Аналіз п’єси "Ляльковий дім"

1. Соціальні конфлікти у п'єсі «Ляльковий дім»

Генрік Ібсен є одним із новаторів в літературі, які використовували методи психологічного аналізу у роз'ясненні проблем суспільства. П'єса «Ляльковий дім» є наочним прикладом дослідження особистості, її психологічної сутності, яка зумовлює соціальну поведінку людини. Генрік Ібсен намагається пояснити суть соціальних конфліктів, без яких людина не може розвиватися як особистість. Як успішний драматург, Ібсен наближає п'єсу до реального життя, що робить її легшою для сприймання читачем. Проте не всі рішення, на які зважуються герої автора є однозначними, що й змушує читача робити індивідуальний вибір [4; 67].

Генрік Ібсен у своїй творчості завжди намагався перемогти консервативні упередження суспільства. Він вніс в європейську драму психологічну глибину і суспільне значення, нестачу якого відчував театр за часів Шекспіра. Ібсен наділив драму рисами давньогрецької трагедії. Сучасна реалістична драма Ібсена стала продовженням традиційної європейської трагедії, де зображені люди середнього класу. Ці люди ідуть наосліп по життю, що і приводить їх до розчарувань. Що ж саме надає драмі Ібсена специфічний відтінок? Відчуття загубленості і трагізм людини, що «просто так» прожила життя. Альтернатива цьому - утопічна свобода, правда і любов - щасливе життя. Проблема героїв Ібсена - проблема вибору. Важко зробити розумний крок, коли обидва варіанти здаються прийнятними [8; 54].

Однією з головних тем у п'єсі «Ляльковий дім» є людина, що намагається досягнути своєї мети, незважаючи на інших людей навколо неї. У психологічних аналізах автор вказує на негативні сили, називає їх «демонами», «тролями», які живуть у людській свідомості. Популярність «Лялькового дому» відкриває Ібсену Європу, до того ж, п'єса написана за реальними мотивами [6; 15].

Великий вплив на Ібсена зробила і його батьківщина. Велична і сувора природа Норвегії, самотнє та ізольоване життя змушує людей не зважати на інших, сконцентровуватися лише на собі. Тоді люди стають серйозними і заглибленими в себе філософами. Саме такому впливу піддався і Генріх Ібсен, більше того, він заповзявся роз'яснити проблему буття людини за допомогою літератури. Ібсена вважають прихильником скандинавського реалізму Георга Брандера з Норвегії. В реалістичній драмі Ібсен безжальний у своєму переконанні розкрити негативні сторони суспільства: лицемірство, знущання над особистістю і маніпулювання людьми. Він постійно висуває вимоги правдивості і свободи дій. Ключові слова у його драмі - правда, емансипація, самореалізація і свобода особистості [13; 23].

Проте такі принципи потерпіли фіаско у тогочасному суспільстві, тому Ібсен, а також ті, хто поділяв його погляди стали небажаними постатями свого часу. Озираючись назад, можна зробити висновок, що п'єса «Ляльковий дім» мала величезне значення для жінок, визнання їхньої соціальної ролі. Задум автора заключався в тому, щоб у п'єсу влився класичної форми трагедії сучасний матеріал. У «Ляльковому домі» драматург не намагався кардинально змінити форму. Наприклад, він зберігає три класичні аспекти - єдність часу, місці і дії. Новизною стала основа конфлікту, актуальність того, що відбувається на сцені [14; 5].

Генрік Ібсен за допомогою п'єси «Ляльковий дім» відкриває нам усі негаразди європейського суспільства ХІХ ст. Актуальність драми у тому, що вона піднімає проблеми, які раніше вважалися табу: обмеження прав жінок, свобода особистості, право вибору тощо. Намагаючись розв'язати повсякденні негаразди людей, автор вносить проблеми в окремо взяту родину, добробут якої, як згодом виявиться, напряму залежить від суспільства.

1.2 Ступені розвитку конфлікту у драмі