіація: Екзюпері літає на гідроплані, випробовує літаки, доставляє пошту в Північну Африку(1925), стає начальником французького аеродрому, закинутого в африканських пісках, директором філіалу авіакомпанії в Південній Америці у 1927 році.

У представленні до ордена Почесного легіону про Сент-Екзюпері було сказано: «Пілот рідкісної сміливості, чудовий майстер своєї справи».

1930-1931 - технічний директор компанії Aeroposta Argentina (Буенос-Айрес). Тут познайомився зі своєю майбутньою дружиною Консуело.

1933-1934 - працює льотчиком-випробовувачем.

1935 - відвідав СРСР, залишив нариси про цю поїздку.

Напередодні нового 1936 року на власному літаку вирушив у переліт Париж-Сайгон, щоби побити рекорд швидкості на цьому маршруті, але зазнав аварії у Лівійській пустелі. Цей випадок ліг в основу не лише його найвідомішого роману «Планета людей», але й казки «Маленький принц» -- вершини творчості Сент-Екзюпері.

1937 -- військовий кореспондент в Іспанії.

Він літав над океаном, над горами й пустелями, прокладав нові траси, рятував друзів, які зазнавали аварій, багато разів сам зазнавав аварій, лише дивом уникаючи смерті. Одного разу він упав серед пустелі, і його врятували бедуїни... Ремесло льотчика дало йому особливе бачення світу. Він мовби дивився на землю з висоти польоту, гостріше відчуваючи невидимі зв'язки між людьми.

Сент-Екзюпері починає писати. Перше оповідання Сент-Екзюпері (1926) недаремно називалося «Льотчик». Уже перший його роман «Пошта на Південь» (1929) отримав схвальні оцінки читачів та критики. Ще більший успіх мала повість «Нічний політ» (1931), а третя книга «Планета людей» (1939) принесла Антуанові де Сент-Екзюпері світову славу, його книгу відзначено премією Французької академії.

З початком Другої світової війни письменник зголошується до армії. Комісія визнає його непридатним до польотів, але ціною неймовірних зусиль Сент-Екзюпері добивається свого і знову стає військовим льотчиком. Коли фашисти захопили його батьківщину, йому довелося емігрувати до США. Там він пише повісті «Військовий льотчик» (1942) та «Лист до заручника» (1943). Ці книги стали дійовою зброєю французького Руху Опору.

В Америці Екзюпері написав і свій найзнаменитіший твір -- казку «Маленький принц» (1943), яка стала останнім завершеним твором письменника (1948 - опубліковано незакінчену повість «Цитадель»). Сент-Екзюпері власноруч ілюстрував його акварелями. Це єдине видання, яке побачило світ за життя автора У нього було ще багато задумів, проте Екзюпері знову добивається права сісти за штурвал військового літака. Із 1943 р. служить військовим льотчиком у французьких військах у Північній Африці. Нагороджений Воєнним хрестом Французької Республіки.

Друзі згадували, що в останній його рік небезпека була йому потрібна, «як таблетка знеболювального». Перед своїм останнім польотом залишив записку: «Якщо мене зіб'ють, я абсолютно ні про що не жалкую...»

У свої 44 роки він був занадто старий для військової авіації. Увага й реакція підводили його. За роки польотів він отримав стільки поранень та понівечень, що був навіть не в змозі без сторонньої допомоги натягти комбінезон. Він насилу втискав у тісну кабіну літака своє обважніле, поламане в численних катастрофах тіло. На землі страждав від 40-градусної алжирської спеки, а в небі, на висоті 10 тисяч метрів, -- від болю у погано зрощених кістках. Його розсіяність стала легендарною. Він і замолоду літав не «за правилами», а за інстинктом, забував прибрати шасі, підключав порожній бензобак і сідав «не туди». Але тоді його виручало внутрішнє чуття, яке допомагало врятуватися навіть у найбезвихідніших ситуаціях. А тепер він був немолодий і нездоровий, і кожна дрібничка перетворювалася для нього на випробування.

Влітку (31 липня 1944) 44-річний майор Сент-Екзюпері дістає дозвіл ще на дев'ять бойових польотів. З дев'ятого польоту він не повернувся, навічно залишившись у небі разом зі своїм Маленьким принцом…»

Браслет Сент-Екзюпері, знайдений у морі біля Марселю.

Розділ ІІ. Символічна основа твору

В останній період життя прагнення до універсалізму стало у Сент-Екзюпері так сильно, що в творчості своїй він відірвався від суворої реальності життя і звернувся до мови іносказань, що і дозволило йому перейти від конкретного до широких узагальнень. Це щось і ріднить "Маленького принца", поетичну казку, з "Цитаделлю", соціально-філософською утопією.

"...